- •(І частина) Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
- •Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії під час надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •Гострі екзогенні отруєння
- •Виведення токсичних речовин з кровоносного русла.
- •Симптоматична терапія
- •Отруєння окисом вуглецю.
- •Отруєння метиловим спиртом.
- •Отруєння наркотичними аналгетиками (опіоїдами).
- •Отруєння грибами.
- •Видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів
- •Сторонні тіла трахеї
- •Сторонні тіла бронхів
- •Перша медична допомога при утопленні
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (рно)
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Засоби індивідуального захисту . Засоби захисту органів дихання, їх призначення
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Медичні бригади постійної готовності дсмк першої черги (мбпг дсмк пч).
- •Спеціалізовані бригади постійної готовності дсмк другої черги (сбпг дсмк дч)
- •Бригада хірургічного профілю.
- •Бригада терапевтичного профілю.
- •Бригада токсико-терапевтичного профілю.
- •Бригада психіатричного профілю.
- •Лікарсько-сестринські бригади (лсб)
- •Лікувальні заклади дсмк
- •Організація служби медицини катастроф Російської Федерації., сша та Франції
- •Організація служби медицини катастроф Сполучених Штатів Америки.
- •Організація служби медицини катастроф Франції.
- •Лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
- •1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;
- •2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
- •Заходи першої групи включають:
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
- •2 Група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
- •Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
- •Організація спеціалізованої медичної допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •До 10 теми Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •Положення про Державну службу медицини катастроф
Авіаційні катастрофи
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслідного зникнення.
Аналіз причин випадків авіакатастроф дозволив встановити , що у 50,0-60,0% вони пов’язані з помилками людей, що відповідають за безпеку польотів, 15,0-30,0% з них виникають внаслідок відмови техніки, 10,0-20,0% внаслідок впливу оточуючого середовища ( метеофактори ), а 5,0-10,0% – через інші причини, які часто не визначаються. Аварії та катастрофи літальних апаратів можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, на зльоті, під час польоту, при посадці аж до вимикання двигунів. Статистика свідчить про те, що майже половина аварій і катастроф відбувається на льотному полі, а половина у повітрі на різних висотах, причому над важкодоступною територією або водною поверхнею. Падіння літального апарату, який зазнав аварії, може бути причиною жертв як на його борту, так і на землі (при падінні на житлові будинки, може призвести до руйнування виробничих будівель і порушення виробничих процесів). Особливо небезпечно падіння літаків на АЕС та об’єкти хімічної промисловості, що може призвести до викиду в довкілля РР або СДОР. Відповідно, авіаційна катастрофа може посилюватись катастрофою на землі .
При авіакатастрофах розмір загальних втрат може досягнути 80,0-90,0% загальної кількості людей , які перебувають на повітряному судні . Серед потерпілих особи з механічними пошкодженнями можуть становити 90,0% , у тому числі в стані шоку – 10,0% , з черепно-мозковою травмою – 40,0-60,0%, у 10,0-20,0% можуть бути сполучені травми та опіки.
У зв’язку з отриманими травмами біля 40,0% постраждалих будуть потребувати накладання пов’язок на рани, 50,0 – 60,0% - уведення знеболюючих засобів, 35,0% - іммобілізацію переломів, 60,0-80,0% - евакуацію на ношах і щитах.
Катастрофи на морському та річковому транспорті.
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден, екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно гине близько 400 суден ( кожен день 1 судно ), на 7-8 тис. суднах трапляються серйозні аварії. За ствердженням спеціалістів кожен рік внаслідок катастроф гине близько 200 тис. чоловік, з них 25,0% - безпосередньо у воді, 25,0% - у рятувальних засобах, 50,0% - разом з кораблем.
Причинами аварій морського та річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів . Велике значення має фізичне старіння суднового парку , берегових інженерних споруд . Катастрофи можуть статися як у порту , так і під час руху суден по річці, акваторії моря, озера в результаті вибуху, пожежі, витоку хімічних речовин, зіткнення судин між собою або іншими перешкодами
( наприклад палями мостів ), посадки судна на мілину або його швидкого затоплення. Небезпечна надзвичайна ситуація на судні, особливо у відкритому морі . Будь-яка катастрофа на воді характеризується ізольованістю людей, відносною недостатністю рятувальних засобів та сил медичної допомоги, можливістю виникнення паніки серед людей, що терплять лихо .
При катастрофах на водному транспорті, величина і структура санітарних втрат буде залежати від характеру розвитку події та кількості пасажирів і членів екіпажу на судні. Про це свідчать випадки , що сталися в м. Ульяновську ( 1983 р. ) , коли внаслідок катастрофи загинуло 175 чол. , в м. Новоросійську ( 1986 р. ) катастрофа з теплоходом “ Нахімов ” , внаслідок якої загинуло 424 чол., в 1999 р. в Балтійському морі затонув паром “Естонія”, внаслідок чого загинуло 870 чол.
Медичні наслідки катастроф на воді можуть бути наступні:
механічні травми;
термічні опіки;
гострі хімічні отруєння;
нервово-психічний стрес;
переохолодження;
утоплення;
вторинні ураження внаслідок розливу нафтопродуктів, тощо.