- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
України .
Системи медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях (НС) створені у всіх розвинутих країнах світу. Концепція розбудови і функціонування цих систем залежить від рівня розвитку економіки, транспортної структури та інших факторів економічного і соціально-політичного характеру в державі
.В Україні система медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях (НС) представлена Державною службою медицини катастроф.
Державна служба медицини катастроф є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основною метою якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Відповідно до основної мети на ДСМК покладаються наступні завдання:
надання безоплатної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному етапах постраждалим при надзвичайних ситуаціях, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;
ліквідація медико-санітарних наслідків НС;
участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій, що здійснює санепідемслужба МОЗ України;
організація взаємодії робочих сил, засобів і медичних закладів відповідно на центральному і територіальному рівні у сфері медичного захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій; координація роботи із забезпеченням готовності органів охорони здоров’я, систем зв’язку та оповіщення до дій при надзвичайних ситуаціях;
прогнозування медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів з метою зменшення негативного впливу таких ситуацій;
проведення збору та аналізу інформації про медико-соціальні наслідки надзвичайних ситуацій у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС);
створення і раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів ДСМК на центральному і територіальному рівні;
участь у підготовці атестації формувань та їх особового складу;
проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Організаційна структура, сили та заклади Державної служби
Медицини катастроф України
Державна служба медицини катастроф складається з медичних сил, засобів та лікувальних закладів центрального і територіального рівнів незалежно від виду діяльності та відомчої належності, що визначені центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я (МОЗ України) за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), з питань оборони (МО України), з питань внутрішніх справ (МВС України), з питань транспорту (Мінтранс України), з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими держадміністраціями.
Координацію діяльності ДСМК на випадок виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють центральна і територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно законодавства. Організаційно-методичне керівництво ДСМК здійснюється МОЗ України.
Державна служба медицини катастроф утворюється на двох рівнях – центральному і територіальному.
На центральному рівні керівництво ДСМК покладається на Міністерство охорони здоров’я України.
До складу ДСМК центрального рівня входять:
Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який є головним науково-практичним закладом Служби;
медичні сили і засоби закладів МОЗ України та інших органів центральної виконавчої влади;
медичні сили і засоби територіального рівня, визначені МОЗ України за погодженням з територіальними органами управління охороною здоров’я.
До складу ДСМК територіального рівня входять:
територіальні центри екстреної медичної допомоги;
медичні сили і засоби, підпорядковані територіальному органу управління охороною здоров’я;
медичні сили і засоби інших органів центральної виконавчої влади, розташовані на даній адміністративній території.
Організаційно-методичне керівництво ДСМК здійснюється МОЗ України.
Координацію діяльності ДСМК на випадок виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють центральна і територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно законодавства.
Координаційна комісія – є постійно діючими дорадчим органом, створеним з метою узгодження складу і порядку використання при надзвичайних ситуаціях медичних сил і засобів ДСМК, визначених МОЗ України за погодженням з МНС, Міноборони, МВС, Мінтрансом та територіальними органами управління охороною здоров’я, сили і засоби яких включені до складу ДСМК.
Комісії узгоджують:
склад і порядок використання при надзвичайних ситуаціях медичних сил і засобів, що входять до складу ДСМК;
програми розвитку ДСМК відповідних рівнів;
плани медико-санітарного забезпечення населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;
заходи щодо удосконалення організаційної структури та функціонування служби відповідного рівня;
плани заходів щодо забезпечення постійної готовності ДСМК до виконання поставлених перед нею завдань;
заходи щодо підготовки фахівців для ДСМК;
координують роботу із створення і використання резервів медичних та матеріально технічних ресурсів ДСМК відповідного рівня.
Роботою центральної координаційної комісії керує її голова – Міністр охорони здоров’я України.
Роботою територіальної координаційної комісії керує її голова -.начальник територіального органу управління охороною здоров’я.
ДСМК організує свою діяльність за планами медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
План медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях розробляється на центральному рівні МОЗ України, а на територіальному рівні – територіальним органом управління охороною здоров’я.
ДСМК може функціонувати у трьох режимах: повсякденного функціонування, підвищеної готовності та при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Фінансування витрат, пов’язаних з функціонуванням ДСМК, здійснюється у межах асигнувань, що передбачаються у Державному бюджеті, республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах, а також за рахунок благодійних внесків юридичних і фізичних осіб та інших незаборонених законодавством джерел фінансування.
Для виконання поставлених завдань ДСМК створює відповідні сили. До сил ДСМК входять особовий склад формувань та персонал медичних закладів, на які, згідно відповідних нормативних та дерективних документів, покладаються виконання завдань, що стоять перед Службою.
До формувань ДСМК відносяться: медичні бригади постійної готовності ДСМК першої черги, спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, лікарсько-сестринські бригади, мобільні загони і мобільні шпиталі.