- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
Землетруси
Землетруси - це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що виникають внаслідок розривів у земній корі та передаються на велику відстань у вигляді пружних коливань. За даними світової статистики на долю землетрусів припадає 15,0% усіх природних катастроф, але за характером людських і матеріальних втрат вони посідають перше місце. Інтенсивність землетрусів оцінюється в балах міжнародної шкали Ріхтера.
Землетруси силою 1 бал реєструються лише спеціальними приладами (сейсмографами);
2-3 бали – слабі;
4 бали – помірні;
5 балів – досить потужні;
6 – 7 балів – потужні;
8 балів – руйнівні;
9 – 10 балів – сильно руйнівні;
11 – 12 балів – катастрофічні.
Щорічно у світі реєструється понад 1 млн. підземних поштовхів, з яких 1 належить до катастрофічних, 10 – до сильно руйнівних і близько 1000 – до пошкоджуючих.
В Україні до сейсмонебезпечних територій належать зони Криму і Карпат з площею майже 120 тис. км2, де проживає біля 11 млн. чоловік. Сила підземних поштовхів згідно прогнозів, може бути від 5 до 9 балів.
В залежності від інтенсивності коливань грунту розрізняють 4 зони руйнувань:
А – зона повних руйнувань – 100,0% пошкодження (11-12 балів);
Б – зона сильних руйнувань – 50,0-90,0% пошкоджень (9-10 балів);
В – зона середніх руйнувань – 30,0-50,0% пошкоджень (7-8 балів);
Г – зона слабких руйнувань – 10,0-30,0% пошкоджень (5-6 балів).
Землетруси можуть супроводжуватись пожежами, затопленням територій, пов’язаним з руйнуванням гребель і дамб. Особливу небезпеку мають руйнування хімічно небезпечних і радіаційно небезпечних об’єктів. Число постраждалих від землетрусу передбачити неможливо. Воно залежить від сили підземних поштовхів і ступеню руйнування різних будівель. В результаті землетрусу можливі наступні види травм:
переломи різноманітних локалізацій;
травматичні ампутації;
синдром довготривалого стиснення чи розчавлення;
травми голови;
нервово-психічні розлади;
інфекційні захворювання.
Вивчення причин виникнення ушкоджень людей доводить, що у 10,0% випадків вони пов’язані з обвалами та руйнуванням будівель, 35,0% - вторинними уражаючими факторами (уламки споруд, будівель), а 55,0% виникають внаслідок неправильних дій самих потерпілих, зумовлених страхом і панікою. Значна частина травмованих (дорослих і дітей) гинуть від несвоєчасно наданої медичної допомоги. Більше половини летальних випадків припадає на першу добу. Летальність серед уражених із травматичним шоком складає 12,0 – 15,0%.
Порушення психіки (як у постраждалих так і серед рятувальників) в зоні землетрусу спостерігається у 75,0%, а у 10,0– 15,0% виражені психо - емоційні розлади. Такі люди потребують ізоляції та стаціонарного лікування.
Внаслідок пошкодження систем водопостачання і каналізації, відсутності доброякісної питної води, погіршення санітарно - гігієнічних умов життєдіяльності серед населення в зоні землетрусу можуть виникнути масові інфекційні захворювання.
Повені
Повені – це тимчасове затоплення водою значних ділянок місцевості внаслідок підняття рівня води в річках та інших водоймищах, пошкодження гідроспоруд та інше.
Головними причинами виникнення повені можуть стати сильні зливи, інтенсивне танення снігу, річні паводки. Особливо небезпечні затоплення, що виникають внаслідок раптового прориву дамб і гребель гідроспоруд, зсувів чи обвалів гірських порід.
При катастрофічних повенях на затоплених територіях виділяють 4 зони затоплення в залежності від швидкості течії води, висоти хвилі і відстані між греблею і населеними пунктами та часу проходження хвилі прориву
Перша зона – зона катастрофічного затоплення безпосередньо примикає до гідроспоруди або початку природного явища. Висота хвилі може досягати декількох метрів, а швидкість 30 км/год і більше .У середньому довжина цієї зони може бути до 10 км. Час проходження хвилі прориву 30-60 хвилин.
Друга зона – зона швидкої течії. Швидкість течії -15 –20 км/год. Довжина зони 15 – 25 км. Час проходження хвилі 1-4 години.
Третя зона – зона середньої течії. Швидкість течії 10 – 15 км / год, довжина 30 –50 км. Час проходження хвилі – більше 4 годин.
Четверта зона – зона слабкої течії (зона розливу) . Швидкість течії 6 – 10 км / год . Довжина залежить від рельєфу місцевості і може складати 35 – 70 км. від гідроспоруди або природного джерела.
Серед стихійних лих повені в Україні займають перше місце щодо частоти, площі поширення, нанесення матеріальних збитків. Особливо часто ці природні катастрофи трапляються в західних районах нашої країни.
Світова статистика свідчить, що питома вага повеней становить до 40,0% у загальній структурі стихійних лих, а за людськими жертвами вони поступаються лише землетрусам. Серед потерпілих структура санітарних втрат формується за рахунок: утоплення (асфіксії), механічних травм, переохолодження, пневмонії, нервово-психічні реакцій, загострення хронічних захворювань. Погіршується санітарно-гігієнічна та епідемічна обстановка на затопленій території, що може призвести до масових спалахів інфекційних захворювань.
При повені важливе значення мають своєчасне оповіщення і проведення евакуації населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей з вірогідного району затоплення.
Сель
Різновидом повені є сель. Це раптово виникаючий у гирлі гірських річок потік води, піску, глини, уламків каменів і валунів. Причиною селевих потоків бувають зливові дощі, інтенсивне танення гірського снігу і льодовиків, землетруси.
Сель характеризується різким підвищенням рівня води, хвильовим рухом, недовгочасною дією (1 – 3 год) і значним руйнівним ефектом.
До селенебезпечних регіонів відносяться райони Карпат і гірський Крим. Прикладом селю може бути подія, що трапилась у Києві 13 березня 1961 році в районі Сирця, коли грязьовий потік висотою до 4 метрів зійшов на Куренівку (район Києва).
Зсуви
Зсуви – це переміщення поповзом мас гірських порід донизу по схилу під дією сили тяжіння. До 90,0% зсувів припадає на території, розташовані на висоті від 100 до 1700 метрів над рівнем моря. Вони виникають на схилах , що мають крутість понад 20 градусів, здебільшого по берегах річок в Карпатах та Криму.
Зсуви подібні до землетрусів , проте площі цього стихійного лиха значно менші. Кількість потерпілих може бути від одиниць до 50 чоловік. Особливо активно зсувні процеси проходять у районах активної господарської діяльності (Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька області).
Важливе значення для визначення характеру поведінку та дій населення при селевих потоках і зсувах має своєчасне їх виявлення і оповіщення. Про наближення селевого потоку можна дізнатися по характеру звуку, який видають валуни або уламки каміння. Цей звук нагадує гуркіт потягу, який наближується на великій швидкості. Про початок зсуву свідчать наступні ознаки: поява тріщин на будинках, розриви на дорогах, берегових укріпленнях і набережних, вимивання землі, зміщення підвалин різних висотних конструкцій.
Головними причинами травмування та загибелі людей при селевих потоках і зсувах є:
- завалення людей ґрунтом, камінням, деревами;
- заподіяння травм предметами, що падають (камінням, деревами).
- завалення людей в зруйнованих будинках.
- захоплення людей бурхливими потоками води або селевої маси.