Тема 5 розробка та ухвалення управлінських рішень

Результатом обраного рішення повинна бути якась дія. Можна дійти вис­новку, що "прийняття рішень означає процес, завдяки якому обирається лінія поведінки, як вирішення певної проблеми"'. Тут ключовими словами є процес, лінія поведінки, вибір, вирішення і проблема. Звідси, дві умови ухвалення рі­шення — визначення проблеми і вибір рішення.

Тема 5

РОЗРОБКА ТА УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

«Більше відповідальність перекласти ні на кого». Напис на табличці, яка стояла на столі у Г. Трумена

Ухвалення рішень — це основа діяльності організації. Від якості роз­робки, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енергетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результа­тами рішень відбуваються процеси порівняння, аналізу та оцінки.

Ухвалення та виконання управлінських рішень — найголовніший оціночний критерій керівних здібностей. Адже від оцінки рішень та процесу їх ухвалення, форм впровадження, виконання залежать продуктивність праці, раціональне використання спожитих ресурсів, мотивація персоналу, структура інформаційної системи та багато інших аспектів керівництва.

5.1. Суть і характерні особливості управлінських рішень, програмовані та непрограмовані рішення

Ухвалення управлінського рішення — це вибір однієї з кількох можливих альтернатив¹. Тобто, це модель, у якій фігурує певне число варіантів та можливість обрати кращий з них. Відсутність вибору ускладнює процес ухвалення рішення. Ця ситуація передбачає, що рішення вже ухвалив хтось інший або втрутилися непідвладні сили.

На рис. 5.1 подано спрощену схему ухвалення управлінського рішення. Прийняття рішень — це реакція на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Та обставина, що рішення приймається окремою особистістю, свід­чить про суб'єктивний характер цього процесу. На формування рішення силь­ний вплив здійснює упередженість, вибіркове сприйняття, суб'єктивна оцінка, бачення ситуації з точки зору окремої особистості.

Найповніше визначення процесу прийняття рішень в організаціях звучить так: "Ухвалення рішень в організаціях охоплює створення вибору для зміни певного існуючого стану, вибір однієї лінії поведінки з кількох можливих, мобі­лізацію певних організаційних та індивідуальних ресурсів на виконання рішен­ня і діяльність, спрямовану на досягнення бажаного результату"².

Ухвалення рішень потребує витрат ресурсів. Це — виконавча фаза ухва­лення рішення. Процес ухвалення рішень передбачає якусь визначену ціль чи мету діяльності — розв'язання проблеми, створення нового рівня виконання чи запобігання певній ситуації (рис. 5.2).

Управлінські рішення можна класифікувати насамперед за такою ознакою: одне й те саме рішення ухвалюється за схожих обставин або ж різка зміна останніх змушує ухвалювати нове рішення. Тобто на цій основі розрізняють програмовані та непрограмовані рішення.

Мургед і Ґріффін розробили зведену таблицю, що характеризує загальні переваги та недоліки програмованих і непрограмованих рішень (табл. 5.1).

Moorhead Gregory, Griffin Ricky W. Organizational Behavior: Second Edition, Boston: Houghton-Mifflin Company, 1989, p. 527.

110

Stoner James A. Management, Second Edition, New Jersey: Prentice-Hail, Inc., 1982, p. 159. Gordon George J. Public Administration in America. Third Edition, New York: St. Martin's Press, Inc., p. 242.

Ill

Розділ II

ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 5

РОЗРОБКА ТА УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Програмовані рішення базуються на звичці, заведеному порядку або процедурній політиці і ухвалюються за типових обставин. Програмовані рішен­ня найкраще впроваджуються у бюрократичних організаціях, зважаючи на ра­ціональність та ефективність їхньої діяльності (рис. 5.3).

Таблиця 5.1

Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень

Характеристики	Програмовані рішення	Непрограмовані рішення
Тип рішення Частота застосування Цілі Інформація Наслідки Організаційний рівень Час для розв'язання Основа для розв'язання	Добре структуроване Часто повторюване і шаблонне Чіткі, конкретні Легкодоступна та достовірна Незначні Низькі рівні Короткий Правила вирішення, набір процедур	Погано структуроване Нове і незвичне Невизначені Отримати складно, невідомі джерела Важливі Високі та середні рівні Відносно довгий Оцінка і творчість

Програмовані рішення — це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтер­натив обмежене і вибір повинен бути зроблений в межах напрямів, що ви­значені динамікою розвитку організації.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмоване рішення не­придатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення повинні звернутися до непрограмованого. Характеристики непрогра-

112

мованих рішень передбачають слабку структуру, що зумовлена браком ін­формації, незатверджену процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрог­рамовані рішення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо не структуровані, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації залежать від невизна-чених обставин, від неконтрольованих сил, від впливу непередбачених чинників.

113

Інколи, у складних ситуаціях, практикують компроміси — нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє на даному етапі всі сторони, які беруть участь у конфлікті.

Розділ II

ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 5

РОЗРОБКА ТА УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ