26. Сучасний стан православ’я в Україні

Православ’я, яке поряд з католицизмом і протестантизмом, є одним з найбільш численних християнських релігійних напрямків у світі та переважним релігійним напрямком християнської церкви в Україні.

Православ’я, на відміну від католицизму, не має єдиного управлінського центру. У світі в наш час налічується 15 автокефальних православних національних церков. Вони діють автономно в організації внутрішньоцерковного життя, їх очолюють патріархи, архієпископи чи митрополити, котрих обирають довічно Помісні собори. При главах церков діють синоди – колегіальні органи управління.

Руська православна церква

Найбільш численною та впливовою в світі була РПЦ, яка раніше діяла на території колишнього СРСР і до складу якої входила Українська православна церква (УПЦ). З жовтня 1990 р. УПЦ було надано статус автономії, тобто самостійності та незалежності в управлінні, проте вона працює в єдності з Московським патріархатом, її синод обирає єпископів, призначає їх на посади, розпоряджається коштами церкви, але Українська православна церква визнає верховенство патріарха Московського й усія Русі.

Українська православна церква

Її очолює митрополит Київський і всієї України блаженніший Володимир. Управління єпархіями здійснюють єпархіальні архієреї. Єпархії поділяються на церковні округи. В УПЦ, як і в інших православних церквах, послідовно здійснюється ієрархічний принцип, за яким нижче духовенство підпорядковується вищому.

Українська православна церква має 35 єпархій, в яких діють понад 8 тис. громад віруючих, налічує 105 жіночих і чоловічих монастирів. Серед них найвідоміші – Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври. Діють 12 духовних навчальних закладів. Духовні семінарії є у Києві, Одесі та Луцьку. Тут навчаються понад 2 тис. слухачів. Єпархіальні школи готують псаломщиків і регентів. У Києві відкрито духовну академію, що готує кадри вищого рівня. На основі релігійних громад створено 16 братств, діють понад 1550 недільних релігійних шкіл, де Закон Божий вивчають діти віруючих. УПЦ має 27 періодичних видань, серед яких центральне місце належить газетам, журналам та релігійним календарям. Церковну службу здійснюють понад 5 тис. священиків. Найбільші релігійні громади УПЦ сконцентровані в східних областях України, проте чимало релігійних громад і православних храмів діють й у західних районах нашої держави.

Українська православна церква (Київський патріархат) Крім УПЦ, в Україні діє УПЦ (Київський патріархат) – (УПЦ (КП)). Виникла ця церква у 1992 р. на базі об’єднання частини релігійних громад і духовенства УПЦ, які вийшли з підпорядкування Московському Патріархові, й частини релігійних громад і духовенства Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). За догматикою і культовою практикою вона нічим не відрізняється від інших православних церков. Особливість полягає в тому, що ця церква ні від кого не залежна в управлінні, має свого Патріарха, котрого обирають на помісному соборі. Вона вважає себе спадкоємницею православ’я, запровадженого в Київській Русі. Керує церквою Вища церковна рада на чолі з Патріархом Філаретом, який має титул “Патріарх Київський і всієї Руси-України”. Ієрархи церкви зазначають, що УПЦ (КП) є національною церквою, що претендує на статус державної.

УПЦ (КП) нині має 20 єпархій, понад три тисячі релігійних громад, більше, ніж 30 монастирів. Цією церквою відкрито вісім духовних навчальних закладів, де навчаються понад 1 тис. слухачів. Церква має вісім періодичних видань. У парафіях створено понад 360 недільних релігійних шкіл, в яких навчаються діти віруючих. Церковні служби відправляють понад 1200 священиків. Найбільше релігійних громад УПЦ (КП) має в західних областях України, зокрема, в Тернопільській області налічується понад 400 громад, Івано-Франківській – 300, Львівській – 190. На Київщині діє близько 180 громад УПЦ (КП). Серед православних віруючих великий відсоток вважають себе належними до цієї церкви.

Українська автокефальна православна церква

На теренах України діє і УАПЦ. Вона була відновлена в 1990р., коли на помісному соборі патріархом було обрано Мстислава (Скрипника). У 1992 р. частина єпископату УАПЦ об’єдналася з деякими єпископатами УПЦ й утворила УПЦ (КП). Супротивники цього об’єднання з-поміж членів УАПЦ не визнали здійсненого акту. Після смерті патріарха Мстислава, котрий проживав у США, вони провели черговий помісний собор (вересень 1993 р.) і обрали на ньому патріархом УАПЦ Димитрія (Ярему), який помер у 2000 р. Після Димитрія патріарха цієї церкви не обирали. УАПЦ має понад 1 тис. релігійних громад і 530 священиків. Переважна більшість парафій, понад 80 %, мешкають у Львівській області.

Старообрядницька руська православна церква

На теренах України з громадами Українських православних церков співпрацюють громади Руської православної старообрядницької церкви, їхня поява на українських землях пов’язана з іменем патріарха Руської православної церкви Никона (1605 – 1681 рр.), котрий здійснив церковну реформу. За цією реформою було виправлено помилки в Богослужбових книгах, які вкралися при попередніх, не зовсім правильних перекладах. До речі, виправлення помилок було доручено зробити київському монахові-книжнику Єпіфанію Славицькому та грецькому богословові Арсенію.

Патріарх Никон, який обіймав патріаршу посаду з 1652 р. до 1667 р., після чого був полишений сану та решту життя провів заточеним у монастирях. Він здійснив зміни в літургії та церковних обрядах задля досягнення однаковості з грецькою богослужбовою традицією. Найбільш суттєвими нововведеннями були: заміна хрестного знамення з двоперстного на триперстне; заміна земних поклонів поясними; зміна форми православного хреста з восьмиконечного на шестиконечний та зміна напрямку хрестного ходу – його стали здійснювати проти ходу сонця.

Ці зміни призвели до великого супротиву значної частини служителів культу і віруючих, що спричинило церковний розкол. Тих, хто виступав проти реформи, жорстоко переслідували. Про це свідчить той факт, що ідеологів розколу протопопа (протоієрея) Аввакума, попа (ієрея) Лазаря, диякона Федора та монаха Єпіфанія в 1667 р. відправили в заслання до Пустозерського монастиря на річці Печора. Перед засланням їм усім, окрім Аввакума, за якого заступилася мати царя, відрізали язики та відрубали пальці на правій руці – щоб мовчали, не писали і не могли хреститися двома перстами, а 14 квітня 1682 р. за розпорядженням царя всіх чотирьох живцем спалили на вогнищі.

Багато священиків і віруючих, які не сприйняли реформ, рятуючись від переслідувань за віру, переселилися до Румунії, Молдавії та України, їхні нащадки, що зберегли свою віру й нині, проживають на території Чернівецької, Вінницької, Житомирської, Одеської та інших областей. Духовним життям цих віруючих Руської православної старообрядницької церкви в Україні опікується Єпископат Руської православної старообрядницької церкви, котрим керує єпископ Київський і всієї України Савватій.