Відомі есеїсти: б. Шоу, ж.-п. Сартр, а. Камю, й. Бехер, в. Винниченко, є. Маланюк, ю. Липа, п. Загребельний, і. Драч, о. Гончар.

Читай також: Хамитов Н. Философия. Бытие. Человек. Мир. – К., 2006. – С. 100-110 (Эссеистическая философия).

ТЕМАТИКА ФІЛОСОФСЬКИХ ЕСЕ

1. Чи є філософія наукою ?

2. Чому я ідеаліст (матеріаліст, дуаліст, ...) ?

З. Чому людина є найвищою цінністю в системі філософського знання ?

4. Давньоіндійська філософія і сучасність.

5. Конфуцій і конфуціанство.

6. Проблема людини в філософії Сократа.

7. Платонівська "ідеальна держава" і сучасність.

8. Гуманізм Відродження і сьогодення.

9. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейєрбаха.

10. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

11. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

12. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

13. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.

14. Християнство і філософія у Київській Русі.

15. "Український дух" філософії Г. Сковороди.

16. Буття і небуття.

17. Проблема "діалогу" людини і комп'ютерних систем.

18. Астрологія: міф чи наука.

19. Чи є в існуванні нашого світу певний сенс ?

20. Буття людини у світі природи.

21. Чи є розум людини характеристикою локальною, випадковою для світу в цілому. чи універсальною ?

22. Чи є людська свобода вільною ?

23. Людина як своєрідний символ єдності світу.

24. Геополітика у минулому і сьогодні.

25. Взаємозв'язок науково-технічного прогресу та моральності.

26. Екологія. Мораль. Політика.

27. Чи існують об'єктивні закони розвитку суспільства ?

28. Проблема взаємозв'язку політики і моралі.

29. Регресистський напрямок філософії історії і проблема "кінця історії".

30. Роль еліти та випадкових особистостей в історичному процесі.

31. Проблема прогресу в філософії історії.

32. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.

33. Парадокси у розвитку сучасної науки.

34. Чи існує істина в гуманітарних науках ?

35. Біоетика як відповідь на сучасні виклики часу.

36. Клонування: аргументи "за" і "проти".

37. Наука і майбутнє людства.

Теоретичні питання до екзамену з навчальної дисципліни

1. Філософія та світогляд. Особливості філософського знання.

2. Передумови виникнення філософії (психологічні, духовні, соціальні).

3. Основне питання філософії, його зміст.

4. Предмет та функції філософії.

5. Характеристика основних філософських шкіл Стародавньої Індії (веди, чарвака-локаята, джайнізм, буддизм).

6. Характеристика філософських шкіл Стародавнього Китаю (даосизм, конфуціанство).

7. Старогрецька філософія (Мілетська школа, Геракліт, Демокріт, Піфагор, Елейська школа).

8. Старогрецька філософія (софісти та Сократ).

9. Старогрецька філософія (Платон і Арістотель).

10. Специфіка філософії Середньовіччя.

11. Особливості філософії Відродження.

12. Філософія Нового часу та Просвіти.

13. Класична німецька філософія (Кант).

14. Класична німецька філософія (Фіхте, Шеллінг).

15. Класична німецька філософія (Гегель, Фейербах).

16. Філософія марксизму.

17. Філософська думка в Україні та її місце в світовій культурі.

18. Західна філософія ХХ ст. (екзистенціалізм, фрейдизм).

19. Західна філософія ХХ ст. (неотомізм, персоналізм. Концепція Тейяр де Шардена).

20. Західна філософія ХХ ст. (позитивізм та його форми).

21. Буття та його основні форми.

22. Філософське розуміння матерії. Сучасна наука про будову та властивості матерії.

23. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху.

24. Простір і час – форми буття матерії. Сучасні наукові уявлення про час і простір.

25. Виникнення свідомості, її біологічні та соціальні передумови.

26. Сутність свідомості, її структура та функції.

27. Проблема моделювання функцій свідомості. Свідомість і штучний інтелект.

28. Поняття діалектики, її історичні форми та альтернативи.

29. Основні принципи діалектики.

30. Категорії визначеності буття (одиничне – загальне, явище – сутність, зміст - форма).

31. Категорії детермінації буття (причина – наслідок, необхідність – випадковість, можливість - дійсність).

32. Категорії цілісності буття (ціле – частина, елемент – структура – система).

33. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. Поняття міри.

34. Закон єдності та боротьби протилежностей. Поняття про саморух.

35. Закон заперечення заперечення. Сутність діалектичного заперечення.

36. Сутність, структура і принципи теорії пізнання.

37. Раціональне та чуттєве пізнання, їх основні форми.

38. Сутність практики та її функції в пізнанні.

39. Проблема істини в філософії.

40. Загальнологічні методи пізнання.

41. Методи емпіричного дослідження.

42. Наукові методи теоретичного дослідження.

43. Форми наукового пізнання.

44. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання, їх особливості.

45. Предмет, структура і функції соціальної філософії.

46. Поняття суспільства. Основні філософсько-теоретичні концепції суспільного розвитку.

47. Вплив природи на суспільство. Географічний детермінізм і геополітика.

48. Вплив суспільства на природу. Ноосфера. Екологічні проблеми і можливі шляхи їх вирішення.

49. Сутність та роль матеріального виробництва у суспільному розвитку. Спосіб виробництва та його структура.

50. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин в історичному процесі.

51. Сутність сучасної НТР, її основні напрямки та наслідки.

52. Поняття соціальної структури суспільства. Філософське розуміння класу та його ролі в системі соціальних зв’язків.

53. Історичні форми спільності людей, їх характеристика.

54. Сутність сім’ї та її функції.

55. Поняття політичної системи суспільства, її основні елементи та функції.

56. Сутність держави, її виникнення, структура і функції. Правова держава і громадянське суспільство.

57. Духовне життя суспільства, його структура.

58. Суспільна свідомість, її структура і закономірності розвитку.

59. Політична свідомість, її особливості і функції.

60. Сутність правової свідомості, її особливості і функції.

61. Моральна свідомість, її сутність, особливості та функції.

62. Естетична свідомість: виникнення, сутність і роль у розвитку людини та суспільства.

63. Релігійна свідомість, її витоки, особливості і функції. Свобода совісті.

64. Наука як форма суспільної свідомості, її структура і функції.

65. Зміст сучасної концепції людини.

66. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя в історії філософії.

67. Особистість та суспільство, їх взаємозв’язок. Свобода та відповідальність.

68. Культура і цивілізація.

69. Сутність суспільного прогресу та його критерії.

70. Сутність глобальних проблем та можливі варіанти їх розв’язання.

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ РЕФЕРАТІВ,ДОПОВІДЕЙ

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і політика.

4. Суспільство та індивідуальне буття.

5. Буття людини у світі природи.

6. Людське буття та його основні параметри.

7. Філософія і світогляд.

8. Історичні типи світогляду. (характеристика основних типів).

9. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

10. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

11. Давньоіндійська філософія і сучасність.

12. Конфуцій і конфуціанство.

13. Проблема людини в філософії Сократа.

14. Платонівська “ідеальна держава” і сучасність.

15. Поняття душі у філософії Арістотеля і сучасність.

16. Філософський зміст патристики.

17. Гуманізм Відродження і сьогодення.

18. Вчення про субстанцію у філософії В. Спінози.

19. Сутність монадології Г. Лейбніц.

20. Автономність етики І. Канта.

21. Філософія творчості Ф. Шеллінга.

22. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

23. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейєрбаха.

24. Марксизм і його фальсифікація у радянський період.

25. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

26. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

27. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

28. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.

29. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії ХХ ст.

30. Загальне та особливе у неопозитивізмі і пост позитивізмі.

31. Своєрідність філософії України в контексті світової культури.

32. Християнство і філософія у Київській Русі.

33. Філософські мотиви “Слова о полку Ігоревім”.

34. Філософія Г. Кониського.

35. “Український дух” філософії Г. Сковороди.

36. Філософські принципи “Кобзаря” Т. Шевченка.

37. Національний характер філософії І. Франка.

38. Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних природознавців (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

39. Філософський зміст проблеми буття.

40. Категорія буття: її смисл і специфіка.

41. Буття і небуття.

42. Буття і сутність.

43. Діалектика основних форм буття.

44. Проблематичність основних форм буття.

45. Буття світу і людини.

46. Відображення як всезагальна властивість матерії.

47. Відображення та інформація.

48. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення дійсності.

49. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

50. Структура свідомості, її основні рівні.

51. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

52. Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.

53. Діалектика як теорія розвитку.

54. Діалектика кількісних та якісних змін.

55. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

56. Особливості закону заперечення заперечення.

57. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

58. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

59. “Негативна” діалектика: сутність, основні положення і принципи.

60. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

61. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

62. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

63. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

64. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.

65. Проблема гносеологічного образу в сучасній філософії.

66. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.

67. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

68. Проблема розуміння в сучасній філософії.

69. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

70. Співвідношення практики і праці.

71. Основні функції практики.

72. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.

73. Практика в системі категорій сучасної філософії.

74. Категоріальний зміст поняття “практика”.

75. Проблема творчості в праці І.Я. Франка “Із секретів поетичної творчості”.

76. Творчість і світогляд.

77. Методи творчої діяльності.

78. Технічна творчість та її основні форми.

79. Психологічні особливості творчої особистості.

80. Свобода творчості – основа формування демократичних відносин у суспільстві.

81. Єдність природи і суспільства.

82. Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.

83. Інформаційно-технічне суспільство і тенденції його розвитку.

84. Основні засади сенсу історії.

85. Людина і всесвіт.

86. Геополітика у минулому і сьогодні.

87. Екологія. Мораль. політика.

88. Астрологія: міф чи наука.

89. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.

90. Прогресистська філософія та історична дійсність.

91. Регрисистський напрямок філософії історії і проблема “кінця історії”.

92. Античні та західноєвропейські філософські концепції історичного кругообігу: порівняльний аналіз.

93. Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу.

94. Універсалізм і монізм як парадигми класичного філософського осягнення всесвітньої історії.

95. Зміна парадигм історичної свідомості в некласичній філософії історії.

96. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

97. Роль еліти та випадкових особистостей в історичному процесі.

98. Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.

99. Основні тенденції розвитку соціально-етичних спільностей.

100. Нації та національні відносини в сучасному світі.

101. Специфіка формування українського менталітету.

102. Національна свідомість і світогляд.

103. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії.

104. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

105. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

106. Соціальна зумовленість потреб особистості.

107. Проблема поєднання інтересів суспільства й особистості.

108. Людина – найвища цінність суспільства.

109. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.

110. Діяльність як суттєва риса особистості.

111. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

112. Діалектика матеріального і духовного виробництва.

113. Людина як головна продуктивна сила.

114. Взаємодія продуктивних сил та виробничих відносин як головна рушійна сила поступу суспільства.

115. Діалектика виробництва та споживання.

116. Взаємодія елементів структури матеріального виробництва.

117. НТР як вирішальний фактор розвитку продуктивних сил.

118. Сутність та основні напрямки сучасного етапу НТР.

119. Основні соціальні наслідки НТР.

120. Взаємозв’язок науково-технічного прогресу та моральність.

121. Політика як соціальне явище, її специфіка та роль у суспільному житті.

122. Політична сфера суспільства та особливості політичного життя.

123. Легітимність влади як соціальна проблема.

124. Діалектика форм духовного освоєння світу.

125. Духовне життя суспільства та його структура.

126. Духовне виробництво як виробництво свідомості.

127. Суспільна свідомість як соціальна пам’ять народу.

128. Діалектика форм суспільної свідомості.

129. Людино творча сутність культури.

130. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.

131. Проблеми українського національного відродження і культура.

132. Місце проблеми цінностей в історії філософії, в історії людської діяльності.

133. Сократівська альтернатива розуму і природи.

134. Проблема критерію цінності вибору.

135. Критерії ціннісної свідомості.

136. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

137. Класифікація вищих цінностей.

138. Виникнення науки та теоретичні етапи її розвитку.

139. Наука як феномен культури.

140. Диференціація вищих цінностей.

141. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.

142. Наука як феномен культури.

143. Наука і глобальні проблеми сучасності.

144. Наука і майбутнє людства.

145. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.

146. Сутність, методи і функції соціального передбачення.

147. Наукове передбачення суспільних процесів.

148. Прогностика і футурологія.

149. Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.