82. Матеріалізм як філософський напрям, його характерні риси.

Для матеріалізму єдиною реальністю є матеріальний світ, природа. Вони первинні існують вічно, ніким не створені, безкінечні в просторі, осягаються розумом. Природа, в своєму саморозвитку подає найбільшу різноманітність існуючих подій, мов, рослин, живих істот. Людина – також витвір природи, певний рівень її розвитку. Свідомість людини і її здатність до творчості мають природне походження є реалізація потенціалу природи. З точки зору матеріалістів будь – яку уявлення про потойбічне життя, про Бога – це остання фантазія людини, свідоцтво слабкості. Невпевненості, нездатності пояснити світ. Рух – це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Це будь – яка зміна, будь – яка взаємодія об’єктів, зміна їх станів. У світі немає руху без матерії і матерії без руху.Джерело руху – сама матерія. Рух матерії – процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни конкретних якісних станів. Матерії притаманна здатність до розвитку і саморозвитку.Простір і час – це філософські категорії, за допомогою яких позначаються основні напрямки існування матерії. Філософію цікавить насамперед питання про відношення простору і часу до матерії, тобто чи є вони реальними чи лише абстрактними.

83. Наукові революції в історії.

Перша науково-технічна революція (XV—XVII століть) відкинула системуАристотеляігеоцентричне вченняПтоломея, подолала середньовічнусхоластикуі зусиллямиКоперника,Кеплера,Галілея,Декарта,Ньютоната інших вчених створила наукові основиматематики,астрономії,механіки,медицини, тобто самеприродознавство. Цей період характеризується масштабним розвиткомпромислового виробництва. На змінуфеодальнійсуспільно-економічній формаціїприйшлакапіталістична, що характеризується розвитком продуктивних сил і ускладненнямвиробничих відносин. Друга науково-технічна революція (XIX століття) зруйнуваламетафізичніідеї незмінності природи і утвердиладіалектичніідеї загального розвитку і зв'язку у природі на основіатомістичної теоріїіперіодичного законувхімії, вчення про збереження і перетворення енергії уфізиці, а такожклітинноїйеволюційної теоріїубіології. Вплив науки ще більше виявляється у розвитку продуктивних сил, з'являються нові галузі виробництва, загострюються суперечності з виробничими відносинами усуспільстві.

Третя науково-технічна революція (з кінця XIX століття) почалася з руйнування концепції неподільного атома і створення квантово-механічної системисвітосприймання, яка характеризується кількісними фізичними властивостями мікросистем. У ході цієї революції наука проявляє революціонізуючий вплив на розвиток виробництва і виробничих відносин. Науково-технічна революція (НТР) розпочалася у фізиці, поширилася потім на хімію, теоретичну і технічнукібернетику,космознавствота інші науки. До середини50-хроків вона охопила біологію і набула, таким чином, загального характеру.

Четверта науково-технічна революція (з середини XX століття) охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці,штучного інтелектуу нових технологіях і продовжується в біології, інформатизації суспільства, розвивається світоваглобалізаціяу науці ітехніці.

Хто володіє інформацією, той володіє світом — так характеризується інформаційна революція, яка поширюється у всіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві.

Розвиток науки і техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів,прискорювачів елементарних часток, машинних комплексів та ін.). В сучасних умовах масштабні наукові дослідження провадяться великими колективами, а вчений є їх активним учасником. Таким чином, науково-технічна революція зумовила індустріалізацію науки.