43. Нові протестантські організації (баптизм, п'ятидесятництво, методизм і адвентизм)

Баптизм, п'ятидесятництво, методизм і адвентизм виникли пізніше (у XVIII—XX ст.) початку Реформації, але досягли у XIX—XX ст. масш­табів самостійної Церкви (або деномінації).

Баптизм — найчисельніша й найактивніша з усіх протестантських організацій. Головна відмінна риса віровчення баптизму — хрещення у дорослому віці. Тому, на відміну від інших протестантів, у баптистів хре­щення не починало навертання до віри, а навпаки, увінчувало його.

Культ у баптизмі відзначається колективізмом. Перш за все він про­являється у проведенні регулярних богослужбових зібрань баптистської громади по кілька разів на тиждень (один раз — обов'язково у неділю).

На сьогодні більш як у 100 країнах світу налічується, за даними баптистів, понад 80 млн. їхніх послідовників. Найбільший центр бап­тизму — США, де баптисти становлять другу за чисельністю (після католиків) релігійну групу.

П'ятидесятництво. Назва цього напрямку пов'язана з новозавітним сюжетом про сходження на апостолів Святого Духа на п'ятдесятий день після Великодня й одержанні ними завдяки цьому здатності проро­кувати й говорити різними мовами (глосолалія) (Дії. 2:4). Сучасний п'ятидесятницький рух виникає у 1901 р завдяки зусиллям Чарльза Пархома (1873—1929).

Головна віронавчальна прикмета п'ятидесятництва — догмат про «хрещення Святим Духом». П'ятидесятники вірують, що хрещення Духом Святим провадиться самим Ісусом Христом; воно відбувається під час проповіді, молитви, при покладанні рук, за інших обставин і засвідчує досягнення віруючим величезного прогресу на шляху по­рятунку душі.

Знаменням хрещення Духом Святим є «Дар мов», здатність одно­часно розмовляти багатьма мовами, яких досі не вчив.

Загальна чисельність п'ятидесятників у всьому світі складає більше 50 млн. чоловік, що проживають у 90 країнах.

Методизм виник як відгалуження англіканства на початку XVIII ст. (1729 р.) завдяки проповідницьким зусиллям братів Чарльза і Джона Уеслі.

Основна віронавчальна ознака методизму — вчення про внут­рішнє переродження через зречення минулого життя, проведеного у мирській суєті.

Справі спасіння має допомогти релігійна організація. її особли­вості:

— суворість і всеохоплюючий характер внутрішньої церковної дисципліни, тверда ієрархічна централізація;

— система округів і роз'їзні служителі. Пастир у методистських громадах обирається тільки на три роки і чверть кожного року мусить проводити у роз'їздах по інших громадах.

У наш час у 76 країнах світу нараховується приблизно 40 млн. ме­тодистів. З яких 18 млн. знаходяться в Америці (США) і понад один мільйон — в Англії.

Адвентизм — це Протестантська Церква, що виникла у США у се­редині XIX ст. У середині XIX ст. визнаним лідером адвентистського руху стає Еллен Уайт (1827 — 1915).

В основі віровчення адвентистів лежать догмати про швидке пришестя Христа і необхідність внутрішнього відновлення людини і людства, щоб заслужити право увійти у Царство Боже.

В обрядово-культовій практиці адвентистів можна простежити:

1. Шанування суботи, яку уважають вихідним днем відповідно до одніє з десяти заповідей. Субота для адвентистів — це також день духовної зарядки на весь наступний тиждень, коли відбуваються молитовні збори.

2. «Санітарна реформа» — вимоги вести праведний спосіб жит­тя, підготовчий для Царства Божого, він містить у собі раціональний розподіл часу для праці й відпочинку, дієтичне харчування, повну від­мову від уживання спиртних напоїв і тютюнопаління, заняття спортом, постійну турботу про своє здоров'я.

У молитовних будинках АСД немає християнського символу — хрес­та. Цю символіку АСД заперечують нарівні з іконами

На початку XXI ст. адвентизм налічував 12 млн. віруючих, діє у 220 країнах із 236, визнаних 00Н. 90% адвентистів живуть за межами Північної Америки.