64. Проблема міжконфесійного діалогу

Сучасний етап розвитку світової цивілізації відзначений зростан­ням кількості і якісної різноманітності релігійних виявів. У зв'язку з цим гостро постає проблема міжконфесійного діалогу. Вона є не внутрішньою проблемою тієї або іншої релігії, а торкається інтересів суспільної стабільності загалом.

Розв'язання проблеми міжконфесійного діалогу стикається зі спадщиною минулого — властивим практично кожній етнічній або світовій релігії баченням себе як носія Вищої і Останньої Істини, яку необхідно розповсюдити на всіх без винятку віруючих. У боротьбі за досягнення цієї мети часто застосовувалися і насильні заходи (се­редньовічна інквізиція).

Існує декілька рівнів, на яких необхідно налагоджувати міжконфесійний діалог:

— законодавчий: у формі міжнародного і національного законо­давства про свободу совісті і релігійні об'єднання;

— конфесійний, у формі прийняття різними конфесіями особ­ливих віронавчальних документів щодо ставлення до інших релігій.

— практичний — як практики спільного проведення науково-тео­ретичних (конференції) і конкретних благодійницьких акцій;

— побутовий.

Прикладом спроби налагодження міжконфесійного діалогу є Декларація Римсько-Католицької Церкви про її ставлення до ісламу, прийнята на II Ватиканському соборі у 1960-х роках:

1) Церква з повагою ставиться і до мусульман, які поклоняються єдиному Богу, милосердному і всемогутньому, творцеві неба і землі, який «говорив до людей».

2) Існує близькість по суті трьох «стовпів» ісламу до важливих християнських обрядів — щодо Бога (молитва), щодо ближнього (милосердя), щодо єства людини (піст).

3) Норми шаріату заслуговують на позитивну оцінку, тому що нала­штовують людину на ведення морального способу життя.

4) Необхідно забути минуле і щиро прагнути до взаєморо­зуміння, а також до того, щоб спільно захищати і зміцнювати заради всіх людей на Землі соціальну справедливість, моральні цін­ності, мир і свободу

5) Відмінність між християнами і мусульманами у Декларації убачалася лише у тому, що мусульмани визнають Ісуса не Богом, а пророком.

Гарантом проведення міжконфесійного діалогу у сучасних умовах частіше за все виступає держава, що відіграє роль арбітра у взаємовід­носинах між конфесіями.

Основні принципи міжконфесійного діалогу:

— принцип свободи віросповідання: права кожної людини спові­дати будь-яку релігію, вільно виражати свої погляди і публічно відправляти культ.

— принцип вільної зміни релігії за бажанням людини.

— принцип рівності всіх релігій як різних шляхів збагнення Єдиного Начала і рівності цивільних прав їх послідовників;

— принцип пріоритету загальнолюдських цінностей, визнання того факту, що релігійна мораль всіх релігій, за винятком сатанізму, засновується на декількох базових принципах людського спів­життя, починаючи з принципу «не вбивай!».

Альтернативою міжконфесійного діалогу є «конфлікт цивілізацій». На думку західного політолога С. Хантінгтона, у сучасному світі війни будуть вестися не за економічні вигоди або територію, а за релігійне панування між декількома провідними конфесіями. Вони у різній формі охоплюватимуть практично всіх жителів Землі і мають бути доведені до переможного кінця.

ЗМІСТ

лекційного матеріалу по МОДУЛЯМ

МОДУЛЬ 1

1. Предмет релігієзнавства

2. Структура релігієзнавства

3. Дослідницькі методи у релігієзнавстві

4. Філософія релігії

5. Соціологія релігії

6. Психологія релігії

7. Феноменологія релігії

8. Географія релігії

9. Історія релігії

10. Класифікація релігій

11. Релігійність та її вияви у сучасному світі

12. Типи релігійних і нерелігійних людей

13. Процеси секуляризації і сакралізаціі

14. Основні підходи до вивчення релігії

15. Теологічний підхід до пояснення релігії

16. Основні напрями сучасної теології

17. Філософський підхід до пояснення релігії

18. Структура сучасних релігій

19. Релігійна свідомість

20. Релігійна діяльність

21. Релігійні організації

22. Функції релігії

23. Первісні форми релігії

24. Поширені первісні релігійні культи

25. Особливості етнічних та регіональних (національно-державних) релігій

26. Олімпійська релігія давніх греків і римлян

27. Релігія Стародавнього Єгипту

28. Релігій Стародавньої Месопотамії

29. Релігії сучасної Індії: індуїзм, джайнізм

30. Релігії Китаю: конфуціанство, даосизм

31. Традиційна релігія Японії: синтоїзм

32. Релігія єврейського народу: іудаїзм

33. Зороастризм

МОДУЛЬ 2

34. Становлення буддизму: основні моменти

35. Віровчення і культ буддизму

36. Основні напрями у буддизм

37. Передумови виникнення християнства

38. Еволюція християнства

39. Православне віровчення і культ

40. Католицизм

41. Особливості віровчення і культової практики протестантизму

42. Старі протестантські організації (лютеранство, кальвінізм, англіканство)

43. Нові протестантські організації (баптизм, п'ятидесятництво, методизм і адвентизм)

44. Еволюція ісламу

45. Віровчення ісламу

46. Культ ісламу

47. Течії в ісламі

48. Язичництво давніх слов'ян

49. Введення християнства у Київській Русі

50. Історія Православної Церкви в Україні

51. Історія протестантизму в Україні

52. Українська Греко-Католицька Церква

53. Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні

54. Свобода совісті І релігії. Толерантність

55. Правові гарантії свободи совісті та релігії в Україні. Держава і Церква в Україні

56. Вільнодумство і його форми

57. Традиціоналізм, фундаменталізм і модернізм у християнстві та ісламі

58. Поняття І характерні риси нових релігійних рухів

59. Класифікація нових релігійних рухів

60. Неохристиянські релігійні об'єднання

61. Неоорієнтальні, синтетичні неорелігії

62. Окультизм

63. Антропософія та теософія

64. Проблема міжконфесійного діалогу

Теми семінарських занять:

1. Релігія як духовний феномен людства . Сутність і складова частина релігії

2. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов’я (теологія)

3. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії.

4. Етнічні і регіональні релігії. Особливості етнічних і регіональних релігій.

5. Поняття світової релігії

6. Виникнення християнства. Релігійні витоки християнства.

7. Іслам як світова релігія. Загальні характеристики ісламу.

8. Історія і сучасний стан релігії в Україні.

9. Нетрадиційні релігії. Нові релігійні рухи: характерні риси і класіцікація.

10.Типи взаємовідносин держави та церкви в різних країнах світу та в Україні.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

Написання рефератів є важливою складовою навчального процесу. Готуючи реферати (підбираючи й опрацьовуючи лі­тературу, аналізуючи наукові концепції), студенти набувають навичок дослідницького пошуку, самостійного творчого мис­лення.

Технічні вимоги до рефератів

1. Тема реферату узгоджується з викладачем.

2. Обсяг реферату не може бути меншим за 12 сторінок стан­дартного машинописного тексту формату А4.

3. Реферат пишеться за планом (не менше чотирьох пунктів), який стисло розкриває зміст реферату.

4. До реферату додається список використаної наукової літе­ратури (не менше 4-х джерел). Використання тільки навчальної або методичної літератури є показником низької якості виконаної роботи; оцінка за неї в такому разі знижується.

Оцінка за реферат впливає на результати заліку з релігіє­знавства.

Теми рефератів у межах програми курсу. Варіант (а)

1. Релігійне життя Стародавньої Греції.

2. Особливості релігійних уявлень стародавніх іранців (маз-деїзм).

3. Первісні форми релігійного життя: культи стародавніх греків.

4. Релігійні уявлення стародавніх слов'ян.

5. Залишки язичницьких звичаїв і свят у православній україн­ській культурі.

6. Каббала: історія та основні ідеї.

7. Релігійно-етичне вчення Ісуса Христа.

8. Роль апостола Павла у формуванні християнської церкви.

9. Соціально-економічні, політичні та культурні причини релі­гійного розколу 1054 р.

10. Ортодоксія та гетеродоксія: подолання єресей на перших Вселенських соборах.

11. Особлива роль України в унії православ'я й католицизму.

12. Основні відмінності доктрини, культу й церковного устрою православ'я та католицизму.

13. Роль Папи римського в католицькій церкві.

14. Основні течії протестантизму.

15. Протестантські церкви в Україні.

16. Релігія та економіка.

17. Раціоналізм — головна риса протестантського світогляду.

18. Таїнства та їх релігійне значення.

19. Літургія, її релігійне значення.

20. Історія хрещення Русі.

21. Православна ікона, її історія.

22. Православна ікона в Україні.

23. Коран — священна книга мусульман.

24. Сутність і перспективи радикального ісламізму.

25. Виникнення та історичний розвиток буддизму.

26. Дзен-буддизм та його вплив на розвиток європейської куль­тури середини XX ст.

27. Нетрадиційні релігії в Україні.

28. Екуменічний рух, його історія та перспективи.

29. Біблія як пам'ятка світової культури.

30. Релігія та мораль.

Теми рефератів у межах програми курсу. Варіант (б)

1. Релігійне життя Стародавнього Риму.

2. Сутність і розвиток політеїзму.

3. Зороастризм і християнство.

4. Первісні форми релігійного життя: шаманізм.

5. Первісні форми релігійного життя: рільницькі культи.

6. Хасидизм — найвпливовіша ідейна течія сучасного іудаїзму.

7. Ісус Христос як історична постать і релігійний діяч.

8. Християнство та іудаїзм.

9. Східний і Західний центри християнства, взаємовідносини між ними напередодні розколу 1054 р.

10. Вселенські собори та їх роль у формуванні християнського віровчення.

11. Боротьба проти унії в Україні.

12. Доктринальні та культові особливості католицизму.

13. Інквізиція: її сутність та історія.

14. Соціально-економічні, політичні та культурні передумови Реформації.

15. Мартін Лютер — ідеолог Реформації.

16. Вплив Реформації на формування капіталістичних відносин у Європі.

17. Протестантське розуміння церкви.

18. Образ людини в католицькому віровченні.

19. Язичницькі та християнські елементи в народній культурі України.

20. Православне мистецтво в Україні.

21. Релігійне мистецтво у західному християнстві.

22. Творчість Андрія Рубльова — вершина руського іконопису.

23. Діяльність пророка Магомета (Мухаммеда) і формування віровчення ісламу.

24. Іслам у сучасному світі.

25. Сіддхартха Гаутама — засновник буддизму.

26. Хінаяна та махаяна — основні напрямки буддизму.

27. Християнські церкви України та державотворчі зусилля українського народу.

28. Католицька церква в Україні: історія й сьогодення.

29. Правове регулювання релігійного життя в Україні.

30. Релігія та мистецтво.

Теми рефератів у межах програми курсу. Варіант (в)

1. Релігійне життя Стародавнього Єгипту.

2. Політеїзм як основна форма релігійного життя Стародав­нього світу.

3. Зороастризм.

4. Первісні форми релігійного життя: тотемізм.

5. Первісні форми релігійного життя: магія та фетишизм.

6. Іудаїзм — перша історична форма монотеїзму.

7. Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства.

8. Раннє християнство.

9. Розвиток християнства до розколу 1054 р.

10. Розкол 1054 р. та дальша доля християнської релігії.

11. Спроби нового об'єднання християнської церкви. Унії.

12. Доктринальні особливості православ'я.

13. Католицька теологія: основні представники та ідеї.

14. Розвиток соціальної доктрини католицизму.

15. Лютеранство й кальвінізм.

16. Праця М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму».

17. Особливості протестантського віровчення.

18. Образ людини в православному віровченні.

19. Основні православні свята та їх релігійне значення.

20. Релігія і мистецтво.

21. Особливості православної архітектури.

22. Історія руського іконопису.

23. Суспільно-історичні умови виникнення ісламу.

24. Доктринальні та культові особливості ісламу.

25. Соціальна доктрина ісламу.

26. Особливості буддійського віровчення.

27. Нетрадиційні форми релігійного життя кінця XX ст.

28. Історія становлення Української автокефальної православ­ної церкви.

29. Православні конфесії в Україні: історія, сучасність, перс­пективи.

30. Суспільно-історична сутність релігії.

Краткий курс семінарських занять

з предмету « РЕЛІГІЕЗНАВСТВО» з предметно пошуковою частиною.