68. Основні категорії філософії економіки (Виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).

Філософія економіки - розгляд економіки з філософської точки зору, особливо дослідження цінностей економічного фактора у зв'язку з культурою взагалі, а також зв'язків між загальними світоглядними принципами й економічними теоріями якої-небудь епохи. Філософію економіки можна назвати і економічною антропологією, оскільки це не просто філософська інтерпретація економічного життя, але й знання про історичні долі людини і світу, про цілі, сенси, прагнення людини як суб'єкта, що господарює і творить у світі. Аналіз взаємнопересічних визначень економіки і філософії призводить до постановки проблеми про їх ототожнення і наслідки. Економізм основна тенденція в розумінні соціального буття як результат поєднання різних просторів під егідою домінування економічної інтерпретації. Панування економічного дискурсу виникає у зв'язку з розумінням філософії як практичної діяльності. Причому економічна практика виявляється "філософією від світу цього". Такий напрям міркувань призводить до зникнення філософії як самостійного простору знання. Стрімкий розвиток економічної теорії, грунтований на граничній раціоналізації і матемизации, призводить до того, що економіка виявляється чітко організованим простором знання, здатним функціонувати без відсилання до соціальної дійсності. Вона починає оперувати абстрактними поняттями, такими, як наприклад "ринок". У межі економічний дискурс починає переписувати усе соціальне. Критичний філософський розгляд дозволяє здолати тотальний економізм повсякденного і теоретичного розуміння соціальної дійсності. Це можливо у разі, коли філософія позначається в якості самодостатнього простору знання, здатного в силу своєї специфіки аналізувати "економіку" як деякий розумовий конструкт. Продуктивні сили - конкретно-історична визначеність відношення людей до природи в процесі праці, що виражається в створених суспільством засобах виробництва (предметах і засобах праці), умілості і навичках діючих людей. Виробничі стосунки - конкретно-історична визначеність відношення людини до людини в процесі праці, що виражається у формі власності на засоби виробництва і стосунків людей, що виникають з неї, при організації виробництва і розподілі створених благ. Капитал- економічна категорія, що означає один з продуктивних ресурсів; включає усі ті продуктивні ресурси, які створені людьми : інструменти, машини, інфраструктуру, а також нематеріальні речі, наприклад комп'ютерні програми. Очевидно, що при подібному визначенні капіталом є також і кваліфікація працівника.Деякі економісти (в основному буржуазні) ділять капітал на "фізичний капітал" - матеріальні і нематеріальні речі, існуючі незалежно від людини, і "людський капітал" - людські трудові ресурси, включаючи накопичені знання, досвід, освіту, тобто кваліфікацію. При капіталізмі капіталом є також гроші, які в загальному випадку капіталом не є, але в народній свідомості ототожнюються з ним, оскільки є не капіталом в ширшому значенні цього слова, але його різновидом "фінансовим капіталом". К.Марксом вважав, що капітал - це вартість, що приносить його власникові доход шляхом експлуатації найманих робітників, а вартість у буденній свідомості пов'язана з ланцюжком: "ціна-грощі".