Лекція 2. Наукові підходи до управління організацією
1. Роль управління в суспільстві.
Основні наукові підходи до управління
Системний підхід до управління і його основні характеристики .
1.
Роль управління в суспільстві. Прямі та зворотні зв"язки, зв"язок із зовнішнім середовищем.
Менеджмент не може бути універсальним інструментом, який забезпечує загальний добробут усіх членів суспільства. Діяльність буд-якого суспільства умовно поділяється на організовану (колективну) і неорганізовану (індивідуальну). Організована діяльність членів суспільства у будь якій сфері - політиці, бізнесі, побуті, релігії тощо - є продуктівнішою. Менеджмент дає змогу спрямувати зусилля колективу на досягнення встановлених цілей організації з мінімальними труднощами. Організації краще задовольняють потреби у товарах і послугах ніж одна людина.
Соціальна обумовленість менеджменту полягає в його зв"язках із суспільством у цілому. Вплив суспільства на менеджмент є прямий зв"язок, а дія менеджменту на суспільство є зворотній зв"язок.
Якщо ці зв"язки ігнорувати то можна припуститися помилок і втрат. Ігнорування прямого зв"язку призводе до відриву від суспільства і виникнення гострих соціальних конфліктів.
Недостатнє врахування зворотнього зв"язку можепривести до установлення нереальних цілей та планів, використання нереальних механізмів менеджменту та прийняття невиважених і необгрунтованих управлінських рішень. Особливо це характерно в наш час для сфери державного керівництва економікою держави, коли черговий уряд розробляє чергову програму подолання кризи, спираючись на помилкову оцінку ситуації, ігноруючи "тіньову" економіку і спираються на нереальні заходи подолання кризи.
Прямий зв"язок між суспільством та менеджментом виявляється у наступних ситуаціях:
Потреба в управлінській діяльності виникає там, де спільна праця здійснюється убільш-менш значних масштабах, коли без узгодження дій різних виконавців неможливо виготовити продукт . або надати послугу. Неможливо без менеджменту виготовити автомобиль, або виграти на президентських виборах, але спокійно можна без нього обійтись працюючи на садовій ділянці.. Отже, поглиблення суспільного поділу праці і спеціалізація діяльності розширюють соціально-економічні основи менеджменту в бізнесі, політиці і т.п., але не на 100%.
Крім того порід з менеджментом є так званий самоменеджмент - керівник сам керує собою. З появоє сучасних зособів оргтехніки та зв"язку дають змогу зростаючий кількості працівників продуктивно працювати не тільки на робочому місці, а й за межами організації, Втрачають сенс такі традиційні поняття, як робоче місце, робочий день, жорсткі функціональні обов"язки тощо.
Вплив суспільства на менеджмент проявляється в постановці перед політичним або бізнесовим менеджментом конкретних цілей, вимог і обмежень з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища.
Соціальна обумовленість менеджменту полягає ще і в наявності науки менеджменту, без якої неможливе ефективне управління організаціями. Зростає роль людського фактору у розвитку бізнесу, світова спільнота знаходитсься на етапі переходу від механістичного розвитку до інтелектуального.
Соціальна обумовленість менеджменту полягає в тому, що з членів суспільства на кожному етапі розвитку висуваються до керівництва політичною чи бізнесовою діяльністю певні особистості, лідери.
(Наприклад Де Голь у Франції, Тетчер у Великобританії). Нажаль про яскраві приклади в Україні , ше рано говорити, тому що наше суспільство ще не структуроване в соціальному відношенні, щоб висівати на позиції лідерів гідних особистостей.
Зворотній зв"язок між менеджментом і суспільством полягає в тому, що управлінська діяльність підвищує продуктивність суспільства в цілому.
Перш за все менеджмент пов"язаний із пошуком і утриманням організацією своєї ринкової ніші. Реалізація менеджменту виявляється у маркетинговій діяльності організації, бізнесовому чи політичному маркетингу.
При цьому менеджмент виконує ткі 3 функції:
Економічну;
Соціальну;
Міжнародну.
Економічна -
підвищення ефективності виробництва ,продуктивності праці. Аналізуючи діяльність фірми, слід враховувати, що прибуток - не причина існування підприємства, а результат здійснення функцій (маркетинг, інновації, продуктивність) персоналом, що об"єднан менеджментом у систему. Мен-нт забезпечує вільне продуктивне спілкування персоналу на підприємстві як знизу вверх і зверху вниз, так і по горизонталі. Це дає можливість використати потенціал колективного інтелекту й енергії;
мен-нт дає змогу уникнути фінансових потрясінь в умовах ринку. Річ у тім, що в умовах ринкової конкуренції важливо не стільки одержати прибуток, скільки створити умови, необхідні для подальшої успішної роботи підприємства. Тобно розумна акумуляція грошей і деверсіфікація діяльності для зменшення ризикових ситуацій.
Соціальна функція - означає, що менеджмент знижує соціальну напруженість на підприємстві і в суспільстві. Виконячи з наукових основ мен-ту управлінська діяльність за Тейлором покликана усунути конфлікти між мен-рами і робітниками, завдяки поширенню акцій серед робітників, застосуванню системи "довічного найму" і т.інш. Високу конкурентоспроможність має та фірма у якій немає внутрішніх конфліктів. Якщо провідні бізнесмени і політичні лідери справляють сильний соціальний вплив на суспільство, як особистості, то це прискорює розвиток суспільства, посилює згуртованість його членів.
Міжнародна функція - пов"язана із зміцненням позиції організації та держави у міжнародному середовищі. Сьогодні поширюється "управлінська експансія" на третій світ через підготовку кадрів і розроблення проектів. Фактично сформувався ринок менеджменту - ринок управлінських дій, проектів, кадрів, який активно впливає на товарний ринок, ринок капіталів, цінних паперів та інш.