Причини виникнення.

Ідіопатичний свербіж розвивається найчастіше без видимих специфічних при чин. Унаслідок зниження здатності відхідника утримувати рідину, невелика кіль кість слизу з прямої кишки потрапляє на шкіру навколовідхідникової ділянки і спричинює її подразнення.

Аноректовагінальне захворювання: геморой, нориці, тріщини, загострені кондиломи, гнійний гидраденіт, пухлини, дисфункція м’яза замикача, вагінальний секрет.

Дерматологічні захворювання: псоріаз, себорейний дерматит, атопічна екзема, плоский лишай та ін.

Контактний дерматит від місцевого вживання мазей, дезодорантів, порошків, мила, суппозиторіїв тощо.

Інфекції: гриби (Сandida), бактерії (розчухування). Паразити: E. vermicularis, тріхомоніаз, короста, лобкова воша. Оральні антибіотики: тетрациклін, еритроміцин і ін.

Системні захворювання: цукровий діабет, захворювання печінки. Особиста гігієна: недостатня або надмірна.

Теплота і вологість: тісний одяг, теплий клімат, огрядність, інтенсивна фізична активність.

Харчування: напої (кава, чай, кола, молоко, пиво, вино), їжа (приправи, гострий перець, томати, цитрусові, шоколад).

Психогенні причини: анксиозність та ін.

Симптоми, клінічний перебіг.

Часто свербіж в ділянці відхідника є основною і єдиною скаргою хворого.

За клінічним перебігом доцільно розрізняти гострий і хронічний свербіж відхідника. Для першої форми (стадії) характерний раптовий початок, постійний перебіг, значна інтенсивність і місцеві зміни шкіри за типом вологої екземи з ма церацією, слідами розчухувань, гіпертрофією навколовідхідникових складок. За хронічного свербежу, навпаки, початок повільний, шкіра частіше суха, стоншена (її порівнюють з пергаментним папером), інколи депігментована, слідів від роз чухувань немає зовсім або вони мають вигляд тонкого лінійного садна, складки шкіри променеві, слабко виражені («спиці колеса»).

Діагностика.

Установити діагноз захворювання начебто просто: свербіж в ділянці задньо го проходу є основною і єдиною скаргою таких хворих. Проте визначення типу свербежу (первинний або вторинний), його стадії (гострий або хронічний), фор ми (сухий або вологий), а також з’ясування причини вторинного свербежу є не такою вже простою справою.

Перш за все потрібно встановити:

1) чи позв’язаний свербіж з дефекацією. Ця ознака може свідчити про недостатню функцію м’яза — замикача відхідника, що часто спостерігають при хронічному геморої, випаданні прямої кишки, різних травматичних ушкодженнях м’яза замикача (післяпологових, післяопераційних і ін.), нервових ураженнях (особливо у дітей), статевих збоченнях. Визначити ступінь недостаточності можна лише за допомогою сфінктерометрії;

2) чи посилюється свербіж після вживання алкогольних напоїв, гострої або солоної їжі: ця ознака свідчить про наявність проктосигмоїдиту;

3) чи немає у хворого в побуті або на виробництві шкідливого впливу — хі мічне виробництво, опромінення, робота в запилених приміщеннях, в умовах ви сокої температури тощо;

4) чи немає тісного контакту з домашніми тваринами (глистна інвазія);

5) наявність у хворого або у його родичів діабету, грибкових уражень, закрепів, проносів.

З лабораторних досліджень при свербежі відхідника проводять аналіз крові на вміст цукру і триразове дослідження калу на яйця глистів. За виявлення пато логічних змін за допомогою звичайної (жорсткою) ректороманоскопії потрібно виконати іригоскопію. У чоловіків варто виключити уретрит і простатит, у жінок — вагінальний свербіж. За наявності нестійких випорожнень потрібно провести бак теріологічний аналіз калу на мікрофлору: за вираженого дисбактеріозу терапія має включати спеціальні препарати.