49. Ідеальність свідомості як головна її властивість.

Свідомість є специфічною людською формою освоєння світу, яка передбачає освоєння об'єктів спочатку без фізичної дії на них. У вигляді образів, схем, конструкцій вони ніби «пересаджуються» в голову людини, трансформуючись у ній: позбуваючись будь-яких предметних властивостей і набуваючи форми ідеального. Ідеальність це — найзагальніша форма існування свідомості як суб'єктивної реальності. За своїм змістом свідомість — це екстракт буття, яке репрезентоване в ній в ідеальних формах. Поза ідеальністю свідомості не існує. Вона тільки там і починається, де і коли людина змушена об'єктивувати свій внутрішній світ у загальнозначущих цінностях, починає дивитися на себе збоку, очима інших людей, співвідносити свою поведінку із загальновизнаними нормами, «ідеальними за своєю суттю». Наявність ідеального дає змогу людині стати об'єктом і суб'єктом культури. Людина не лише пасивно засвоює культуру, а й активно творить її. Тому існують два носії ідеального: розум людини і об'єктивовані форми культури та історії: мова, наука, мистецтво, релігія, мораль тощо.

50. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини.

Історична необхідність — це те, що закономірно випливає з дії об'єктивних законів розвитку суспільства. Вона впливає на дії, вчинки людей, які, в свою чергу, зворотно впливають (як позитивно, так і негативно) на цю необхідність. Тим самим людина (суспільство) відкриває шляхи для розширення своєї свободи. Свобода є продуктом історичного розвитку людства. У живій і неживій природі немає прикладів абсолютної свободи, свободи від усього, від будь-якої залежності. Абсолютна свобода неможлива не тільки тому, що людина включена у всезагальні зв'язки з природою і суспільством, а ще й тому, що завжди обмеженими є її власні можливості. Природні й соціальні умови завжди обмежували і будуть обмежувати свободу особи. Але можливості останньої постійно розширюються. Людина не може бути повністю незалежною від зовнішніх природних і суспільних умов. Це означає, що вона завжди має лише відносну свободу. При цьому, зрозуміло, рівень її свободи залежить від міри свободи суспільства, в якому вона живе. Для пояснення смислу поняття «свобода» необхідно усвідомити, що її суть полягає у здатності людини діяти з власної волі. Свободі протистоїть необхідність, власне свобода полягає у здатності діяти попри необхідність. Свобода, також, є свободою обирати серед можливих варіантів. Свобода є підставою моральності, адже бути моральним неможливо при відсутності свободи. В історії філософії поділяли проблему свободи на: «свободу від» та «свободу для». Перша – негативна, вона означала прагнення звільнитися від зовнішньої необхідності. Друга – позитивна, вона передбачає опору на внутрішню необхідність совісті чи переконань.

51. 58. Синергетика як нова стратегія наукового пошуку.

Важливою властивістю матерії є самоорганізація. (Матерія – це єдина сутність світу, і його різноманітне предметне існування) Суттєвим сучасним внеском до її розуміння, як і змісту матерії взагалі, стали ідеї синергетики (від грец. Сумісний). Це напрямок міждисциплінарних наукових досліджень, що сформувався в 70-ті рр. ХХ століття. Самоорганізація- процес, у результаті якого створюється, відтворюється чи удосконалюється організація складної динамічної системи. Такі процеси протікають завдяки перебудові існуючих та виникненню нових зв’язків між елементами відкритих систем. Саме ці системи і утворюють той світ, у якому ми живемо. Процеси, що відбуваються у них, иають природний, спонтанний характер. Протікаючи в умовах взаємодії з оточуючим середовищем, вони відносно автономні, незалежні від нього. Причому зміни в таких системах непереривні і відбуваються у певному напрямку: від хаосу до порядку. Отже, синергетика дійшла висновку, прямо протилежному твердженням класичної фізики. Цей висновок такий: чітка тенденція змін у світі полягає не у спрямованості до хаосу як кінцевого стану змін, а, навпаки, до порядку. Синергетика, таким чином, дозволяє розглядати з принципово нової точки зору всі форми матеріального буття і способи їх існування.