
- •Релігієзнавство
- •Критерії оцінки знань студентів
- •Тема1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2. Релігія як предмет дослідження
- •Тема 3. Основні елементи та функції релігії.
- •Тема 4. Ранні форми релігій. Давні вірування праукраїнців
- •Тема 5. Національні релігії
- •Тема 1. Буддизм: історія і сучасність
- •Тема 2. Християнство: витоки, віровчення, еволюція
- •Тема 3. Православ'я, католицизм, протестантизм
- •Тема 4. Іслам
- •Тема 5. Релігія і церква в сучасній Україні.
- •1. Предмет релігієзнавства
- •2. Структура релігієзнавства
- •3. Дослідницькі методи у релігієзнавстві
- •4. Філософія релігії
- •5. Соціологія релігії
- •6. Психологія релігіі
- •7. Феноменологія релігії
- •8. Географія релігії
- •9. Історія релігії
- •10. Класифікація релігій
- •11.Релігійність та її вияви у сучасному світі
- •24. Поширені первісні релігійні культи
- •25. Особливості етнічних та регіональних (національно-державних) релігій
- •32. Релігія єврейського народу: іудаїзм
- •33. Зороастризм
- •34. Становлення буддизму: основні моменти
- •35. Віровчення і культ буддизму
- •36. Основні напрями у буддизмі
- •37. Передумови виникнення християнства
- •38. Еволюція християнства
- •15 Автокефальних Церков, за офіційним церковним переліком (диптихом), найбільша з яких Руська Православна Церква (50––100 млн. Вірних).
- •39. Православне віровчення і культ
- •40. Католицизм
- •41. Особливості віровчення і культової практики протестантизму
- •42. Старі протестантські організації (лютеранство, кальвінізм, англіканство)
- •43. Нові протестантські організації (баптизм, п'ятидесятництво, методизм і адвентизм)
- •44. Еволюція ісламу
- •45. Віровчення ісламу
- •46. Культ Ісламу
- •47. Течії в Ісламі
- •48. Язичництво давніх слов'ян
- •49. Введення християнства у Київській Русі
- •50. Історія Православної Церкви в Україні
- •51. Історія протестантизму в Україні
- •52. Українська Греко-Католицька Церква
- •53. Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні
- •54. Свобода совісті і релігії. Толерантність
- •55. Правові гарантії свободи совісті та релігії в Україні. Держава і Церква в Україні
- •56. Вільнодумство і його форми
- •57. Традиціоналізм, фундаменталізм і модернізм у християнстві та Ісламі
- •58. Поняття і характерні риси нових релігійних рухів
- •59. Класифікація нових релігійних рухів
- •60.Неохристиянські релігійні об'єднання
- •61. Неоорієнтальні, синтетичні неорелігії
- •62. Окультизм
- •63. Антропософія та теософія
- •64. Проблема міжконфесійного діалогу
- •1. Релігія як духовний феномен людства
- •Завдання
- •2. Релігієзнавство як галузь наукового знання
- •Завдання
- •3. Первісні форми релігії
- •Завдання
- •4. Етнічні і регіональні релігії
- •Завдання
- •Завдання
- •6. Виникнення християнства
- •Завдання
- •7. Іслам як світова релігія
- •Іслам — наймолодша зі світових релігій. Він виникає в VII ст. Н.Е на Аравійському півострові.
- •Завдання
- •8. Історія і сучасний стан релігії в україні
- •Завдання
- •9. Нетрадиційні релігії
- •Завдання
- •Модуль з
- •Модуль 4 (2)
- •Источники к разделу 1
- •Текст 1.3. Происхождение религии, морали, общества поЗ. Фрейду
- •Текст 1.4. Религиозный взгляд на религию
- •Источники к разделу 2
- •Текст 2.6. Обряды инициации
- •Текст 2.7. Лечебная магия
- •Текст 2.8. Охотничья магия
- •Текст 3.1. Библия. Ветхий Завет. Заключение Завета. Десять заповедей
- •Список використаної та рекомендованої літератури Першоджерела
- •Загальна та навчально-методична література
- •Довідкова література і словники
1. Предмет релігієзнавства
Поняття «релігія» означає віру, особливий погляд на світ, сукупність обрядово-культових дій, а також об'єднання віруючих людей у певну організацію, які витікають з переконання в існуванні того або іншого різновиду надприродного.
Релігієзнавство- комплексна сфера людських знань про релігію, що розвивається з XIX ст.
Предмет релігієзнавства - релігія в єдності її структури і різноманітності форм вияву.
У предметі релігієзнавство виділяються дві основні проблеми:
Розробка спеціального поняттєвого апарату і системи теоретичних уявлень про специфіку і основні різновиди релігії серед яких:
а) шляхи утворення релігії;
б) особливості релігійних уявлень про світ і людину;
в) специфічні межі релігійної етики і моралі;
г) функції релігії у культурі та її взаємовідносини з іншими компонентами;
д) класифікація і типологія релігії і священного в історії світової цивілізації.
Встановлення місця релігії у системі «світ—суспільство—людина», адже релігія є одночасно картиною світу, авторитетним традиційним соціальним інститутом та історичною формою світогляду.
Крім того, існує велика кількість різних розділів релігієзнавства. Кожний з них вивчає конкретні аспекти загального предмета релігієзнавства:
Філософія релігії вивчає сутність і природу релігії, пояснює основні ідеї і принципи, на яких вона заснована.
Соціологія релігії розглядає суспільну закономірність виникнення, розвитку й існування релігії протягом всієї історії людства, її складові компоненти і структуру, місце, роль і функції релігії у суспільстві, вплив на інші елементи суспільної системи, особливості зворотної дії конкретного суспільства на релігію.
Психологія релігії є вивченням психологічної основи і джерел релігійного феномена, психіки релігійних людей, значення психологічного чинника у функціонуванні релігії.
Географія релігії досліджує взаємодію «релігія—територія» у прямих (вплив релігії на територію) і зворотних (вплив місцевих умов на релігію) зв'язках.
Історія релігії займається дослідженням виникнення релігійних уявлень, основних етапів закономірності еволюції релігії, основних релігійних явищ в історії людства.
Феноменологія релігії є вивченням «святого» як усього, що наділене надприродними властивостями, у всьому різноманітті його виявів у різних релігіях.
Часто також розрізнюють:
— предмет неконфесійного (наукового, академічного) релігієзнавства: природний світ і людство;
— предмет конфесійного релігієзнавства — головним чином божественне надприродне прозріння, в якому вони сподіваються відшукати основоположні істини, необхідні для порятунку людської душі.
В останнє десятиріччя сталися істотні зміни у колі проблем, традиційних для предмета релігієзнавства:
1) На початку XXI ст. у предметі релігієзнавства на перший план виходить вивчення не стільки зовнішніх виявів релігійності, скільки внутрішнього релігійного досвіду. Адже віруючій людині у наш час притаманні непослідовність у дотриманні зовнішніх культових розпоряджень, особистісне відчуття власної причетності до Всевишнього
2) Підвищену увагу стали приділяти вивченню світських і «цивільних релігій», наприклад «культу Вищої істоти», який був створений під час Великої Французької революції кінця XVIII ст.. а потім забутий.
3) велике значення стало надаватися вивченню взаємодії релігії з культурою, так само як і з різновидами власне релігійної культури.
4) Натомість практично припинилося вивчення феномена атеїзму й вільнодумства та його проявів в історії світової цивілізації. Це напряму пов'язано з визнанням того факту, що вільнодумство не є основоположною лінією духовної еволюції людства і набуває масового поширення порівняно пізно — в останні два-три сторіччя.