47. Загальні принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

ДО основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права. До цієї групи здебільшого включають такі принципи:

1. принцип мирного співіснування; . Дотримання цього принципу зобов’язувало держави світу відмовлятися від застосування сили або погрози силою, мирно врегульовувати спори тощо

2. принцип утримання від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави;

3. принцип суверенної рівності держав; означає незалежність держави, її право самостійно вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. У Декларації про принципи міжнародного права, прийнятій у 1970 р

4. принцип рівноправ’я і самовизначення народу; всі народи мають право вільно визначати без втручання іззовні свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток, а кожна держава зобов’язана поважати це право

5) принцип співробітництва держав;

6) принцип невтручання; Статут ООН (п. 7 ст. 2) забороняє втручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави, навіть ООН.

7) принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань; як принцип поваги міжнародних зобов’язань

8) принцип взаємної вигоди; Принцип взаємної вигоди закріплений у багатьох міжнародно-правових актах: Принципах міжнародних торговельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку, прийнятих на І Конференції з торгівлі і розвитку в 1964 р.,

9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.зобов’язує державу вирішувати всі свої міжнародні спори з іншими державами у такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість.До найважливіших міжнародно-правових актів, в яких закріплені принципи міжнародного економічного права, слід віднести Статут ООН; Декларацію про принципи міжнародного права, щодо дружніх відносин і співробітництва відповідно до Статуту ООН від 24 грудня 1970 р., яка була затверджена Генеральною Асамблеєю ООН; Хартія економічних прав і обов’язків держав та Декларацію про встановлення нового економічного порядку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 р.; Принципи міжнародно-торговельних відносин і торговельної політики.

48. Законодавство України про правове регулювання вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (загальна характеристика).

У процесі зовнішньоекономічної діяльності між суб'єкта­ми, які її здійснюють, можуть виникати різного роду спори. Вони потребують свого розгляду і розв'язання відповідно до діючого законодавства.В Україні уже створені певні правові основи розгляду і розв'язання таких спорів, які закріплені насамперед у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. У сьомому розділі цього закону "Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності" (ст. 38 — 39), зокрема, записано, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, можуть розглядатися Судовими або арбітражними органами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними угодами. Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на його виконання, можуть бути предметом розгляду в органах суду України, якщо одна із сторін у справі є фізична особа або держава. У випадку, коли сторонами у справі виступають юридичні особи, такі спори розглядаються в арбітражних судах. Міжнародні спори, які можуть виникнути в результаті дій України, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права. Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. були поставлені відповідні завдання перед рядом державних органів. Зокрема було рекомендовано Торгово-промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд. Такий суд було створено. Водночас з ініціативи і за участю Торгово-промислової палати України були розробле­ні і 24 лютого 1994 р. прийняті Закон "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України.Названі вище закони та положення і створюють основну правову базу вирішення спорів, які виникають при здійсненні, зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних зв'язків.