- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
Отруєння грибами.
I. Отруйні гриби гастро-ентеротропного впливу - підпеньок неправдивий, шампіньйон отруйний.
Клінічна картина: перші симптоми отруєння з'являються через 2-4 год після вживання грибів, домінує симптоматика гострого гастроентериту (блювота, діарея).
Невідкладна допомога.
а) санування шлунково-кишкового тракту шляхом промивання шлунку, призначення послаблюючих та проносних середників (сульфат натрію 25-30 г або сорбітол 1-2 г/кг маси тіла всередину), пероральні адсорбенти (активоване вугілля 40-50 г, ентеросорбенти, полісорб - 20-30 г);
б) парентеральна регідратація розчинами Рінгера, 5% глюкозою в дозі 10-15 мл/кг/год в перші 6 год від моменту госпіталізації. Наслідки отруєння: при правильному лікуванні - одужання на 2-3 добу. Смертельні випадки дуже рідкі і виникають як результат не ліквідованих порушень водно-електролітного обміну.
II. Отруйні гриби нейро-вегетотропної дії (мухомор червоний, "пантерний мухомор", мухомор смердючий).
Клінічна картина залежить від наявності в цих грибах атропіноподібних алкалоїдів мускаридинів та мускарину. Перші симптоми отруєння виникають через 2-6 год після прийому їжі. Внаслідок "грибного атропіну" на фоні гострого гастроентериту розвиваються збудження, галюцинації, судоми, розширення зіниць, сухість шкіри і слизових, тахікардія, коматозний стан.
При перевазі мускарину виникає так званий "мускариновий синдром" - посилена салівація, потіння, пронос, звуження зіниць, спазм акомодації, брадикардія, у важких випадках - колапс, порушення дихання, набряк легень.
Невідкладна допомога.
1. Заходи як при отруєннях грибами гастро-ентеротропного впливу (див. вище).
2. Введення антидотів атропіну або мускарину в залежності від клінічних проявів. Антидотом атропіну є прозерин 0,05% розчин по 1,0 мл підшкірно 3-4 рази на добу, а антидотом мускарину є атропін 0,1% розчин по 1,0 мл внутрішньовенно або підшкірно до зникнення клінічних проявів.
3. Симптоматична терапія. Наслідки отруєння: одужання через 12-24 год, при неправильному лікуванні летальність до 2% як правило на протязі першої доби.
III. Отруйні гриби гепато-нефротропної дії (бліда поганка - "гриб смерті").
Бліда поганка містить два типи термостійких токсинів - фалотоксин та аматоксин. Перші викликають через 6-12 год після вживання тяжкий гастроентерит, а другі - на 2-4 добу некроз значної кількості гепатоцитів з розвитком клінічної картини гепаторенального синдрому. В діагностиці допомагають: мікологічна ідентифікація грибів в залишках їжі та промивних водах шлунку, наявність аматоксинів в сечі та динаміка біохімічних тестів, що характеризують функції печінки і нирок (АсАТ, АлАТ, білірубін, холінестераза, коагулограма, азотисті шлаки та ін.).
Невідкладна допомога.
а) Заходи, як при отруєнні грибами гастро-ентеротропного впливу (див. вище).
б)Введення антидоту - бензилпеніцилін в дозі 250 мг/кг/добу внутрішньовенно на протязі перших 3-х діб. З третього по десятий день доза знижується до загальнотерапевтичної.
в)Дезінтоксикаційна терапія - ранній плазмаферез, гемосорбція, форсований діурез.
г)Гепатопротекторна терапія - cілібінін (сілібор, легалон) 200-250 мг/добу всередину, тіоктова (ліпоєва) кислота до 1 г/добу внутрішньовенно на 5% розчині глюкози в 4 прийоми, глюкокортикостероїди до 1 г/добу в перерахунку на гідрокортизон, лактулоза (нормазе, дуфулак-сироп) по 30-50 мл 3 рази на добу всередину, ліпамід до 500 мг/добу всередину.
б)Не використовувати ліки, які мають гепато та нефротропну дію.
в)Розчинні лікарські засоби краще вводити в реканалізовану і катетеризовану пупкову вену. Наслідки отруєння: навіть при ранньому і правильному лікуванні летальність складає від 8 до 95%. 90% всіх смертельних випадків від отруєння грибами припадає на бліду поганку.