13.2. Стиль керівництва

Спроби визначити, якими рисами характеру чи якостями повинен воло­діти ідеальний керівник, складають основу різноманітних теорій про стилі керівництва. Дослідники зупиняються на персональних якостях, фі­зичних характеристиках та розумових здібностях.

13.2.1. Теорії особистих якостей лідера

303

Відразу зауважимо, що всі дослідники одностайно стверджують той факт, що ніяких фізичних відмінностей між лідером та звичайною, пе­ресічною людиною не виявлено. Ні стать, ні вік, ні вага чи ріст, ні зовнішні дані не впливають на успіх чи фіаско будь-якого заходу.

Розділ IV

соціально-психологічні аспекти керівництва

Тема 13

КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО

На рис. 13.2 представлена структура особистості. Особистість — динамічна структура, яка складається з чотирьох компонентів:

1. Спрямованість, тобто вибіркове ставлення людини до дійсності. Спрямо­ваність має у своєму складі різні властивості, систему взаємодіючих потреб та інтересів, ідейних та практичних установок. При цьому один з компо­нентів спрямованості переважає і має вирішальне значення, інші ж вико­нують опорну роль.

2. Можливості, тобто система здібностей, які забезпечують успіх діяль­ності. Від здібностей залежить якість виконання роботи, її успіх. Між здібностями, з одного боку, і знаннями, уміннями, навичками, з іншого, існують складні стосунки взаємної залежності. Здібності не тільки проявляються в діяльності, а й формуються у ній.

3. Характер і темперамент, або стиль поведінки людини в соціальному середовищі.

4. Поняття "Я", тобто система управління або утворення самосвідомості особистості, яке проводить саморегуляцію:

■/ посилення або послаблення діяльності; •f самоконтроль і корекція дій та вчинків; S планування життя та діяльності.

Свідомість людини спрямована на зовнішній світ, самосвідомість "Я" — на внутрішній світ. Однак структура особистості буде неповною, якщо виклю­чити з неї психічні процеси і стани.

Психічні процеси забезпечують зв'язок з дійсністю, вони формують власти­вості особистості. У процесі вирішення теоретичних та практичних завдань формується вольова організація особистості, яка визначає те, як приймаються рішення, а також те, як вони реалізуються в житті. Ось чому людина в дійс­ності бачить те, що вона хоче бачити залежно від потреб та інтересів. Хоча відображення — об'єктивний процес, але воно ускладнене суб'єктивними властивостями.

Характер перебігу психічних процесів, як і виявлення властивостей, зале­жить від стану психічної активності особистості. Психічний стан є ефектом психічної діяльності і фоном, на якому відбувається діяльність.

Відображення будь-якої події — складне явище. Воно утворюється з великої кількості різних процесів. До них належать: відчуття, сприйняття, мислення, мова, уява, увага, пам'ять.

Таким чином, кожна людина є стійкою і змінною. Лише така організація дозволяє людині бути собою, проявляти гнучкість і вести спосіб життя, адекват­ний умовам . На керівні посади призначаються або обираються люди, які володіють особливими рисами та якостями.

У свідомості звичайних, пересічних людей керівництво пов'язується з переліком людських якостей, таких як розум, харизма, рішучість, ентузіазм, відвага, впевненість у своїх силах. Ці погляди являють собою суть якостєвих теорій лідерства. Намагання науковців визначити особливий набір рис харак­теру та розумових здібностей, притаманних керівнику, мали сумнівний успіх. Едвін Гізеллі, який присвятив аналізу цієї проблеми більше 20-ти років науко­вих пошуків подає таке резюме (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Шкала найбільш суттєвих характеристик керівника за Гізеллі

	Характеристики	Ступінь важливості
А	Авторитарні нахили	100
М	Професійні досягнення	76
А	Рівень освіти	64
М	Самореалізація	63
Р	Самовпевненість	62
Р	Рішучість	61
м	Відсутність потреб у захисті	54
р	Походження із робітничого середовища (знання всіх його особливостей)	47
А	Ініціативність	34
М	Відсутність фінансової залежності	20
М	Бажання володіти владою	12
Р	Зрілість	5
Р	Фізичні дані	0

Буквами і цифрами позначено:

А - професійні навички;

Р — персональні характеристики;

М - мотивуючі фактори;

100 — дуже важлива характеристика;

О ~ не має ніякого значення у створенні образу.

Схоже дослідження на цю тему було проведено Фредом Фідлером. Він прийшов до висновку, що індивідуальні риси особистості керівника майже не впливають на успіх загальної справи, отже, вони не повинні грати роль критерію при виборі керівника.

Спроби визначити людські якості, однозначно пов'язані з лідерством, були успішнішими. Було виділено шість рис (табл. 13.3), які відрізняли лідерів від

Те^Ин°п?л"ТАНГ^ЭЭэ"-¹"^{1 Навчальний посібниі<}' Комінко С, Курант Л„ Самборська О. та ін. -

304

305

Розділ IV

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧШ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА