- •Технологія продукції дієтичного, лікувально-профілактичного та дитячого харчування навчальний посібник
- •Тема 1.1. Наукові основи дієтичного харчування………………. 8
- •Тема 1.2. Лікувальні властивості продуктів харчування рослин-
- •Тема 2.1. Характеристика та призначення дієт дієт…………....... 58
- •Тема 2.2. Особливості технології дієтичних страв……………… 93
- •Тема 3.1. Основи лікувально-профілактичного харчування.… 146
- •Тема 3.2. Альтернативні види харчування…………………….. 203
- •Тема 4.1. Сучасні вимоги до організації харчування дітей та
- •Тема 4.2. Нове в технології виробництва продукції для дитячого
- •Тема 4.3. Вимоги до приготування страв для дітей.................. 269
- •Змістовий модуль 1 Сучасні наукові основи лікувального харчування
- •Тема 1.1. Наукові основи дієтичного харчування
- •Поняття лікувального та дієтичного харчування
- •1.1.2. Задачі та принципи дієтичного харчування
- •1.1.3. Реалізація принципів механічного, хімічного та термічного щадіння
- •1.1.4.Тактика дієтотерапії. Використання принципів тренувань
- •Контрольні питання:
- •Тема 1.2. Лікувальні властивості продуктів харчування рослинного та тваринного походження
- •1.2.1. Властивості продуктів в лікувальному харчуванні
- •1.2.2. Молоко та молочні продукти
- •1.2.3. Яйця
- •1.2.4. М’ясо та субпродукти
- •1.2.5. Риба та морепродукти
- •1.2.5. Овочі
- •1.2.6. Крупи й макаронні вироби в лікувальному харчуванні
- •1.2.7. Хліб і хлібобулочні вироби в лікувальному харчуванні
- •1.2.8. Соки та мінеральні води
- •Сульфідні води поділяються
- •1.2.9. Замінники цукру та кондитерські вироби
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 2 Характеристика лікувальних дієт та організація дієтичного харчування
- •Тема 2.1. Характеристика та призначення дієт
- •2.1.1. Поняття лікувальних раціонів їх характеристика
- •2.1.2. Організація дієтичного харчування
- •Тема 2.2. Особливості технології дієтичних страв
- •2.2.1. Загальні правила приготування страв лікувального призначення
- •2.2.2. Збагачення дієтичних раціонів біологічно активними речовинами
- •2.2.3. Асортимент та технологія приготування дієтичних страв
- •Страви з відвареного та припущеного м’яса.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3 Нетрадиційні види харчування
- •Тема 3.1. Основи лікувально-профілактичного харчування
- •3.1.1. Характеристика лікувально-профілактичного харчування, його види
- •3.1.2. Виробництво продукції лікувально-профілактичного призначення
- •3.1.3. Особливості функціонального харчування
- •3.1.4. Використання добавок при виробництві продуктів функціонального харчування
- •Контрольні питання:
- •Тема 3.2. Альтернативні види харчування
- •3.2.1. Світові концепції дієтотерапії
- •Бірхер-Беннера можна назвати пропагандистом вегетаріанського способу життя.
- •3.2.2.. Вегетаріанське харчування
- •3.2.3. Особливості організації сироїдіння
- •3.2.4. Роздільне харчування
- •3.2.5. Кембріджське харчування
- •3.2.7. Wellness - харчування
- •3.2.8. Молекулярна кухня
- •3.2.9. Харчування в період посту
- •3.2.10 Цілюще голодування
- •3.2.11 Харчування по групі крові
- •Контрольні питання:
- •Тема 4.1. Сучасні вимоги до організації харчування та приготування страв для дітей та підлітків
- •Контрольні питання:
- •Тема 4.2. Нове в технології виробництва продукції дитячого харчування.
- •4.2.1 Продукти дитячого харчування
- •Тема 4.3. Вимоги до приготування страв для дітей
- •4.3.1 Реалізація принципів дитячого харчування
- •4.3.2. Асортимент страв для дітей
- •Контрольні питання:
- •Бібліографічний опис Основна література
- •Додаткова література
- •Глосарій
1.1.3. Реалізація принципів механічного, хімічного та термічного щадіння
Значні зсуви функцій органів травлення спричиняють зміни хімічних, механічних і температурних впливів їжі (рис. 1). Хімічна дія їжі зумовлена речовинами, що входять до складу продуктів або утворюються під час їх кулінарної обробки. Хімічні подразники - це екстрактивні речовини м'яса, риби, грибів, ефірні масла овочів і прянощів, органічні кислоти тощо.
екстрактивні речовини склад рослинної температура гарячих
ефирні масла клітковини та страв не вище 65ºС
поварена сіль рослинних оболонок холодних - не нижче
органічні кислоти вміст з'єднувальної 12ºС
альдегіди, акролеїн тканини у продуктах
перегрітих жирів консистенція страв
речовини, що об’єм
утворюються подрібнення страв
при коптінні
кофеін натуральної
кави та чорного чаю
Рис. 1. Вплив їжі на метаболичні процеси.
Механічна дія їжі визначається її об'ємом, консистенцією, ступенем подрібнення, характером теплової обробки (варка, смаження, тушкування тощо), якісним складом (наявність харчових волокон, сполучної тканини тощо).
Деякі продукти і страви справляють великий механічний і хімічний вплив (смажене м'ясо, копчені продукти тощо), інші - слабкий (парові і відварені страви з січеного м'яса або подрібнених овочів). Температурна дія їжі виникає під час її контакту із слизовими оболонками порожнини рота, стравоходу і шлунку. Мінімальний вплив мають страви, температура яких є близькою до температури тіла людини.
Загальна дія їжі, її нутрієнтів полягає у впливі на метаболічні процеси в клітинах, тканинах і органах, що призводить до змін їх функціонального і морфологічного стану. Загальна дія їжі може бути спрямована на корекцію порушених функцій, регулюючих систем організму, його імунітет.
Ступінь обмеження щадіння у харчуванні хімічних, механічних або температурних подразників залежить від тяжкості хвороби. Ці види щадіння можуть не збігатися. У разі хронічного гастриту з секреторною недостатністю показана механічно і термічно щадна дієта. Із включенням деяких хімічних стимуляторів секреції шлунку у щадному лікувальному харчуванні враховують не тільки тяжкість хвороби, але й тривалість дієтотерапії.
У дієтичному харчуванні використовують методи щадіння, тренування і розвантаження (рис. 2.).
Щадіння застосовують у разі подразнення або функціональної недостатності органа чи системи.
Рис. 2. Методи дієтотерапії.
Для реалізації принципу механічного щадіння слід виключати або обмежувати кількість рослинних продуктів з високим вмістом харчових волокон (целюлози, геміцелюлози, пектинових речовин).
До таких продуктів належать вироби з борошна грубого помолу, пшоно, бобові, ріпа, редис, недозрілі фрукти та ягоди, а також продукти тваринного походження з високим вмістом сполучної тканини.
Хімічне щадіння досягається підбором продуктів та спеціальних кулінарних прийомів. Обмежують продукти та страви, що містять багато екстрактивних речовин (м’ясні, курячі, рибні, грибні бульйони) та ефірних масел (часник, цибуля, редька та ін.). Виключають смажені страви, що містять продукти термічного розкладу жирів, а також продукти декстринізації крохмалю, не допускають пасерування борошна при високих температурах. Забороняється вживання таких міцних напоїв, як кава, какао, чай.
Слабкою сокогонною дією володіють молоко натуральне, вершки, коров’яче масло, кисломолочний сир, яйця всмятку. Ці продукти рекомендують при захворюваннях виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
Температура гарячих страв не повинна перевищувати 65ºС, а холодних – не нижче 15ºС.
