
- •Викладення теми. Варіанти анатомії червоподібного відростка та сліпої кишки.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація.
- •Методи діагностики гострого апендициту.
- •Лікування.
- •Література.
- •Викладення теми.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у дітей:
- •Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого і старечого віку.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних.
- •Ускладнення гострого апендициту
- •Методи діагностики:
- •Лікування.
- •Класифікація післяопераційних ускладнень
- •Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Викладення теми.
- •Допоміжні методи обстеження.
- •Лікування.
- •Актуальність теми.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Порівняльна ендоскопічна характеристика гострих ерозій та виразок:
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Викладення теми.
- •6. Клінічні прояви перфоративної виразки:
- •7. Чинники, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •Лікувальна тактика при перфоративній виразці.
- •Викладення теми.
- •1. Об’єктивні прояви:
- •Ендоскопічна класифікація активності кровотеч (j.A. Forrest, 1974):
- •II. Декомпенсований зворотний шок.
- •III. Декомпенсований незворотний шок.
- •Лікування.
- •1. Загальні заходи:
- •Методи ендоскопічного впливу на джерело кровотечі:
- •3. ІнфузійноFтрансфузійна терапія:
- •4. Антисекреторна терапія:
- •Хірургічне лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація гострої кишкової непрохідності:
- •Причини кишкової непрохідності:
- •Патоморфологiя.
- •Клінічний перебіг.
- •Обсяг обстеження при гострій кишковій непрохідності.
- •Викладення теми. Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення.
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма.
- •Лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Класифікація, запропонована в 1999 р. J.P. Chevrel і a.M. Rats (swr — classification):
- •Методи діагностики.
- •Лікування.
- •Викладення теми. Анатомія.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Дiагностична програма:
- •Диференційна дiагностика.
- •Хронічний холецистит (хх).
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варіанти клінічного перебігу й ускладнення.
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу та ускладнення.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Пiсляхолецистектомiчний синдром.
- •Класифiкацiя пхес (за о.О. Шалiмовим, 1988):
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •Класифiкацiя обтурацiйної жовтяницi (за о.О. Шалiмовим I співавт., 1993):
- •Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні ознаки:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Діагностика захворювань жовчного міхура:
- •Хронічний калькульозний холецистит
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні прояви:
- •Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:
- •1. Інструментальна діагностика:
- •Післяопераційне лікування:
- •Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею
- •Механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивне обстеження:
- •Післяхолецистектомічний синдром
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Тактика та вибiр методу лiкування.
- •Показання до оперативного лiкування:
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •Класифікація цп: За морфологією:
- •Діагностика пн.
- •1. Лабораторна діагностика:
- •2. Інструментальні методи дослідження:
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування гострої пн.
- •Лікування хронічної пн.
- •Диференційна діагностика:
- •Синдроми при абсцесах печінки.
- •Диференційна діагностика:
- •Викладення теми. Клінічна анатомія та фізіологія.
- •Класифікація (за о.О. Шалімовим):
- •Варіанти клінічного перебігу та ускладнення хп.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика і вибір методу лікування.
- •1. Класифікація хвороб селезінки:
- •2. Ушкодження селезінки:
- •3. Захворювання селезінки:
- •Викладення теми.
- •Причини розвитку нвк:
- •Механізми розвитку нвк:
- •Патологічна анатомія:
- •Клініка виразкового коліту:
- •Діагностична програма при нвк:
- •Диференційна діагностика нвк:
- •Лікування нвк:
- •Відносні показання до хірургічного лікування:
- •Причини розвитку хвороби Крона:
- •Патогенез хвороби Крона:
- •Патоморфологічні зміни при хворобі Крона:
- •Варіанти клінічного перебігу:
- •Діагностична програма при хворобі Крона:
- •Диференційна діагностика хвороби Крона:
- •Діагностичні ознаки хвороби Крона різного ступеня тяжкості:
- •Лікування хвороби Крона
- •2. Медикаментозна терапія:
- •3. Хірургічне лікування:
- •Анатомічні передумови дивертикульозу:
- •Класифікація перфорації дивертикулів за Hinkley:
- •Клінічний перебіг.
- •Хірургічне лікування:
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Викладення теми.
- •Анатомічні особливості.
- •Етіологія та патогенез.
- •Вибір методу лікування залежно від стадії.
- •Причини та сприятливі фактори.
- •Лікувальна тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Скарги:
- •Пальпація:
- •Діагностика:
- •Диференційний діагноз:
- •Ускладнення хронічного парапроктиту:
- •Лікування.
- •Найпоширеніші види операцій при норицях прямої кишки:
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Класифікація і типи.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Класифікація і типи.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Діагностика.
- •Лікування.
Діагностика.
Для підтвердження або уточнення діагнозу — погодинне рентгенологічне дослідження пасажу барієвої суміші зі шлунка:
а) компенсований стеноз — підвищені тонус і перистальтика шлункової стінки, суміш барію проходить у ДПК порційно, затримка евакуації від 3 до 12 год або че рез 3 год у шлунку залишається до 30% барієвої суміші;
б) субкомпенсований стеноз — затримка евакуації суміші барію зі шлунка в ДПК від 12 до 24 год або через 3 год у шлунку залишається від 30 до 80% барієвої суміші; в) декомпенсований стеноз — затримка евакуації суміші барію зі шлунка в ДПК понад 24 год, шлунок збільшений в об’ємі, стінка шлунка атонічна, перистальтика її знижена або відсутня або через 3 год у шлунку залишається понад 80% барієвої суміші.
Допоміжні методи діагностики:
– ФЕГДС;
– дослідження шлункової секреції;
– УЗД.
Лікування.
1. І стадія — відносні показання до оперативного лікування.
2. За І—ІІІ стадій пілоростенозу та гіперсекреції, що не перевищує 50 ммоль/год, показана селективна проксимальна ваготомія в поєднанні з різними дренувальними операціями (пілоропластика за способом Фіннея, Гейнеке — Мікуліча, гастродуоде ностомія за способом Джабулея, рідше — гастроентеростомія).
3. При низьких позадубульбарних дуоденальних стенозах І–ІІІ стадій викону ють селективну проксимальну ваготомію з різними варіантами дуоденопластики (способи Гейнеке — Мікуліча, Фіннея, Джада).
4. При гіперсекреції, що перевищує 50 ммоль/год, за І–ІІІ стадії пілородуоденального стенозу найчастіше виконують ваготомію з антрумектомією.
5. При пілородуоденальних стенозах з явищами повної декомпенсації моторно евакуаторної функції шлунка (ІVстадія), а також за наявності поєднаної виразки шлунка показана резекція його двох третин.
6. За наявності вираженого дуоденостазу, хронічної дуоденальної непрохідності, спричиненої виразковим стенозом, показана резекція шлунка за Більрот ІІ або за Ру і розсічення зв’язки Трейца.
Хвороби оперованого шлунка — патологічні стани, що розвиваються внаслідок операцій на шлунку. Завдяки широкому застосуванню консервативної противираз кової терапії, і, відповідно зменшення кількості ускладнень виразкової хвороби, які потребують оперативного втручання, поширеність хвороб оперованого шлунка з кож ним зменшується.
Класифікація пострезекційних і постваготомічних синдромів:
І. Пострезекційні синдроми:
1. Функціональні порушення:
– демпінг синдром (10–30%);
– гіпоглікемічний синдром (0,5–30%);
– пострезекційна (агастральна) астенія;
– синдром малого шлунка;
– синдром привідної петлі (функціонального походження) — 3,5–42%;
– гастроезофагальний рефлюкс (20–25%);
– лужний рефлюкс гастрит (5–35%);
– харчова алергія.
2. Органічні ураження:
– пептична виразка анастомозу (5–10%);
– шлунково ободовокишкова нориця (1,5–2,5%);
– синдром привідної петлі (механічного походження);
– рубцеві деформації та звуження анастомозу;
– пострезекційні супутні захворювання (панкреатит, ентероколіт, гепатит).
3. Змішані порушення, поєднані з демпінг синдромом або постваготомічною діареєю.
ІІ. Постваготомічні синдроми:
– рецидив виразки;
– діарея;
– порушення функції кардіальної частини шлунка;
– порушення спорожнення шлунка;
– демпінг синдром (3,9–19,5%);
– рефлюкс гастрит;
– жовчнокам’яна хвороба.
ДемпінгFсиндром — комплекс нейрогуморальних і диспептичних порушень, спри чинений прискореною евакуацією концентрованої неперетравленої їжі з кукси шлун ка в тонку кишку.
Етіологія: оперативні втручання на шлунку, що супроводжуються видаленням або порушенням функції замикального апарату воротаря (резекція шлунка, ваго томія з антрумектомією, ваготомія з дренувальними операціями, гастректомія, гаст роентероанастомози).
Епідеміологія:
– розвивається в 10–30% випадків після операцій на шлунку;
– в 1–9% виникають тяжкі форми, що потребують оперативного втручання.
Патогенез демпінг синдрому до кінця не з’ясовано. Вважають, що масивне над ходження концентрованого хімусу в тонку кишку призводить до подразнення ре цепторів кишки та вивільнення в кров великої кількості гормонів APUD системи. Внаслідок гіперосмолярності хімусу різко посилюється кровообіг в кишечнику. Ком пенсаторним механізмом, який забезпечує цей процес є вазодилатація, що характери зується швидким початком та значною тривалістю навіть за короткотривалого по дразнення слизової оболонки тонкої кишки.