- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростанцій. Атомні енергоблоки використовують на морських та космічних кораблях, в науково-дослідних установах тощо. Велику небезпеку для людей представляють ядерні боєприпаси, ядерне паливо та радіоактивні відходи атомної промисловості. При радіаційних аваріях можливе забруднення радіоактивними речовинами (РР) навколишнього середовища – повітря, ґрунту, рослинності, джерел води, будівель, споруд, а також людей, їх одягу, взуття, шкіряних покривів, слизових оболонок та надходження всередину організму.
В даний час в Україні діють 4 АЕС з 15 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8000 підприємств і організацій, що використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці радіоактивні речовини. Незважаючи на посилення безпеки роботи АЕС, в майбутньому аварійні ситуації повністю виключити неможливо. На сьогодні у світі зареєстровано вже більше 300 радіаційних аварій з викидом радіонуклідів в навколишнє середовище.
Основними причинами аварій на РНО є:
- Помилки персоналу при експлуатації
несправність та недосконалість конструкцій.
Санітарні втрати при цьому можуть становити від 22,0 до 33,0 % населення зони в середньому. Структура їх може бути наступною:
тяжко ушкодженні – 44,0%
середньої тяжкості – 34,0%
легко ураженні – 22,0%
Відповідно до НРБУ-97 незапланована подія на будь-якому об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією кваліфікується як радіаційна аварія, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні і достатні умови:
(а) втрата регулюючого контролю над джерелом;
(б) реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане звтратою регулюючого контролю над джерелом.
У випадку, якщо подібна аварія виникла з одночасною втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникненням реальної чи потенційної загрози мочинної ланцюгової реакції, то така подія кваліфікується як аварія радіаційно-ядерна.
Групи джерел потенційного опромінення:
Перша група - Джерела потенційного опромінення, що можуть призвести до опромінення окремого індивіда або невеликої групи людей.
Друга група - Джерела потенційного опромінення, пов'язані з радіаційною аварією, наслідками якої можуть стати опромінення значних контингентів населення та/або радіоактивне забруднення об'єктів довкілля.
Третя група - Джерела потенційного опромінення, реалізація яких пов'язана з подіями, які можуть відбутися у майбутньому (в тому числі віддаленому) на звільнених від санітарного нагляду об'єктах в результаті природних аномальних процесів та катастроф, а також ненавмисного втручання людини, через що під опромінення може підпасти населення, що проживає в момент цієї події.
Четверта група - Джерела потенційного опромінення пацієнтів,
яким проводять радіотерапевтичні та радіо-діагностичні процедури.
Усі радіаційні аварії поділяються на дві групи:
(а) аварії, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням виробничих приміщень, проммайданчику об'єкту та навколишнього середовища;
(б) аварії, наслідок яких відбувається радіоактивне забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей.
У результаті аварії першої групи (а) втрата регулюючого контролю над джерелом може супроводжуватися додатковим зовнішнім рентгенівським, гамма-, бета- і нейтронним опроміненням людини*.
* В принципі, можна собі уявити аварію подібного типу, коли джерелом зовнішнього опромінення є потоки протонів, інших заряджених частинок і ядер (наприклад, при втраті регулюючого контролю над пучком прискорювача).
До аварій другої групи (б) належать:
(а) аварії на об'єктах, де проводяться роботи з радіоактивними речовинами у відкритому виді, які супроводжуються локальним радіоактивним забрудненням об'єктів виробничогосередовища;
(б) аварії, пов'язані з радіоактивним забрудненням виробничого та навколишнього середовища, викликані проникненням у них радіоактивних речовин внаслідок розгерметизації закритих джерел гамма-, бета- і альфа-випромінювання;
(в) радіаційні аварії на об'єктах ядерно-енергетичного циклу, експериментальних ядерних реакторах і критичних збірках, а також на складах радіоактивних речовин і на пунктах поховання радіоактивних відходів, де можливі аварійні газоаерозольні викиди та/або рідинні скиди радіонуклідів в навколишнє середовище.
Класифікація радіаційних аварій за масштабами
Масштаб радіаційної аварії визначається розміром територій, а також чисельністю персоналу і населення, які втягнені до неї. За своїм масштабом радіаційні аварії поділяються на два великих класи: промислові і комунальні.
До класу промислових відносяться такі радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкту, а аварійне опромінювання може отримувати лише персонал.
. До класу комунальних відносяться радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями об'єкту і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення. Останнє стає, таким чином, об'єктом реального чи потенційного аварійного опромінювання. (У загальному випадку можливий такий развиток "чисто комунальної аварії", в яку не утягується ні персонал, ні виробниче середовище. Проте, реально подібні сценарії є вкрай рідкими, і нема сенсу вводити їх як окрему класифікаційну категорію).
. За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:
(а) локальні, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік;
(б) регіональні, при яких в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність утягненого в аварію населення перевищує десять тисяч чоловік;
(в) глобальні - це комунальні радіаційні аварії, внаслідок яких утягується значна частина (чи уся) території країни і її населення. (До особливого типу глобальних радіаційних аварій відкосяться трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів).
Міжнародним агентством з використання атомної енергії (МАГАТЕ) прийнята шкала з оцінки небезпеки аварій на АЕС.
Рівень Аварії |
Клас небезпеки |
Критерії оцінки |
0 |
Нижче рівня шкали |
Не виникає небезпеки |
1 |
Незначна подія |
Відхилення від допустимих меж функціонування реактора |
2 |
Подія середньої тяжкості |
Подія з потенційними наслідками для безпеки |
3 |
Серйозна подія |
Невеликий викид, опромінення населення нижче межі допустимої дози, забруднення, переопромінення персоналу |
4 |
Аварія у межах АЕС |
Невеликий викид, опромінення населення в межах допустимої дози, часткове пошкодження активної зони реактора, гострі наслідки для здоров’я персоналу |
5 |
Аварія з ризиком для довкілля |
Обмежений викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення |
6 |
Тяжка аварія |
Значний викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення у повному обсязі, значне пошкодження активної зони реактора |
7 |
Глобальна аварія |
Великий викид, значна шкода для здоров’я людей і довкілля на великих територіях |
Чорнобильська катастрофа (1986 р.) була оцінена по 7 рівню шкали МАГАТЕ. Внаслідок вибуху і руйнування 4-го енергоблоку загинуло 31 чол. персоналу і пожежників (в тому числі 28 чол. від гострої променевої хвороби). ГПХ виникла у 145 чол. – ліквідаторів аварії. Серед евакуйованого населення після аварії ГПХ не встановлено, але дозу опромінення вище допустимої отримали більше 150 тис. чоловік, в тому числі 69 тис. дітей. В результаті аварії радіонуклідами була забруднена територія України (3420 км2), на якій проживало понад 11 млн. чол., а також територія Білорусії (16,5 тис. км2) та Росії (8,1 тис. км2).
Можливі види уражень
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями. Радіаційний вплив є головним. Він характеризується