- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
При раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання, наступає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання (штучну вентиляцію легень), то є шанс урятувати постраждалого. Штучну вентиляцію легень виконують різними способами; з них найрозповсюдженіший — ”із рота у рот”.
Перш ніж розпочати штучне дихання, потрібно покласти постраждалого на спину і переконатися, що його верхні дихальні шляхи вільні. З цією метою голову постраждалого максимально відхиляють назад. Якщо щелепи стиснуті, треба висунути нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, відкрити рот, потім серветкою очистити ротову порожнину від сторонніх тіл (слини, блювотних мас і т. ін.), зафіксувати язик і розпочати штучне дихання: накласти на відкритий рот потерпілого розкриту серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притулити свої губи до губ потерпілого (для герметичності) і з силою видихнути повітря йому в рот. Вдувати треба таку кількість повітря, щоб воно щоразу якомога повніше розправляло легені потерпілого (це можна побачити, стежачи за рухом грудної клітки). При пораненні (ушкодженні) нижньої щелепи, штучне дихання можна здійснити іншим способом: вдувати повітря через ніс постраждалого (рот має бути закритим). Повітря вдувають ритмічно 16—18 разів за 1 хвилину, до поновлення природного дихання або до встановлення певних ознак смерті.
При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті і не реагують на світло), негайно розпочинають непрямий масаж серця: постраждалого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудинної кістки постраждалого. Енергійними ритмічними поштовхами, прямими руками (50—60 разів за 1 хв.) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше 3—4 см.
Непрямий масаж серця виконується у поєднанні зі штучним диханням .У цьому випадку допомогу постраждалому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж серця, другий — штучне дихання способом ” із рота у рот”, а третій стоїть справа від постраждалого, підтримує його голову і має бути готовим замінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювалися безперервно. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно робити поперемінно: 4—5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім один вдих.
Штучне дихання, у поєднанні з непрямим масажем серця, є найпростішим способом реанімації (оживлення) людини, котра перебуває у стані клінічної смерті. Коли постраждалі — літні люди, слід пам’ятати, що кістки у такому віці крихкі, тому рухи повинні бути не дуже енергійними. Здійснюючи непрямий масаж маленьким дітям, на грудну клітку натискають пальцем.
Якщо припинення дихання і серцевої діяльності сталося внаслідок ураження електричним струмом, то спочатку постраждалого звільняють від дії струму, від тісного одягу, а потім негайно починають реанімацію.
Після поновлення серцевої діяльності і дихання, постраждалого зігрівають, на рани й опіки накладають стерильні пов’язки.