- •Викладення теми. Варіанти анатомії червоподібного відростка та сліпої кишки.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація.
- •Методи діагностики гострого апендициту.
- •Лікування.
- •Література.
- •Викладення теми.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у дітей:
- •Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого і старечого віку.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних.
- •Ускладнення гострого апендициту
- •Методи діагностики:
- •Лікування.
- •Класифікація післяопераційних ускладнень
- •Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Викладення теми.
- •Допоміжні методи обстеження.
- •Лікування.
- •Актуальність теми.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Порівняльна ендоскопічна характеристика гострих ерозій та виразок:
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Викладення теми.
- •6. Клінічні прояви перфоративної виразки:
- •7. Чинники, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •Лікувальна тактика при перфоративній виразці.
- •Викладення теми.
- •1. Об’єктивні прояви:
- •Ендоскопічна класифікація активності кровотеч (j.A. Forrest, 1974):
- •II. Декомпенсований зворотний шок.
- •III. Декомпенсований незворотний шок.
- •Лікування.
- •1. Загальні заходи:
- •Методи ендоскопічного впливу на джерело кровотечі:
- •3. ІнфузійноFтрансфузійна терапія:
- •4. Антисекреторна терапія:
- •Хірургічне лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація гострої кишкової непрохідності:
- •Причини кишкової непрохідності:
- •Патоморфологiя.
- •Клінічний перебіг.
- •Обсяг обстеження при гострій кишковій непрохідності.
- •Викладення теми. Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення.
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма.
- •Лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Класифікація, запропонована в 1999 р. J.P. Chevrel і a.M. Rats (swr — classification):
- •Методи діагностики.
- •Лікування.
- •Викладення теми. Анатомія.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Дiагностична програма:
- •Диференційна дiагностика.
- •Хронічний холецистит (хх).
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варіанти клінічного перебігу й ускладнення.
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу та ускладнення.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Пiсляхолецистектомiчний синдром.
- •Класифiкацiя пхес (за о.О. Шалiмовим, 1988):
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •Класифiкацiя обтурацiйної жовтяницi (за о.О. Шалiмовим I співавт., 1993):
- •Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні ознаки:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Діагностика захворювань жовчного міхура:
- •Хронічний калькульозний холецистит
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні прояви:
- •Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:
- •1. Інструментальна діагностика:
- •Післяопераційне лікування:
- •Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею
- •Механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивне обстеження:
- •Післяхолецистектомічний синдром
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Тактика та вибiр методу лiкування.
- •Показання до оперативного лiкування:
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •Класифікація цп: За морфологією:
- •Діагностика пн.
- •1. Лабораторна діагностика:
- •2. Інструментальні методи дослідження:
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування гострої пн.
- •Лікування хронічної пн.
- •Диференційна діагностика:
- •Синдроми при абсцесах печінки.
- •Диференційна діагностика:
- •Викладення теми. Клінічна анатомія та фізіологія.
- •Класифікація (за о.О. Шалімовим):
- •Варіанти клінічного перебігу та ускладнення хп.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика і вибір методу лікування.
- •1. Класифікація хвороб селезінки:
- •2. Ушкодження селезінки:
- •3. Захворювання селезінки:
- •Викладення теми.
- •Причини розвитку нвк:
- •Механізми розвитку нвк:
- •Патологічна анатомія:
- •Клініка виразкового коліту:
- •Діагностична програма при нвк:
- •Диференційна діагностика нвк:
- •Лікування нвк:
- •Відносні показання до хірургічного лікування:
- •Причини розвитку хвороби Крона:
- •Патогенез хвороби Крона:
- •Патоморфологічні зміни при хворобі Крона:
- •Варіанти клінічного перебігу:
- •Діагностична програма при хворобі Крона:
- •Диференційна діагностика хвороби Крона:
- •Діагностичні ознаки хвороби Крона різного ступеня тяжкості:
- •Лікування хвороби Крона
- •2. Медикаментозна терапія:
- •3. Хірургічне лікування:
- •Анатомічні передумови дивертикульозу:
- •Класифікація перфорації дивертикулів за Hinkley:
- •Клінічний перебіг.
- •Хірургічне лікування:
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Викладення теми.
- •Анатомічні особливості.
- •Етіологія та патогенез.
- •Вибір методу лікування залежно від стадії.
- •Причини та сприятливі фактори.
- •Лікувальна тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Скарги:
- •Пальпація:
- •Діагностика:
- •Диференційний діагноз:
- •Ускладнення хронічного парапроктиту:
- •Лікування.
- •Найпоширеніші види операцій при норицях прямої кишки:
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Класифікація і типи.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Класифікація і типи.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Діагностика.
- •Лікування.
Допоміжні методи обстеження.
Лабораторна діагностика: загальний аналіз крові: у хворих на гострий набря ковий панкреатит лейкоцитоз спостерігають у 58,3% випадків, у хворих на гострий деструктивний панкреатит — на 2 гу добу у 100%, при цьому більше ніж у 30% хво рих лейкоцитоз — понад 15×109/л зі зміщенням формули вліво.
Біохімічний аналіз крові: у хворих на гострий деструктивний панкреатит з 1 ї до би захворювання спостерігають зниження рівня загального білка, у пацієнтів з ГП інших форм — підвищення рівня загального білірубіну (переважно прямого) в пер ші 4 доби з подальшою регресією підвищеного рівня; АЛТ, АСТ — підвищення ак тивності більш ніж у 3 рази в перші 4 доби з подальшою регресією. Активність амілази крові: підвищення активності понад 1024 од. у 33,3–66,6% хворих на ГП на брякової форми в 1 шу добу захворювання. У 50–75% хворих на гострий деструктив ний панкреатит визначають різке зростання активності уроамілази (понад 1024 од.) у період 12–18 і 24–48 год від початку захворювання. Показник може набути зна чень 32768, 131072 од. з подальшою (після 2 діб) тенденцією до нормальних і суб нормальних величин. Підвищення активності амілази крові відзначають у 11,9% хворих на гострий деструктивний панкреатит.
Трипсин активуючі пептиди — підвищення упродовж перших 24–48 год, потім зниження. Труднощі точної діагностики через вплив інгібіторної системи. Ліпаза (фос фоліпаза А) — характерним є підвищення у випадках деструктивних форм гострого панкреатиту, тривале пологе зниження. Тривалість визначення — понад 1–2 доби, що обмежує можливість використання аналізу в клініці та його діагностичне значення.
Рівні С реактивного білка, вільних жирних кислот також підвищується при деструктивних формах ГП. Гіперглікемія — до 68% випадків гострого деструктивного панкреатиту. Гонгконзький тест (рівень цукру й азоту крові) — 87,5% достовірності.
Програму лабораторного обстеження, згідно з міжнародними протоколами (стандартами), виконують упродовж 2 год від моменту госпіталізації хворого в стаціонар:
– загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі;
– цукор крові;
– амілаза, ліпаза крові;
– амілаза сечі;
– група крові, резус фактор;
– біохімічний аналіз крові (білірубін, АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП, тимолова проба, електроліти, сечовина, білок, креатинін, азот сечовини, сечова кислота);
– білок і білкові фракції,
– коагулограма;
– рівень молекул середньої маси;
– кальцій сироватки крові;
– С реактивний білок (кількісне визначення);
– газовий склад крові;
– антибіотикограма;
– посів крові на стерильність;
– біохімічний, бактеріологічний, цитологічний аналіз ексудату з плевральної по рожнини та черевної порожнини (якщо виконували плевральну пункцію або лапа роцентез).
Додаткові лабораторні дослідження:
– ЛДГ;
– імунограма (включаючи визначення ІЛ 1, ІЛ 2, ІЛ 6, ІЛ 8, ІЛ 10, ТНФ α);
– прокальцитонін;
– малоновий діальдегід;
– церулоплазмін, α1 антитрипсин, поліморфноядерна еластаза, фосфоліпаза А2 І типу.
Інструментальне дослідження: оглядова рентгенографія органів черевної по рожнини — малоінформативна, можна виявити лише парез поперечної кишки. Має відносне значення для проведення диференційної діагностики. Непрямі ознаки ГП визначають у 33,3% хворих на гострий набряковий панкреатит, у 38,2% хворих з деструктивними формами патології. Однак частота одержаних хибнопозитивних результатів становить 23,5%. Потрібно виконувати рентгенографію легенів для вияв лення легеневих ускладнень панкреатиту (пневмонії, ателектази, плевриту). Рент геноконтрасне дослідження органів черевної порожнини — можливе збільшення радіусу підкови дванадцятипалої кишки внаслідок набряку підшлункової залози.
УЗД дає змогу визначити розміри залози, її щільності й однорідності, консис тенції тканин, біопсії, виконання пункційних досліджень, динамічного контролю за розвитком патологічного процесу в залозі. Але, на жаль, метод має й недоліки: зни ження можливості дослідження через метеоризм та в післяопераційному періоді (чутливість методу — 33%), труднощі під час виявлення каменів у головній жовчній протоці, парапанкреатиту (29%).
КТ — найбільш достовірний метод діагностики як ГП, так і його місцевих ускладнень.
Диференційну діагностику ГП проводять з такими захворюваннями: гострий апендицит, холецистит, перфорації стінки порожнистого органа (перфоративна гаст родуоденальна виразка або виразка тонкої кишки), захворювань із синдромом гострої непрохідності (заворот шлунка, висока гостра кишкова непрохідність), захворювань із синдромом гострої кровотечі, з ішемічним абдомінальним синдромом (тромбоз мезентеріальних судин). Окреме значення має гастралгічна форма інфаркту міокар да, для котрої можуть бути характерні хвильоподібний перебіг болю в підчерев’ї, здуття живота, блювання, а також обмеження рухливості лівого купола діафрагми та поява дископодібних ателектазів, які зазвичай характерні для панкреатиту, але мають і деякі клінічні відмінності, наприклад, постійний характер болю при ГП.