Тема 3 . Суб'єкти підприємництва та умови їх господарювання

3. Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, що досить чутливі до політики ціноутворення та маркетингових стра­тегій своїх суперників, які торгують з широким загалом покупців.

4. На ринку чистої монополії виступає лише один продавець.

5. Ринок чистоїмонопсоніїпередбачає наявність лише одного покупці.

Стан економіки впливає на вартість ресурсів, що використовуються і здатність покупців до придбання певних товарів чи послуг (купівельна спроможність, фінансово-кредитні відносини).

Соціокультурні фактори

Під ними розуміють:

*/ життєві цінності та традиції; •/ правову етика ведення бізнесу:

•/ поширеність корупції, фаворитизму, клановості; •/ протекціонізм чи компетентність; ■S престижність і ділова репутація.

Політичні фактори

J Політичні фактори: S захист інвестицій, обмеження на інвестиції; •/ дієвість і прозорість законодавства; S гарантії дотримання прав і свобод; У політична стабільність;

S пільгове оподаткування, адресний характер пільг, •/ митно-тарифна політика; •/ вартість факторів виробництва; •/ конкурентні переваги; •/ рівень розвитку інфраструктури; ■/ законодавство по захисту споживачів;

S стандарти на безпеку, чистоту навколишнього середовища; ■S контроль цін і заробітної плати; •/ різниця в курсах валют; •/ економічне ембарго.

Стосунки з місцевим населенням

Стосунки з місцевим населенням — філантропічна, спонсорська та доброчинна діяльність з метою уникнення конфліктів та створення позитивного іміджу (особливо характерно для підприємств хімічної, гірничорудної, добув­ної, нафто- та газопереробної промисловостей, атомних електростанцій, а також підприємств, діяльність яких спричинює підвищений рівень шуму, запиленості, вібрації, викиду шкідливих речовин в атмосферу, воду, грунт тощо).

Маркетинг / Вст ст. и сл. терм. А.И.Кредисова. — К.: Україна, 1994. — С 392-398.

РЕЗЮМЕ

1. Фірма — це будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, що наділений правами юридичної особи.

На сучасному етапі відбувається формування різних форм підприємств, що властиво ринковій економіці.

Фірми класифікуються за такими ознаками: видом і характером діяльнос­ті; правовому положенню (юридичному статусу); формою організації; формою власності; належності капіталу та контролю; сфері діяльності; ступенем охоп­лення ринку; за іншими ознаками (ринки, виробництво, технологія, типи органі­зації тощо).

Розрізняють такі види фірм: промислові, торгівельні, страхові, фінансові, транспортні, транспортно-експедиторські, інжинірингові, туристичні, ауди­торські, консалтингові, орендні та інші.

Форми приватної власності — одноосібне володіння, партнерство (товариство) та корпорація.

Юридична особа — це об'єднання фізичних осіб та об'єднання капіталів, що наділені належними їм правами та обов'язками, які мають майнову відокремле­ність (майно юридичної особи відокремлене від майна її членів).

2. Власність в Україні виступає в таких формах:

•Ґ індивідуальна (особиста і приватна трудова); У колективна; ^ державна.

Усі форми власності є рівноправними. Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності.

Види підприємств, які діють на території України:

S індивідуальне підприємство;

У сімейне підприємство;

^ приватне підприємство;

У колективне підприємство;

^ державне комунальне підприємство;

У державне підприємство;

•/ спільне підприємство;

У інші види об'єднань підприємств.

3. Організація — це група людей з усвідомленими загальними цілями. Внут­ рішні змінні — це ситуаційні чинники в межах організації. Ці змінні, в основ­ ному, є результатом управлінських рішень.

76

Розділ І

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема З

СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п'ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та персонал організації.

4 та 5. Зовнішнє середовище — це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств і ділові партнери, інвестори, маркетингові посеред­ники та ін.

Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи роз­витку, тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив від­чувається згодом (політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інтересів та ін.).

Питання

для самоконтролю:

1. Чим одні фірми відрізняються від інших?

2. За якими ознаками поділяються підприємства?

3. Як впливають на організацію бізнесу правовий статус і розміри фірми?

4. У чому різниця між партнерством і корпорацією?

5. Які складові мікросередовища менеджменту Вам відомі?

6. У чому відмінність між зовнішнім середовищем прямого та опосередкованого впливу?

7. Що таке «public relation»?

8. Як постачальники впливають на діяльність фірми?

9. Яке значення для організації мають споживачі?

10. Що таке конкурентні переваги? Якими вони бувають?

Нові категорії та поняття

Фірма.

Ознаки класифікація фірм. Види підприємств. Правовий статус. Юридична особі. Характер власності. Форми організації бізнесу. Мікросередовище бізнесу:

ЦІЛІ,

структура, завдання, технологія, персонал.

Зовнішнє середовище бізнесу:

S прямого впливу,

S опосередкованого впливу.

Споживачі.

Постачальники.

Рівень конкуренції.

Товари-замінники.

Інвестори.

Конкурентні переваги.

Public relation.

Ринок.

Тип ринку.

78

79

Розділ 1

ПРЕДМЕТ ТА СТЕР А КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 3

СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Ситуація 2'

Заповніть таблицю (дайте відповіді на запитання):

СИТУАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ до теми З

Ситуація 1

Компанія без ідеалів — мореплавець без карти¹

Найважливішим аспектом керівництва діловою активністю є точне ви­значення ідеалів корпорації. На цьому заснований весь бізнес. Бо, зрештою, навіщо ми кожного дня ходимо на роботу і займаємося своїми справами? Дуже важливо, щоби чітка й однакова відповідь на таке запитання була у всіх працівників компанії, починаючи з президента і закінчуючи щойно найнятими службовцями. Порівняння компаній, працівники котрих в своїй більшості або знають, або не знають відповідь на це запитання, роз­криває багато важливих відмінностей і не тільки в людських характерах, але і в результатах бізнесу.

Хороший приклад цьому — епізод з історії середніх віків. Трьох каме­нярів, які працювали на будові феодального замку, запитали: "Для чого ви працюєте?" Перший відповів: "Щоб мати їжу". Другий сказав: "Щоб обтесати камені для цієї стіни". Відповідь третього була такою: "Для того, щоб побудувати чудовий замок".

Якщо ми сьогодні поставимо подібне запитання людям, зайнятим у біз­несі, то почуємо від них ті ж три типи відповідей, хоча і в дещо іншій інтерпретації. Перша відповідь прозвучить приблизно так: "Я працюю заради хліба насущного", "Я працюю, щоб утримувати жінку і дітей", "Я працюю для того, щоб купити будинок". "Я працюю, для того щоб у віль­ний час насолоджуватися життям", "Я працюю, щоб здобути певну не­залежність від суспільства і розпоряджатися отриманими коштами на свій розсуд". Другий варіант відповіді був би таким: "Я працюю, щоб виготови­ти даний товар, виконати ті функції, яких від мене чекають, аби виправдати сподівання роботодавця". А у відповіді третього типу прозвучить гордість: "Я працюю, щоб створити кращий світ". Всім відоме кредо корпорації «Filips» — "Змінимо життя на краще!" Це типовий приклад такого світосприйняття, коли підприємство піклується про розбудову суспільства, звісно не забува­ючи і про прибуток.

Різниця у відповідях демонструє різницю у ставленні до життя. І якщо залишається хоч найменший шанс на успіх, завжди слід орієнтуватися на третій варіант відповіді. Така свідомість викликає у працівників стан творчості, приносить радість від роботи, від досягнення результату і, що найголовніше, відчуття наповнення змістом власної праці.

Ознаки	Приватне підприємство (ПП)	Товариство з обмеженою відповідаль­ністю (ТзОВ)	Повне товариство	Відкрите акціонерне товариство	Державне підприємство	Орендне підприємство
Хто власник?
Хто несе відповідальність?
Джерела капіталу?
Як розподіляється прибуток?

Ситуація З

Взаємодія підприємства та суспільства або, що значить прибуток для підприємця?²

Взаємозв'язок підприємства, прибутку та служіння суспільству знаходить своє відображення і у живій природі: наприклад, бджоли, мед та запилення. Для того, щоб зібрати нектар, бджола інстинктивно перелітає з однієї квітки на іншу, тим самим опилюючи їх. При цьому, мета бджоли — лише вироб­ництво меду, а квіти надають свій нектар, щоб досягти запилення. Подібно підприємство використовує суспільство для одержання прибутку. Суспільст­во ж створює такі умови (правова база бізнесу, чинне законодавство, податки та збори) для отримання цього прибутку, які забезпечують служіння його інтересам.

При цьому, слід наголосити, що далеко не кожне підприємство прагне слу­жити суспільству. Якщо товари, роботи чи послуги, що виробляються тим чи іншим підприємством не відповідають запитам суспільства, то незалежно від розміру прибутку така фірма не має майбутнього. Суспільство, діючи в інтересах самозахисту, вживає таких заходів, які призводять до загибелі під­приємства чи до кардинальних змін у його діяльності.

Наприклад, бурхливий розвиток тієї чи іншої галузі неминуче призво­дить до кризи надвиробництва, насичення ринку саме цими товарами, перевищення пропозиції над попитом. Такі зміни викликають необхідність зменшення продажних цін, оскільки інакше збут неможливий. А скоро­чення норми прибутку викликає зниження ділової активності, перелив капіталу в інші галузі.

У тих випадках, коли об'єктивний закон попиту і пропозиції не дає ефекту, необхідне втручання держави. Зокрема, нечисті на руку ділки у гонитві за прибутком займаються наркобізнесом, контрабандою, відмиван­ням брудних грошей, уникаючи сплати податків маніпулюють у галузі "тіньової" економіки, використовують корупцію та переваги монополізму. Силові структури держави — правоохоронні органи, служба безпеки, податкова та митні служби — покликані виявляти та карати винних.

80

Кадзума Татеиси. Вечный дух предпринимательства. Практическая философия бизнесмена — К Укрзакордонвизасервис, 1992. — С. 49-50.

Фрейкман ЄЮ. Экономика и биснес. Начальный курс: Учебное пособие для учащихся 10-11 классов. — М.: Начала-Пресс, Школа, 1994. — С. 46-47.

Кадзума Татеиси. Вечный дух предпринимательства. Практическая философия бизнесмена. — К.: Укрзакордонвизасервис, 1992. — С. 53-54.

81

Розділ 1

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 4

КОМУНІКАЦІЇ Б МЕНЕДЖМЕНТІ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

А. Основні джерела:

1. Варналій З.С. Основи підприємництва Навч. посібник. — К.: Знання-Прес, 2002.

— 239 с: іл.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг Підручник. — К.: Лібра, 2002. — 712 с

3. Економіка підприємств Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с: іл.

4. Менеджмент организации. Учебное пособие / Румянцева З.П. и др. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 347 с.

5. Мескон MX., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента /Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — 800 с.

6. Основи економіки. Проб, підручник / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. — К.: Зодіак-ЕКО, 1995. — 463 с

7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 615 с.

Б. Додаткова література:

1. Кадзума Т. Вечный дух предпринимательства Практическая философия бизнес­мена. — К.: Укрзакордонвизасервис, 1992. — С. 49-66.

2. Карлофф Б. Деловая стратегия Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. послесловие В.А. При-писнов. — М.: Экономика, 1991. — 204 с.

3. Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса. — К.: Либра, 1995. — 208 с

4. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. Пер. с англ. —2-е европ. изд. — М.; — СПб.; — К.: Издательский дом «Вильяме», 2002. — 944 с.

5. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций. Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 519 с.

6. Международный менеджмент / Под ред. С.Э. Пивоварова, Л.С. Тарасевича, А.И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2002. — 576 с: ил.

7. Менеджмент для магистров. Учеб. пособие / Под ред. д.е.н., проф. А.А. Епифанова, д.е.н., проф. С.Н. Козьменко. — Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. — 762 с.

8. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з англ. В.Ф. Овсієнка та В.Я. Мусієнка;

— К.: Основи, 1993. — 816 с.

9. Основы менеджмента. Учебное пособие /Сост. ЕВ. Проскудина. — Ижевск: ТОО Внедренческое предприятие "Пик", 1994. — 104 с.

10. Портер М. Международная конкуренция. Пер. с англ. /Под ред. и с предисл. В.Д. Щетинина. — М.: Международные отношения, 1993. — 758 с.

11. Робіне СП., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін.

— К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2002. — 671 с.

12. Ру Д., Сулье Д. Управління /Пер. з франц. — К.: Основи, 1995. — 442 с.

13. Федосов В , Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні проблеми і напрями: Монографія / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.

14. Фишер С, Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика Пер. с англ. — М.: Дело Лтд, 1993. — 864 с.

15. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. — М.: Прогресс, 1990. — 684 с.

16. Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг. Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1990. — 446 с.

Тема 4. Комунікації в менеджменті

Тема 5. Розробка та ухвалення управлінських рішень

82

83

Розділ II

ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 4

КОМУНІКАЦІЇ Б МЕНЕДЖМЕНТІ

Тема 4

КОМУНІКАЦІЇ Б МЕНЕДЖМЕНТІ

Хто не вміє говорити — кар'єри не зробить.

Б. Наполеон

Поговоріть з людиною про неї, і вона буде слухати вас годинами.

Б. Дізраелі

Команда — це мініатюрне відображення світу, в якому на перший план

виступає людське сприйняття.

Д. Пірс