66. Міжнародне торгове право: поняття, особливості, джерела, суб’єкти, об’єкти.

М-не торгове право- с-ма норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі м-ї торгівлі, і є складовою частиною м-го ек-го права. Якщо МЕП – галузь МП, то м-не торгове право- його підгалузь.Як і будь-яке право, м-не торгове право має свої джерела. До них належать: М-ні договори, зокрема, м-ні торгові договори; М-ні торгові звичаї, в яких відтворена практика м-х торгових відносин; Судові прецеденти м-х арбітражів і судів; Нац-не законодавство країни, якщо воно , за згодою д-в, використ-ся для регулюв-я м-х торгових відносин; Міжнародно-правові акти м-х орг-й.

Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регул-я є м-й торговий договір.С-ма м-го торгового права складається з окремих інститутів. В них визначені: Поняття і с-ма м-го торгового права; Правові принципи зд-я м-ї торговлі; С-ма органів, які виконують ф-ціїї управління м-ю торгівлею; М-ні орг-ції у галузі м-ї торгівлі; М-ні торгові договори та угоди; Міжнародно-правове регулювання угод у галузі з/ї торгівлі; Міжнародно-правовий режим торгових портів;міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; М-но-правові засоби розгляду торгових спорів.

МТ здійсн-ся на основі пр-пів, які дістали своє закріплення у багатьох м/н-прав док-тах. Напр, Конвенція ООН з торгівлі і розвитку від 15 червня 1961р.Сис-ма МТгП склад-ся з окрем.інститутів. В них визначені: поняття і сис-ма МТгП; прав.прин-пи здій-ня міжн.торгівлі; сис-ма органів, які виконують функції упр-ня міжн.торгівлею; між.орган-ції у галузі міжн.торгівлі, міжн.торг.договори та угоди; міжн.-прав.рег-ня угод у галузі зовн.торгівлі; міжн.-прав.режим торг. портів; міжн.-прав.режим морс., залізн., річк. і повітр.торг.шляхів; між.-прав. засоби розгляду торг.спорів. Принципи МТг: недискр, найб.спр, нац.реж, взаємн-ті, дост.до ринк інш кр., сприян конк-ції. Гатт(1947-48,139 кр); СОТ(94-95,142кр);Угод про регул взаємовідн держ СНД в гал торг-ек сп-ва,92р.; Конв ООН про дог міжн куп-прод,80(88)р.-У з 91. Конв про право МД.; Міжнар торгів центр,64р., ЮНКТАД.

67. Міжнародне транспортне право: поняття, загальна характеристика та основні джерела.

Міжнародне транспортне право являє собою систему міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють відносини між державами у процесі використання різних видів транспорту у сфері міжнар. екон. співробітництва.

Міжнародні транспортні перевезення є необхідною умовою успішного розвитку МЕВ, мається на увазі перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с/г-кої продукції та ін. вантажів, а також перевезення пасажирів різними видами транспорту.

Джерелами міжнародного транспортного права є міжнар. договори, угоди з питань транспорту, акти міжнар. організацій (асоціацій, конференцій, палат та комісій). Найбільш поширеними є міжнародні договори з питань транспорту. Вони укладаються від імені та за дорученням уряду центральними органами управління транспортом – міністерствами та ін. установами, які здійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом.

За кількістю країн, які беруть участь у подібних міжнар. договорах, їх можна поділити на багатосторонні та двосторонні. До багатосторонніх договорів у сфері міжнар. транспорту відносяться : Угода про Міжнар. союз залізниць (1922р.), Чикагську конвенцію з питань цивільної авіації (1944р.), Конвенцію про договір міжнар. дорожнього перевезення вантажів (1956р.) і протоколу до неї 1978р.