Контрольні питання:

1. Які основні завдання виконує лікувльно-профілактичне харчування?

2. Особливості лікувально-профілактичних раціонів.

3. Надати характеристику функціонального харчування.

4. Роль молока та молочних продуктів в ЛПХ.

5. Особливості приготування молочних продуктів функціонального призначення.

6. Характеристика лікувально - профілактичних продуктів з використанням рослинної сировини.

7. Роль смакових продуктів: прянощі, спеції в дієтичному харчуванні.

8. Використання дикорослої сировини в харчових, лікувальних і профілактичних цілях.

Тема 3.2. Альтернативні види харчування

Останнім часом зріс потік інформації, яка повністю або частково спростовує загальноприйняті уявлення про харчування і висуває нові концепції, що допомагають, на думку їх авторів, попереджати або лікувати багато захворювань. У ситуації, що склалася, необхідно знати слабкі і сильні сторони нетрадиційного харчування, щоб уникнути некритичного відношення до нього, що може спричинити за собою розвиток преморбидних і морбидних станів.

Під нетрадиційними подразумевают такі види харчування, які більшою чи меншою мірою відрізняються від прийнятих в сучасній медицині принципів харчування здорової і хворої людини.

Основні види нетрадиційного (альтернативного) харчування: роздільне харчування, сироїдення, вегетаріанське харчування макробіотиків, теорія «живої енергії», «очкова дієта», «теорія про чудодійні продукти харчування», періодичне голодування. Існують комбінації вказаних видів харчування. Хоча всі види нетрадиційного харчування претендують на універсальність, вони містять в собі як раціональні рекомендації, так і антинаукові положення, здатні при практичному використанні завдати шкоди здоров'ю.

3.2.1. Світові концепції дієтотерапії

Концепції харчування за Бреггом, Шелтоном, Чейзом, Бірхер-Беннером, Ніші, Харві.

Авторитетів у дієтичному харчуванні існувало й існує безліч, починаючи з стародавніх часів і по сьогоднішній день. У даний час набули популярність такі дієтологи як Поль Брегг, Аліса Чейз, Вільям Говард Хей, Гербєрт Шелтон, М. Бірхер-Беннер, К. Ніші та інші.

Поль Брегг - дієтолог США початку 20 століття. Він був дуже хворий, фізично ослаблений, присвятив життя дієтології, дожив до глибокої старості, його книга "Чудо голодування" дала поштовх розвитку розвантажувально-діетичної терапії. У 60-і роки цю тео­рію широко пропагував проф. Ніколаєв. Брегг вважав, що жити лю­дина повинна не менше 100 років, а людина вмирає рано, тому що організм перенасичується відпрацьованими протягом усього життя продуктами обміну речовин (шлаками). І він був правий.

Він був прихильником очищення організму лікувальним голо­дуванням, харчуванням натуральними продуктами, з обов'язковими фізичними вправами, роботою. Людина повинна утримуватися від "мертвих" продуктів, що може попередити розвиток хвороб. Його тези: якщо хочеш довше жити - менше їж, візьми верх над своїми звичками і примхами;

• сіль не має поживної цінності і діє як серцева отрута, уражає серце, нирки, судини, шлунково-кишковий тракт, уживається людиною за звичкою, що укоренилася за тисячі років;

• у жару не вживати солі і їж, пити тільки теплу воду, у період спраги;

• ваш звичайний стан повинен бути радісним і веселим, будьте упевненими у собі і спокійними;

- шкідливі кислоти утворюються в організмі при вживанні цук­ру, кави, тютюну, алкоголю, м'яса, риби, хлібних злаків.

Тут багато про що можна посперечатися: про каву, чай, злакові культури. Але останні дослідження в Англії дозволили одержати потвердження, що іноді антигромадська або злочинна поведінка пов'язана з надмірним споживанням цукру, також встановлено, що розбої і хуліганство знижуються на 82 %, крадіжки - на 77 %,' якщо цукрові речовини замінені фруктами, горіхами.

Аліса Чейз - дієтолог США першої половини XX століття. Во­на вважає, що продукти харчування мають лікувальні властивості, а причина багатьох хвороб пов'язана з загальноприйнятим способом харчування.

Вона стверджує, що м'ясні продукти і проварені овочі і фрукти не тільки менш корисні але і шкідливіші ніж свіжі. Здорова їжа повинна бути більш свіжою і недовареною. Вона є прихильником сироїдання. У дитинстві їдять сиру картоплю, крейду, відмовляються від їжі, віддають перевагу сокам. При не­здужанні з раціону виключити молоко, каву, хліб і вироби з борош­на, яйця, що дозволить очиститися організму від непотрібних про­дуктів обміну.

Вона підтримувала теорію харчування свого співвітчизника Тільдена, що затверджував, що не можна:

- їсти, коли людина випробує якісь незручності - фізичні, розумові, емоційні та ін.;

• ні в якому разі не можна їсти без апетиту;

• ні в якому разі не можна сідати за стіл, поки організм не звільнився від попереднього харчування.

Вона була прихильником лікувального голодування - цього «великого очисника організму» і пропагандувала його все життя.

Організм - цвинтар відходів, він їхня жертва.

У цілому концепція Чейз не суперечить сьогоднішній дієтології, хоча і страждає однобокістю. Адже людина в процесі тривалої еволюції перейшла на змішане харчування і повернути її до вегета­ріанства навряд чи вдасться.

Гербєрт М. Шелтон - теж представник американської школи натурального харчування. Наприкінці 30 р. ним була в Техасі ство­рена "Школа здоров'я" для відновлення здоров'я, де він вів боротьбу за свободу від медицини. Він проповідував вчення про правиль­ний спосіб життя:

• для організму шкідливо вживати одночасно вуглеводомістку і кислу їжу, небажано одночасно з'їдати борошняні вироби з апельсинами, лимонами, помідорами;

• ніколи не сполучати помідори з крохмаломісткою їжею, тому що набір кислот їх буде заважати засвоєнню лужномістких крохмалистих продуктів, а от жирна їжа помідорам не протипоказана, як і листяні овочі;

• ніколи не вводити в організм концентровані білки і концентровані вуглеводи одночасно;

• не їсти хліб з м'ясом. Хліб - цукромісткий компонент, м'ясо - білкововмісткий, а вуглеводи і білки не можуть одночас­но засвоюватися з належною якістю;

• про бутерброди він говорить як про мерзенність:

• а от бобові - природна комбінація хліба і м'яса, ІІІелтон вимагає відмовитися від уживання бобових. Але ж для багатьох народів світу вони є основною їжею (Африка, Азія). Організм цих людей давно пристосувався до засвоєння даного продукту, вони в них не викликають труднощів у засвоєнні, а от у корінних жителів Крайньої Півночі бобові викликають труднощі в трав­ленні. Треба пам'ятати і про вікові традиції;

• не вживати солодощі. Якоюсь мірою це так, але розумно треба вирішувати цю проблему. Переїдання - цукровий діабет;

• ніколи не вживати два концентрованих білки за один прийом їжі. Не можна одночасно з'їдати горіхи і білок, сир і яйце. Можна вживати тільки окремо, без супровідних продуктів, хоча допускається присутність кислих фруктів;

• сполучення "яйце-молоко" і "м'ясо-молоко" нефізіологічні і ці продукти слід їсти роздільно;

• не рекомендується вживання їжі, багатої білками і жи­рами. Вони антагоністи: вершки з м'ясом, сиром, яйцями, горі­хами. Почуття важкості в шлунку після вживання жирної їжі (са­ло, гусак, качка) ще більше посилюється, якщо вжити ще й яйце або молоко. При цьому гальмуються секреції травних залоз, подовжується процес травлення і засвоєння їжі. А от сполучення жирів і крохмалистих речовин вважається припустимим;

• кислота-білок. Не їжте кислі фрукти з білками (лимон, апельсин, помідори з яйцями, м'ясом, горіхами, сиром);

• цукор-крохмаль. Не можна вживати в один прийом їжі.

Шумування в організмі відбувається через спільне споживання цукру, джему, меду з хлібними продуктами;

• крохмаль-крохмаль, вживати тільки один вид крохмаломістких продуктів;

• вживати диню окремо, інакше буде розлад шлунка;

• вживати молоко окремо або не пити його взагалі, тому що воно заважає засвоєнню інших харчових речовин.

• Шелтон розробив таблиці сумісності найбільш розповсюджених продуктів харчування;

• отже, при системі роздільного харчування найбільш сумісними є пари: м'ясо-зелень, зелень-хліб, риба-фрукти, фрукти-картопля, яйця-сухофрукти, сухофрукти-цукор, гриби-овочі, овочі-компоти, бобові-соки, сік-варення, баклажани-ягоди, ягоди-мед, горіхи-кавуни, насіння-сухе вино;

• несумісними є такі пари: м'ясо-хліб, риба-картопля, яйце-цукор, гриби-компоти, бобові-варення, баклажани-мед.

М. Бірхер-Беннер. Цей швейцарський учений вважається одним з основоположників сучасної дієтології. Він був проти калорійно-білкової теорії, зайва кількість білків завдає тільки шкоди. Для покриття всіх енергетичних витрат організму досить тільки рослинної їжі. "М'ясо шкідливе", пішло гуляти по світу з його подачі. Але стосовно м'ясної їжі можна висунути серйозні доводи "за", тому що незамінні амінокислоти надходять тільки з білкової їжі.

Він активно виступав проти тривалої обробки харчових продук­тів теплом.