43. Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права.

Суб'єкти міжнародного права - це сторони, наділені юридичними правами й обов'язками в суспільних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Якщо максимально спростити це визначення: суб'єктом міжнародного права є той, хто має права і несе обов'язки відповідно до норм міжнародного права.

Трохи інакше формулюють поняття суб'єкта міжнародного права вчені, котрі вказують, що "суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, які мають юридичні права та обов'язки, встановлених міжнародним правом".

Спроможність брати участь у відносинах, що регулюються міжнародно-правовими нормами, є передумовою, але не головною рисою суб'єкта. Основна властивість суб'єкта — юридична здатність до самостійних міжнародних дій, включаючи створення погоджених міжнародно-правових норм, до незалежного здійснення прав та обов'язків установлених цими нормами.

Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є:

— держави; - міжнародні (міжурядові) організації;- державоподібні утворення;, ТНК.

Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).

До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення. Загалом нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування, за створення власної держави на основі національного суверенітету, характеризуються особливим становищем серед суб'єктів міжнародного права.

До похідних суб'єктів міжнародного права належать міжнародні організації і державоподібні утворення. Основна їх відмінність полягає в тому, що вони створюються первинними суб'єктами в процесі міжнародного спілкування.

МЕП як підгалузь Публічного права – суб’єкти – держави та організації. ЗЕД як підгалузь Приватного права. Тут суб’єктами є фіз.. та юр.особи, а інколи і держава,коли мова йде про державне підприємство.

44. Загальна характеристика та класифікація цінних паперів, як об’єктів міжнародного торгового права.

Цінні папери мають величезне значення для міжнародної торгівлі. Цінний папір (оборотний документ) у більшості правових систем — об'єкт, призначений для посвідчення існування певного майнового права, створений у такий спосіб, що використання даного права можливе лише в силу володіння цим об'єктом, а перехід права до іншої особі може здійснюватися тільки шляхом розпорядження об'єктом. За законодавством України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), та власником і передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передання прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Основною властивістю цінного папера є його оборотоздатність, тобто здатність за допомогою передання самого цінного папера передавати виражене в ньому майнове право вимоги до зобов'язаної особи. У міжнародному торговельному обороті використовуються різні види національних цінних паперів: • облігація (англ. — bond) — цінний папір, що засвідчує існування боргу з боку юридичної особи або державного органу, які її випустили, і містить зобов'язання сплатити власникові облігації зазначену в ній суму при настанні терміну її погашення; • вексель — цінний папір, що підтверджує нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель — англ. — promissorynote) або іншого зазначеного у векселі платника виплатити після настання передбаченого векселем терміну визначену грошову суму векселетримачеві; • чек (англ. — check) — цінний папір, що містить безумовне зобов'язання банку сплатити визначену грошову суму за вказівкою пред'явника чека, виписаного чекодавцем або банком; • акція (англ. — certificate of stock) — цінний папір, що підтверджує право участі в акціонерному товаристві; • складське посвідчення (англ. — warehouse receipt) — цінний папір,що підтверджує прийняття складом товару на збереження; • варант (заставне свідчення, англ. — warrant) — цінний папір, що засвідчує право застави на товар, який перебуває на складі, на користь власника даного документа; • делівері ордер (англ. — delivery order) — цінний папір, що містить вказівку власникові складу, перевізникові або іншій особі, яка видає складське посвідчення чи коносамент, передати визначену партію товару вказаному в делівері ордері особі. У міжнародному торговельному обороті використовуються також інші види цінних паперів, визнані національним законодавством певних держав, наприклад трастові сертифікати (англ. — certificate of trust) та ін.