Хронічний калькульозний холецистит

Хронічний калькульозний холецистит — хронічне запалення та фіброзне стов щення стінки жовчного міхура з порушенням його функції внаслідок рецидивуючо го впливу на жовчний міхур конкрементів, що містяться в ньому.

Клінічний перебіг хронічного калькульозного холециститу:

1. Скарги:

а) больовий синдром (причина — вклинювання конкрементів у шийкову частину жовчного міхура під час його скорочення):

– біль локалізується в правому підребер’ї;

– іррадіює в праву лопатку, праве надпліччя;

– біль виникає періодично;

– біль різного ступеня інтенсивності: від тупого до різко вираженого, нападоподібного;

б) диспептичні порушення:

– відчуття тяжкості в надчеревній ділянці;

– відрижка повітрям (аерофагія);

– порушення травлення у вигляді закрепів чи проносів або закрепів, які змінюються проносами;

– погана толерантність до жирної, смаженої їжі.

2. Історія захворювання:

– посилення болю пов’язане з вживанням жирної, смаженої та гострої їжі;

– напад болю виникає зазвичай увечері або серед ночі;

– напад болю минає самостійно або після вживання спазмолітиків.

3. Об’єктивні прояви:

а) огляд:

– язик вологий, обкладений білим нашаруванням;

– живіт бере участь в акті дихання;

б) пальпація живота:

– під час поверхневої пальпації: живіт м’який, можлива помірна резистентність м’язів і помірна болючість у правому підребер’ї;

– під час глибокої пальпації — можливе визначення збільшеного жовчного міхура;

в) перкусія й аускультація малоінформативні.

Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:

1. Інструментальна діагностика:

– УЗД;

– екскреторна холецистографія.

2. Лабораторна діагностика (неспецифічна):

– клінічний аналіз крові та сечі;

– біохімічне дослідження крові;

– електроліти крові.

Диференційна діагностика хронічного калькульозного холециститу:

а) із хронічними захворюваннями органів черевної порожнини:

– виразкова хвороба ДПК, ускладнена пенетрацією;

– дуоденіт.

б) із соматичними захворюваннями:

– правобічна пневмонія;

_{– правобічний плеврит.}

Ускладнення хронічного калькульозного холециститу:

– відключений жовчний міхур;

– водянка жовчного міхура;

– хронічна емпієма жовчного міхура;

– пролежень стінки жовчного міхура;

– міхурово холедохеальна нориця;

– міхурово кишкова нориця.

Лікування хронічного калькульозного холециститу. Основним методом лікування зазначеного захворювання є планове хірургічне втручання:

– лапаротомна холецистектомія;

– лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ).

Післяопераційне лікування:

1. Перша доба після операції — лікування у відділенні інтенсивної терапії.

2. Після ЛХЕ період стаціонарного лікування в 3 рази коротший, ніж після лапаротомної.

3. Шви знімають на 12–14 ту добу після лапароскопічної і на 8 му—10 ту добу —після лапаротомної операції.

Експертиза працездатності та реабілітація оперованих хворих:

1. Після холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу тим часова непрацездатність становить 3–4 тиж після лапаротомної операції і 2–3 тиж — після лапароскопічної.

2. За професійної діяльності хворого, пов’язаної з тяжкою фізичною працею, тривалість тимчасової непрацездатності після операції становить близько 2 міс.

3. Хворі після операції мають перебувати на диспансерному спостереженні у хірурга та гастроентеролога.

4. Рекомендується санаторно курортне лікування з використанням мінеральної води, яка має жовчогінні властивості.