4.2. Подовження приголосних.

Правило

Приклади, вправи

Д, т. з, с, л, н. ж, ц, ч. ш

подовжуються, якщо стоять між голосними:

1. У деяких

іменниках

I відміни:

зіЛЛя, ріЛЛя, але: статей; кутя, свиня, попадя.

Правильно напишіть слова:

колос_я, Іл_я, сторіч_я, стат_я, суд_я.

2. В іменниках

середнього роду

II відміни:

волоССя, знаННя.

Перекладіть українську мовою: колосья, затишье, жизнь, орудие, бытие, ветки.

3. В орудному відмінку іменників III відміни перед ю, якщо у називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:

ніч - ніЧЧю.

Утворіть орудний відмінок:

мідь, вісь, мить, височінь, даль, розкіш.

4. Перед я, ю у деяких прислівниках:

навмаННя.

Правильно напишіть слова:

спросон_я, зран_я, попідтин_ю.

Перед є, ю у формах дієслова лити:

лЛю.

Правильно напишіть слова:

л_ють, л_єте, л_ється, перел_ю, нал_єш.

Подовження не відбувається:

1. У словах :

оцей, отой, отут, отам, отоді, піти, дані, даний, але: данник, подання.

2. Якщо в орудному відмінку іменників жіночого роду III відміни м’який приголосний стоїть не між двома голосними:

чесТю, обласТю.

Правильно напишіть слова:

більшіст_ю, заздріст_ю, Керч_ю, молодіст_ю, швидкіст_ю, жовч_ю.

Правила

Приклади, вправи

1

2

У групах приголосних

ЖдН, ЗдН,

СтН, СтЛ,

випадають відповідно д і т:

тиЖДень - тиЖНя - тиЖНевий,

але: кіСТЛявий, пеСТЛивий, хваСТЛивий, шіСТНадцять, зап’яСТНий, хвороСТНяк.

Утворіть граматичні форми відповідно до наведених прикладів: перстень, поїзд, честь, лестощі, місце, серце, якість, пристрасть; зап’ястя, пестощі, кістка.

При творенні дієслів із суфіксом -ну у групах

ЗкН, СкН

випадає к :

бряЗК - бряЗНути - бряЗНе,

але: виск - вискнути, риск - рискнути,

випуск - випускний; тоскно.

Утворіть граматичні форми відповідно до наведених прикладів: брязк, блиск, писк, плюск, бризк, тріск; виск, риск.

1. В іншомовних словах, утворених від іменників з кінцевим ст та т

(-стн-, -тст-,

-тськ-):

балаСТ - балаСТНий, агенТ - агенТСТво.

Утворіть прикметники: компост, контраст, форпост, аванпост, студент, гігант, курсант.

2. У групах

приголосних

стц, стч:

невіСТКа - невіСТЦі.

Утворіть давальний відмінок однини: хустка, пустка, піаністка, гімнастка, пастка.

Правила

Приклади, вправи

1

2

-цьк- 

-чч(ина)

(при творенні іменників):

донеЦЬКий - ДонеЧЧина,

але: галицький - Галичина.

Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а):

Хмельницький, козацький, турецький, вояцький, німецький, гайдамацький, кріпацький.

-ськ-, -ск- 

-щ(ина)

(при творенні іменників):

луганСЬКий - ЛуганЩина, віСК - воЩина.

Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а):

полтавський, сумський, черкаський, пісок,

тернопільський, львівський, ужгородський.

-ск-, -ст- 

-щ- (у дієсловах ІІ дієвідміни):

пиСК - пиЩати - пиЩу.

Утворіть дієслова відповідно до наведених прикладів: виск, блиск, вереск, простити.

-ск-, -шк- 

-щ(аний):

доШКа - доЩанка - доЩаний.

Утворіть іменники та прикметники: віск, піски.

-ст-  -щ- (крім 3 особи множиниі перед и):

пригоСТити - пригоЩати - пригоЩаєш,

але: пригостять.

Утворіть граматичні форми відповідно до наведених прикладів:

простити, вимостити, сповістити.

-ськ- 

-щ(-енко, -ук),

-ск-

(у прізвищах):

Васько - ВаЩенко - ВаЩук.

Утворіть прізвища відповідно до прикладів:

Онисько, Параска, дамаський, риск, Ісько.

-зьк- 

-жч(-енко, -ук)

(у прізвищах):

ниЗЬКий - НиЖЧенко, НиЖЧук.

Утворіть прізвища відповідно до прикладів:

Кузько, вузький, грузький, Водолазький.

г, ж, з 

-зьк(ий), -зтв(о)

(при творенні прикметників,

іменників):

ЛейпциГ- лейпциЗЬКий, ПариЖ - париЗЬКий,

боягуЗ - боягуЗЬКий - боягуЗТВо.

Утворіть прикметники: Прага, Рига, Гаага, Запоріжжя, Лейпциг, Беліз, Буг, Вінніпег, Гамбург, Гонконг, Збараж, Йоганнесбург, Льєж, Кавказ.

к, ц(ь), ч 

-цьк(ий),

-цтв(о)

(при творенні прикметників):

туроК - туреЦЬКий, митець - митеЦЬКий,

але: Дамаск - дамаський, баски - баскський.

Утворіть прикметники: парубок, гірник, ткач, козак, вояк, Гринвіч,Саравак, Прилуки, Скагеррак, Кременець, Збруч, Віндхук, Лідице, Катовіце, Мекка, тюрки, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк.

х, ш, с 

-ськ(ий),

-ств(о)

(при творенні прикметників, іменників):

СиваШ - сиваСЬКий,

птаХ – птаСЬКий - птаСТВо,

але: казах - казахський.

Утворіть прикметники: товариш, Балхаш, Бангладеш, Золотоноша, Палех, Польща, Чехія, Гіндукуш, Карабах, Одеса, волох., Цюрих.

г, ж, з  -жч

(-ий, -е, -ати,

-ання) (при ступенюванні ознаки):

дуЖий - дуЖЧий - дуЖЧе - дуЖЧати,

але: легкий - легший - легше.

Утворіть вищий ступінь:

дорогий, вузький, низький.

с  -щ

(-ий, -е,-ити,

-ення):

виСокий - виЩий, виЩе, підвиЩити, підвиЩення.

к, ц  -чн

(-ик, -ий)

(при творенні іменників, прикметників):

руКа - руЧНий, ріК - ріЧНий,

але: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (=бідолашний), соняшник, торішній.

Утворіть прикметники:

вулиця, безпека, молоко, сонце, серце, яйце, околиця, теплиця, полуниця.