Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Харківська державна академія фізичної культури

Кафедра гуманітарних наук

Релігієзнавство

Навчально - методичний комплекс

за кредитно –модульною системою

Харків ХДАФК – 2008

Релігієзнавство . Навчально - методичний комплекс за кредитно –модульною системою

-Харків.: ХДАФК, 2008. - 98 с. Укр.мовою

Автори: .

старший викладач кафедри гуманітарних наука ХДАФК Г.М. Гончаров .

Рецензенти:

доктор філософських наук, професор Л.М. Газнюк,

доктор філософських наук, професор С.О. Завєтний,

доктор філософських наук, професор О.К.Бурова,

канд. філософських наук, доцент Л.М.Деніско.

Затверджено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.

Протокол № 1 від 28 вересня 2008р.

Рекомендовано до друку Вченою радою ХДАФК

Протокол №1 від 2008р.

ПЕРЕДМОВА

Проблеми релігії завжди хвилювали людство на всіх етапах його розвитку. Внаслідок значних змін, що відбуваються в еконо­мічній, політичній і культурній сферах нашого суспільства, інтерес до релігії значно зріс. Це природно, оскільки в суспільстві існують проблеми, без вирішення яких не можна успішно розбудовувати Українську державу на засадах демократії, гуманізму, економічного та культурного розвою.

Однією з важливих проблем сьогодення є необхідність норма­лізації релігійного життя в Україні. Складність цієї проблеми обумовлена багатьма чинниками, зокрема процесом національного та духовного відродження, що відбувається в суперечливих умо­вах, і тому викликає інтерес до вітчизняної історії, а саме до історії релігії, її місця і ролі в культурі України. Відсутність необхідних знань у цій сфері, насильницьке витіснення релігії в минулому з культурного життя суспільства призвели до втрати духовних цін­ностей, збіднення національної культури, зумовило не завжди пра­вильну орієнтацію в сучасних дискусіях навколо релігійно-церковних питань.

На оцінці релігійного чинника в духовному житті суспільства істотно позначається відсутність наукового розуміння релігії. Термін «релігія» досить часто зустрічається у побутовій мові, художній і науково-популярній літературі. Складається враження, що кож­ному зрозуміла сутність релігії. Насправді в понятті «релігія» за­фіксовані лише зовнішні ознаки. Феномен релігії значно складні­ший і досить суперечливий. Він містить сукупність поглядів на навколишній світ, що ґрунтується на вірі в Бога. Тому релігію нерідко називають вірою. Складовими компонентами релігії є культ і сукупність обрядових дій, за допомогою яких релігійна людина виражає своє ставлення до надприродного і вступає з ним у спілкування через молитву, обряди, жертвоприношення тощо. Тому релігія часто розглядається як зв'язок людини з Богом. Окрім того, релігія містить сукупність моральних норм і правил, що визна­чають поведінку віруючих. Неухильне виконання моральних ре­лігійних настанов розглядається як виконання божественних ви­мог, шлях до спасіння. Релігія включає також організаційно-струк­турний компонент. Вона сприяє об'єднанню віруючих у релігійні громади, церкву, чернечі ордени, особливі групи служителів культу.

Отже, релігія — це складний соціально-культурний феномен, який властивий історії людства на всіх етапах її розвитку. Він потре­бує ґрунтовного вивчення.

У сучасних умовах потрібні фундаментальні дослідження в галузі вітчизняного релігієзнавства, в яких би з'ясовувалися місце та роль релігії в історії вітчизняної культури, її значення в духовному житті українського суспільства. Оволодіння науковими знаннями про релігію — необхідна умова зростання освіченості та культури фахівця будь-якого профілю, який повинен мати уявлення не тільки про національну культуру, а й про загальнолюдські духовні цінності. Саме в цьому полягають мета і сенс пропонованого навчально-методичного комплексу з курсу «Релігієзнавство». У ньому доступно й об'єктивно висвіт­люються ключові проблеми релігієзнавства, виходячи з того, що вивчення цієї дисципліни є складовою частиною гуманітаризації освіти. Він допоможе студентам оволодіти знаннями в одній із важливих галузей світової і вітчизняної культури, визначити доб­ровільно і свідомо власну світоглядну позицію, духовні інтереси і ціннісні орієнтації, оволодіти вмінням грамотно провадити світогляд­ний діалог, навчитися розуміти інших людей, погляди та дії яких істотно відрізняються, ставитися до них толерантно. Врешті-решт вивчення дисципліни сприятиме становленню духовного клімату взаєморозуміння, нормалізації міжконфесійних відносин і гармоні­зації людських стосунків між носіями релігійного та нерелігійного світоглядів, утвердженню громадянської злагоди і соціальної стабільності в суспільстві.

З метою інтенсифікації процесу навчання, вдосконалення контролю за засвоєнням матеріалу доцільно використовувати модульно-рейтингову систему контролю знань, програмоване навчання, тести, комплексні контрольні завдання, прикладні комп'ютерні програми тощо.

Відповідно до ідей Болонського процесу курс релігієзнавства роздільний на два модулі:

Модуль I Модуль II.

Кожний з двох модулів містить теоретичну і практичну частини. Теоретична частина включає постановку задач, які необхідно вирішити при розгляді тієї або іншої теми курсу, і опорний конспект лекцій.

Практична частина включає контрольні завдання у вигляді тестів і проблемно-пошукові задачі, що вимагають аналітичного підходу до їх аналізу.

2. Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності студентів:

З метою активізації аудиторної та самостійної роботи студентів під час семестру з курсу "Релігієзнавство" діє модульно-рейтинговий принцип навчання та контролю знань.

ОЦІНКА «ВІДМІННО» (А) - студент вільно володіє визначеними програмою знаннями й уміннями, правильно і в достатній кількості добирає необхідні для від­повіді факти, Висловлює власне ставлення до навчального матеріалу; відповідь чітка і завершена, мова добра.

ОЦІНКА «ДОБРЕ» (ВС) - студент має незначні ускладнення при використанні програмою знань і умінь, при доборі доказів припускається незнач­них помилок; власне ставлення учнем висловлюється, але в аргументації зустрічаються окремі неточності, мова добра.

ОЦІНКА «ЗАДОВІЛЬНО» (DE) - студент користується лише окремими знаннями й уміннями, порушує логіку викладу, відповідь недостатньо самостійна, аргументація слабка, є суттєві помилки в знанні фактичного матеріалу та виснов­ках, мова спрощена.

ОЦІНКА «НЕЗАДОВІЛЬНО» (FX) - студент може назвати одне-два поняття, або дати коротку відповідь так чи ні.

ОЦІНКА «НЕЗАДОВІЛЬНО» (F) - студент не володіє необхідними для здійснення завдання уміннями, головного фактичного матеріалу не знає.

У ВІДПВІДНОСТІ ЗА КІЛЬКІСТЮ НАБРАНИХ БАЛІВ

СТУДЕНТ ОТРИМУЄ ОЦІНКУ

ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ ТА ШКАЛОЮ ECTS

Значення рейтингу	Оцінка ECTS	Оцінка традиційна (у національних одиницях)	Кількість балів, які необхідно набрати в процесі вивчення дисципліни для отримання відповідної оцінки
0,91 R ≤ RD ≤ R100	А – відмінно	Відмінно	Від 90 до 100 балів
0,81 R ≤ RD ≤ 0,90R	В – дуже добре		Від 82 до 89 балів
0,75 R ≤ RD ≤ 0,80R	С – добре	Добре	Від 75 до 81 балів
0,65 R ≤ RD ≤ 0,74R	D – задовільно	Задовільно	Від 66 до 74 балів
0,61 R ≤ RD ≤ 0,64R	Е – достатньо (задовольняє мінімальним критеріям)		Віід 60 до 65 балів
0,50 R ≤ RD ≤ 0,60R	FX – незадовільно (з можливістю повторного складання)	Незадовільно	Від 35 до 59 балів
	F – незадовільно (необхідна додаткова робота)		Від 01 до 34 балів