35. Віровчення і культ буддизму

Основні положення віровчення буддизму викладені у зведенні священних текстів, які були записані на рубежі старої і нової ер та отримали назву Тіпітака (букв, «три кошики»).

Сутність буддійського віровчення у найбільш концентрованому вигляді виражають так звані «чотири благородні істини буддизму»? сформульовані Буддою в одній із перших його проповідей:

1) Сутністю життя є страждання.

2) Джерело страждання — прихильність до життя.

3) Позбутися страждань можна тільки позбувшись прихильності до життя.

4) Існує шлях, який може призвести до позбавлення від страждань.

Шлях позбавлення від страждань — «серединний», або «вісімковий» шлях він є серединним, тому що лежить поміж двох проти­лежностей — і життя, повного задоволень і хтивості, і життя у доб­ровільному обмеженні своїх бажань.

Він також с «вісімковим», тому що складається з восьми ступенів, які можна умовно поділити на три частини:

перша (рівні 1—2) пов'язана з мудрістю,

друга — з мо­ральною поведінкою (рівні 3—6),

третя (7—8) відноситься до області особливого «тренування думки», до практики споглядання, «очищення розуму», або йоги.

Людина, що пройшла цей шлях, досягає нірвани. Нірвана — це внутрішній стан людини, при якому загасають всі почуття і прихиль­ність, а разом з ними втрачається сприйняття навколишнього світу.

Реальна культова практика буддизму умовно може бути поділена на три рівні:

— На першому рівні буддист повинен увірувати у Тріратну (букв, три скарби): Будду, вчення Будди (Дхарму) і буддійську чернечу громаду — Сангху.

— На другому рівні мирський послідовник Будди зобов'язаний пе­редусім вести праведне життя, яке зводиться до п'яти заповідей, близьких до християнських. Однак головна заповідь звучить так: «Не заподіювати шкоди ніякій живій істоті», — маючи на увазі не тільки людину, але і комах, тварин, рослини. Іншими і обов'язками мирян є:

а) постійна матеріальна підтримка і всіляке шанування членів

буддійської чернечої громади:

б) відвідування різного роду «священних місць» і храмів, де

здійснюються обряди поклоніння і принесення багато при­крашеним статуям Будди у вигляді свічок, які символізують світло вчення у пітьмі звичайного людського неуцтва, квітів, які вказують на мінливість світу, і пахощів, які символізують поширення вчення; цілком допускається просто поставити перед статуєю їжу. яка символізує милосердя.

— На третьому рівні, доступному тільки для ченців, необхідно практикувати медитацію. У буддизмі вперше в історії релігії з'являється чернеча організа­ція.

Буддійські ченці підкоряються особливим п'яти заповідям і 253 правилам поведінки (з них 227 — заборони), наприклад утримуватися від мирських розваг (танців, співу і музики), не користуватися предметами розкоші (головне майно буддійського ченця — чаша (горщик) для збору подаяння), не спати на зручних і високих ліжках.

Остаточне повновладдя буддійських ченців установилося в Тибеті в останній чверті XVI ст., коли чернець (лама) Соднам Джампцо одержав від монголів титул Далай-лами. Звичайно вважають, що «далай» — переклад на монгольську мову тибетського слова «джампцо», що означає «океан». Це мало свідчити про глибину і безмежність вченості і мудрості лами. Соднам Джампцо став вважатися III Далай-ламою, два його попередники були оголошені такими заднім числом. Так установилася спадкоємність влади лам у Тибеті. Номінально далай-лами керували Тибетом до 1959 р., а його світськими правителями вважалися імператори сусіднього Китаю. Особливо шанується в історії ламаїзму V Далай-лама (1617—1682), що носив титул великий. Після невдалого повстання частини тибетського духівництва проти центрального комуністичного уряду Китаю XIV Далай-лама (народ. 1935 р.) втік у сусідню Індію, де одержав притулок як релігійний діяч.

Пантеон буддизму включає три різновиди надприродних істот:

будди, бодхисатви, архати.

Будда — жива істота, яка досягла просвітлення і змінила світ сансари, мир нескінченних перероджень, на світ нірвани.

Бодхисатва — людина, якій залишився усього один крок до нірвани, але який вона свідомо не хоче робити, для того щоб допома­гати на шляху просвітлення іншим людям. Архат — святий мудрець.

Буддисти всіх країн вшановують також священні рослини: дерево бодхі, «Дерево Пізнання», лотос, як символ чистоти, духовного про­світлення, співчуття. Найбільш улюблена тварина буддизму — газель. Вона є згадкою про тих двох газелей, що першими вийшли з лісу і стали слухати першу проповідь Будди. Популярні також змії (наги).

Головним святом у буддизмі вважається Весак. Він знаменує три головні події у житті Будди. Цей день відзначається грандіозними кар­навальними ходами, добовим читанням священних текстів, присвячених життю і переродженням Будди.