Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання

Лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) при надзвичайних ситуаціях є одним із найважливіших видів діяльності Державної служби медицини катастроф (ДСМК). В цих умовах при наявності значних санітарних втрат потреба в медичних силах і засобах для надання медичної допомоги в оптимальні терміни і лікування до кінцевих результатів, як правило, буде перевищувати можливості місцевих (територіальних) органів охорони здоров’я і буде вимагати залучення додаткових сил та засобів чи суттєвої зміни повсякденних форм та методів їх роботи.

Своєчасно та вірно надана перша медична допомога має вирішальне значення для врятування життя постраждалих. Надання першої лікарської допомоги, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги на до госпітальному і госпітальному етапах медичної евакуації забезпечують збереження життя постраждалих в екстремальних ситуаціях, усувають розвиток ускладнень, створюють умови для відновлення їх здоров’я і працездатності.

Лікувально – евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) в системі Державної служби медицини катастроф – це система заходів з надання медичної допомоги постраждалим, їх евакуації та лікування. Воно є вирішальним заходом при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та важливою складовою частиною медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Основною метою ЛЕЗ є організація і проведення своєчасних і послідовних заходів щодо надання медичної допомоги постраждалим на етапах медичної евакуації з транспортуванням їх з осередку катастрофи у лікувальні заклади в залежності від характеру ураження, збереження їх життя та найшвидше відновлення працездатності.

Основу лікувально-евакуаційних заходів складає система етапного лікування постраждалих з евакуацією їх за призначенням.

Етап медичної евакуації – це сили і засоби державної служби медицини катастроф, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування, надання медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації постраждалих.

Успішне здійснення лікувально - евакуаційних заходів досягається вирішенням наступних завдань:

• створенням угрупувань сил та засобів ДСМК відповідно до конкретної обстановки та завданням, що вирішуються, їх умілим та професійним використанням, а також максимально можливим приближенням до осередків найбільших санітарних втрат;

• розшуком, збором та вивозом (виносом) постраждалих, своєчасним наданням повноцінної першої медичної допомоги;

• своєчасною підготовкою етапів медичної евакуації, організацією їх чіткої роботи;

• проведенням медичного сортування постраждалих;

• наданням першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги постраждалим;

• проведенням медичної евакуації постраждалих;

• веденням медичної документації;

• активним впровадженням у практику ефективних методів діагностики та лікуванням постраждалих.

Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність та послідовність заходів, що проводяться на етапах медичної евакуації.

Своєчасність полягає в дотриманні оптимальних термінів надання певних видів медичної допомоги та лікування постраждалих. Медична допомога вважається своєчасною, якщо після її надання вдалося врятувати життя постраждалому і попередити виникнення тяжких наслідків ураження. Своєчасність досягається якісною організацією пошуку, винесення та вивезення (евакуації) постраждалих з осередку надзвичайної ситуації на етапи медичної евакуації, наданням само- та взаємодопомоги, максимальним наближенням медичних сил та засобів до осередку катастрофи, ефективним проведенням медичного сортування .

Своєчасною вважається медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в наступні терміни:

- перша медична допомога - до 30 хв;

- долікарська медична допомога – до 1 год;

- перша лікарська допомога - 4-5 год;

- кваліфікована медична допомога - 8-12 год;

- спеціалізована медична допомога - до 24 год.;

Наступність передбачає надання медичної допомоги та лікування, виходячи з єдиних поглядів на етіологію, патогенез, клініку і методи лікування постраждалих, наявність визначеної медичної документації, що супроводжує кожного постраждалого на етапах медичної евакуації.

Послідовність полягає в послідовному зростанні обсягу медичної допомоги постраждалим на етапах медичної евакуації, застосуванні її додаткових видів.

Як свідчить багаторічний досвід надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій, найбільш виправданою є двох етапна системамедичної евакуації. Це обумовлено, як правило, неможливістю надання медичної допомоги в повному обсязі у осередку катастрофи при одночасному виникненні значної кількості постраждалих, а також недоцільністю концентрації медичних сил та засобів у межах зони НС.

Перший етап медичної евакуації (догоспітальний)призначений для надання першої медичної допомоги, долікарської медичної допомоги і першої лікарської допомоги та підготовки постраждалих, при потребі, для подальшої евакуації.

Другий етап медичної евакуації (госпітальний)призначений для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги.

Етапи медичної евакуації повинні виконувати наступні загальні длякожного з нихзавдання:

• прийом, реєстрація, медичне сортування постраждалих;

• проведення (при необхідності) санітарної обробки постраждалих, дезінфекції, дезактивації, дегазації їх речей;

• надання постраждалим невідкладної медичної допомоги у обсязі, що визначений для даного етапу, лікування постраждалих

• ізоляція інфекційних та психічно хворих;

• підготовка до евакуації тих постраждалих, які потребують її на наступному етапі.

При визначенні місця розгортання етапів медичної евакуації слід враховувати рішення органів управління ліквідацією наслідків НС, медико-тактичну обстановку в осередку НС, наявність шляхів сполучення, придатних для медичної евакуації постраждалих, джерел водопостачання, можливості обладнання майданчика для посадки санітарних вертольотів та розміри майданчика або приміщень для забезпечення розгортання необхідних функціональних підрозділів етапу.

Місце розгортання догоспітльного етапу медичної евакуаціїповинно бути максимально наближене до місця події з урахуванням концентрації потерпілих та виходячи з вимоги забезпечення безпечної роботи медичних формувань ДСМК. На цьому етапі медичної евакуації надання медичної допомоги постраждалим, в основному, покладається на особовий склад бригад швидкої медичної допомоги, медичних бригад постійної готовності першої черги та медичних працівників закладів охорони здоров’я, що опинилися в осередку надзвичайної ситуації. Останні можуть надавати постраждалим до прибуття формувань ДСМК долікарську медичну допомогу.

При виникнення великої кількості постраждалих, частина яких за станом здоров’я потребуватиме тимчасової госпіталізації до стабілізації життєво важливих функцій, на догоспітальному етапі медичної евакуації можуть використовуватись рухомі медичні загони або госпіталі. В цьому випадку ці формування розгортають наступні функціональні підрозділи:

1. Сортувально-евакуаційне відділення, до складу якого входять:

- сортувальний пост;

- сортувальний майданчик;

- перев’язочні палати для постраждалих,що пересуваються самостійно;

- перев’язочні палати для постраждалих яких переносять на ношах;

- сортувальні палати

- евакуаційні палати.

2. Відділення спеціальної обробки, до складу якого входять:

- майданчик часткової санітарної обробки;

- місця спеціальної обробки транспорту і нош;

- майданчик для дезактивації одягу та взуття.

3. Операційно-перев’язувальне відділення, до складу якого входять:

- перев’язувально-операційний блок;

- протишокова палата для постраждалих;

- протишокова палата для постраждалих з опіками.

4. Госпітальне відділення, до складу якого входять:

- палати інтенсивної терапії;

- пологові палати

- пологові зали.

5. Лабораторне відділення.

6. Аптека.

7. Господарче відділення з харчоблоком.

Крім того розгортаються:

- 2 ізоляторина 2 групи інфекцій (повітряно-крапельну і шлунково-кишкову);

- психоізолятор;

- морг.

На догоспітальному етапі медичної евакуаціїможуть оформлятися і використовуватися наступні медичні документи:

- первинна медична картка ;

- сортувальні марки;

- евакуаційний паспорт;

• історія хвороби.

При виборі місця розгортання госпітального етапу медичної евакуації необхідно максимально використовувати наявні медичні заклади, громадські будівлі (школи, клуби, гуртожитки тощо).

Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги.

Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-профілактичних заходів, що надається при ураженнях і захворюваннях людей шляхом само- та взаємодопомоги або медичними працівниками в осередку ураження і на етапах медичної евакуації. Вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, що її надають, наявністю відповідного оснащення.

У системі лікувального забезпечення за умов НС визначено 5 видів медичної допомоги: перша медична допомога, долікарська медична допомога, перша лікарська допомога, кваліфікована медична допомога та спеціалізована медична допомога.

Перша медична допомоганадається у вигляді само-та взаємодопомоги чи особовим складом аварійно - рятувальних формувань та медичним персоналом формувань Державної служби медицини катастроф у осередку НС або поблизу нього.

Долікарська медична допомога– надається середнім медичним персоналом лікувально – профілактичних закладів, що розташовані в осередку НС чи поблизу нього на місці отримання уражень.

Перша лікарська допомога надається лікарями загальної практики, лікарями лікувально-профілактичних закладів, що розташовані у зоні НС, лікарями бригад швидкої медичної допомоги та медичних бригад постійної готовності першої черги , безпосередньо у осередку катастрофи або поблизу нього

Кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургічного і терапевтичного профілю загальної кваліфікації у мобільних і стаціонарних медичних закладах за межами району НС.

Спеціалізована медична допомога надається лікарями-спеціалістами вузького профілю у спеціалізованих медичних закладах, спеціалізованих відділеннях багатопрофільних лікарень, перепрофільованих відділеннях і лікарнях. Перепрофілізація і посилення лікувальних закладів, в першу чергу тих, що включені до складу Державної служби медицини катастроф, проводяться за рахунок спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги та спеціалізованих бригад посилення, що створюють з фахівців навчальних закладів і НДІ клінічного профілю.

Кожний вид медичної допомоги характеризується обсягом медичної допомоги.

Обсяг медичної допомоги - це сукупність лікувально-профілактичних заходів, що надають постраждалим та хворим на даному етапі медичної евакуації. Обсяг медичної допомоги в залежності від обстановки, яка виникає на етапах , може бути повним або скороченим.

Повний обсяг медичної допомоги містить невідкладні заходи, та заходи, проведення яких може бути вимушено відкладено.

Скорочений обсяг медичної допомоги передбачає проведення тільки невідкладних заходів, тобто за життєвими показаннями.

Характер надання того чи іншого виду медичної допомоги залежить від медико-санітарної обстановки в осередку надзвичайної ситуації та від фази її ліквідації.