Міністерство освіти і науки України Сумський державний педагогічний університет їм. А.С. Макаренка

Затверджую:

Проректор з науково- педагогічної (навчальної) роботи

_________ Більченко М.М.

Підпис Прізвище та ініціали

«___»____________2011 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни «Філософія»

Для студентів спеціальностей

Напрямку « Природничо-географічний» та «ІПП » денної форми навчання

Курс ІІ , семестр ІІІ-VI

Статус дисципліни: нормативна

Факультет: історичний

Кафедра філософії та соціології

Підготувала: к.ф.н. Наумкіна О.А.

Суми – 2011 р.

Робоча програма складена на основі ОПП підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти МОН України (навчального плану)

Програму складено__________ Наумкіна О.А.

підпис ПІБ

Схвалено на засіданні кафедри філософії та соціології

назва кафедри

Протокол № 2 від «08 вересня 2011 р.

Зав. кафедрою філософії та соціології ________ Цикін В.О.

назва кафедри підпис ПІБ

Робоча програма розглянута та схвалена радою

Історичного факультету (інституту)

(назва факультету (інституту)

Голова ради

(підпис) (прізвище та ініціали)

Декан факультету

(назва факультету) (підпис) (прізвище та ініціали)

І. Пояснювальна записка

Метою та завданням навчального курсу “Філософія” є формування цілісного світогляду, методологічної культури і розвиток самостійного, творчого стилю мислення студентів. Це стане важливою передумовою духовного збагачення та інтелектуального розвитку сучасної молоді. Тому формування і розвиток світоглядно-методологічної парадигми студентів неможливі без філософії як теоретичної засади людського світобачення, без розуміння філософії як життєвого завдання.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

• базові філософські поняття і категорії;

• основні філософські принципи та першоджерела;

• основний зміст усіх розділів;

• напрямки історико-філософської думки;

• класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;

засвоїти:

• специфіку філософського осягнення дійсності;

• світоглядно-гуманістичний зміст філософії, її людинотворчу природу;

вміти:

• на основі ґрунтовного, фундаментального знання філософії опанувати самостійним стилем мислення;

• формувати свою власну позицію;

• застосовувати набуті знання в аналізі найскладніших і найрізноманітніших проблем сьогодення, а також у процесі їх розв’язання.

Іі. Зміст дисципліни

Програма курсу розрахована на:

34 лекційних години,

38 семінарських годин,

36. годин самостійних занять,

Всього 3 залікові кредити (108 годин)

Форма контролю – іспит

Витяг з положення

Про порядок оцінювання знань студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу

I. Загальні положення

1.4. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Під час поточного контролю студент може набрати 100 балів. Якщо під час поточного контролю студент набрав: 0-34 балів (“F” за шкалою ECTS) – він отримує оцінку “незадовільно” і повинен обов’язково пройти повторний курс; 35-59 балів (“FX”) він отримує оцінку “незадовільно” і має можливість повторно скласти дану дисципліну; 60-100 – він отримує відповідну позитивну оцінку. Студент, незадоволений отриманими результатами, має право підвищити їх на підсумковому контролі. Підсумковий контроль оцінюється за 100-бальною шкалою.

II. Поточний контроль знань студентів

2.1. Результати поточного контролю складають:

• відвідування студентами навчальних занять (10 балів);

• активність роботи студентів на семінарських заняттях (15 балів);

• якість виконуваних завдань на семінарських заняттях та самостійної роботи (за три модулі студент може отримати 27 балів. Якщо студент має високий рівень засвоєння знань він отримує 9-7 балів; достатній – 6-4 балів; середній – 3-1 балів; низький – 0 балів);

• виконання модульних контрольних робіт (27 балів);

• виконання студентом індивідуального науково-дослідного завдання (16 балів);

• наявність конспекту лекцій (5 балів).

Об’єктом додаткового заохочення студентів може бути виконання інших видів робіт: участь у роботі студентських наукових конференцій, підготовка та публікація наукової студентської роботи та інші.

Оцінювання знань студентів здійснюється за такими критеріями:

низький рівень – “C” (0-59 балів) – знання окремих роз’єднаних фрагментів навчального матеріалу, відтворення їх на репродуктивному рівні;

середній рівень – “E”, “D” (60-74 балів) – знання основного змісту навчального матеріалу, відтворення його на репродуктивному рівні, вміння пояснити ті чи інші положення;

достатній рівень – “C”, “B” (75-89 балів) – знання навчального предмету як системи взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, знання міжпредметних зв’язків, вміння пояснити та навести приклади, вміння використовувати ці знання для вирішення типових завдань;

високий рівень – “A” (90-100 балів) – досконале знання навчального предмету, вміння самостійно бачити невирішені проблеми, використовувати знання для розв’язання нестандартних завдань, висловлювання власних думок, творчий підхід до вирішення проблем.