Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:

1. Хворих з механічною жовтяницею госпіталізують у хірургічне відділення (їх обстеження має бути повністю завершено за 5–6 днів).

2. Лікування механічної жовтяниці — хірургічне (строки та методи операції залежать від тривалості жовтяниці, причини та локалізації перешкоди).

3. Передопераційна підготовка — детоксикаційна терапія:

– трансфузійна детоксикація з гемодилюцією та форсованим діурезом;

– апаратна детоксикація — гемодіаліз, лімфосорбція, плазмаферез, гемосорбція.

4. При механічній жовтяниці застосовують малоінвазивні хірургічні втручання, спрямовані на її ліквідацію:

– ендоскопічна папілосфінктеротомія (ЕПСТ);

– черезшкірна черезпечінкова холангіостомія;

– мікрохолецистостомія або ендоскопічна холецистостомія;

– назобіліарне дренування холедоха;

– ендоскопічне транспапілярне дренування жовчної протоки (стентування).

5. Після ліквідації жовтяниці та нормалізації основних показників гомеостазу виконують планову операцію, спрямовану на усунення причини її виникнення.

Пухлини позапечінкових жовчних проток

Пухлини позапечінкових жовчних проток — доброякісні або злоякісні новоутво рення позапечінкових жовчних проток, одним із клінічних проявів яких є механічна жовтяниця. Пухлини позапечінкових жовчних проток спостерігають рідко (рак — у 0,1–0,3%). У половині випадків пухлина уражує загальну жовчну протоку. Пухли на протоки проявляється жовтяницею, що неухильно прогресує. Ріст пухлини по вільний, але в процес швидко залучаються печінкова вена та артерія, портальна ве на, підшлункова залоза, ДПК.

Причини та механізм розвитку обтураційної жовтяниці:

1. Факторами, що сприяють розвитку пухлинного процесу, є хронічні запальні захворювання (холангіт, папіліт) і холедохолітіаз.

2. Жовтяниця пухлинного генезу — безбольова, розвивається поступово.

Патологічна анатомія:

1. Доброякісні новоутворення (аденоми, фіброми, ліпоми, міоми, міксоми).

2. Злоякісні новоутворення (аденокарциноми, частіше з інфільтративним ти пом росту. Виділяють дві форми росту пухлини — поліпоподібну, яка швидко заку порює протоку, і скирозну, що нагадує запальну стриктуру, однак без характерної для неї запальної інфільтрації тканин).

Клінічні ознаки (патогномонічних ознак пухлин панкреатобіліарної системи немає):

1. Скарги:

– наростаюча жовтяниця, що виникає без нападу болю;

– болючий шкірний свербіж;

– зниження маси тіла;

– слабість, втрата апетиту.

2. Об’єктивні ознаки захворювання:

_{– жовтяничність шкірних покривів і слизових оболонок;}

– сліди розчухувань;

– пальпаторно — живіт м’який, неболючий, іноді — незначна болючість у правому підребер’ї, зумовлена напруженням капсули печінки при порушенні відтоку жовчі;

– при локалізації пухлини в дистальному відділі холедоха — позитивний симптом Курвуазьє (пальпується збільшений неболючий жовчний міхур);

– у 50% хворих — ознаки холангіту, прихованої гемофілії.

Діагностика пухлини холедоха:

– ЕРХПГ;

– черезшкірна черезпечінкова гепатохоледохографія.

Диференційна діагностика:

а) з органічним ураженням позапечінкових жовчних проток:

– рубцева стриктура загальної жовчної протоки;

– холедохолітіаз;

б) із захворюваннями ВСДПК:

– пухлина;

– папіліт;

– стеноз;

в) із захворюваннями підшлункової залози:

– хронічний обструктивний панкреатит;

– пухлина підшлункової залози;

г) із запальними захворюваннями жовчних проток:

– холангіт.

Лікування пухлинних захворювань позапечінкових проток, ускладнених механічною жовтяницею:

а) радикальні операції — резекція позапечінкових жовчних проток з відновленням пасажу жовчі у кишку;

б) симптоматичні операції — зовнішнє або внутрішнє дренування жовчних шляхів.

Пухлини великого сосочка дванадцятипалої кишки

Пухлини ВСДПК — доброякісні або злоякісні новоутворення ВСДПК, одним із клінічних проявів яких є механічна жовтяниця. Частка злоякісних новоутворень ВСДПК становить близько 40% пухлин пілородуоденальної ділянки, росте повіль но, метастазує пізно (в лімфовузли, печінку, рідше — в надниркові залози, легені, го ловний мозок, кістки). Рано виникає механічна жовтяниця.

Причини розвитку пухлин:

До чинників, які сприяють розвитку пухлинного процесу, відносять хронічні запальні захворювання (панкреатит, холедохолітіаз, холангіт, папіліт).

Патологічна анатомія:

1. Доброякісні пухлини (аденоми, фіброми, ліпоми).

2. Злоякісна пухлина в 40% є первинною, в інших випадках — проростає із жовчних проток, ДПК, підшлункової залози.