9.2.4. Двохфакторна теорія герцберґа

Фредерік Герцберґ та група його послідовників у другій половині 50-х років ХХ-го ст. розробили ще одну модель мотивації, заснованої на потребах. Вона дістала назву "двофакторної теорії". Модель побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженерно-технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: "Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обов'язків ви відчували себе особливо добре та навпаки?"

За результатами відповідей Герцберґ побудував двофакторну теорію, у якій виділив дві категорії: гігієнічні чинники та мотиватори (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Герцбергова теорія мотивації

Гігієнічні чинники	Мотиватори
Політика організації та ії втілення адміністрацією	Успіх
Умови праці	Кар'єра (просування по службі)
Заробітна плата	Визнання та схвалення результатів роботи
Контроль і ставлення зі сторони керівництва	Безпосередня робота
Мікроклімат в колективі (міжособистісні стосунки з керівництвом, співробітниками та підлеглими)	Ступінь делегування повноважень і відповідальності (якомога вища)
Суспільне становище, безпека	Можливості творчого та професійного зростання

222

Гігієнічні чинники пов'язані з оточуючим середовищем, у якому здій­снюється праця (виконується робота), мотиватори — з характером та змістом роботи. При відсутності чи недостатній мірі присутності гігієнічних чинників у працівника виникає та формується відчуття невдоволення роботою. Але навіть їх достатня кількість не може мотивувати людину до чогось. Відсутність чи неадекватність мотивацій не пов'язане напряму з незадоволенням роботою, проте їх наявність викликає задоволення і підштовхує виконавців на підви­щення ефективності діяльності.

А ось як особи, що брали участь в опитуванні, оцінили ті характеристики роботи, що можуть привести до максимальної віддачі чи підвищити реноме (привабливість) праці.

1. Фактори підвищення продуктивності:

■S великі шанси на просування по службі;

S добрий заробіток;

S оплата пращ, що безпосередньо пов'язана з досягнутими результатами,

визнання та схвалення добре виконаної роботи; ■S складна, важка та цікава робота, що дозволяє розвинути свої здібності;

робота, що дозволяє самостійно приймати рішення та вимагає творчого

підходу;

■S високий ступінь відповідальності.

2. Фактори, що роблять роботу більш привабливою:

■S робота без значних напружень і стресів;

S зручний розпорядок;

S відсутність на робочому місці шуму та будь-яких виявів забруднення ото­чуючого середовища;

■S робота з людьми, яким симпатизуєш;

■S неформальні, неофіційні стосунки з безпосереднім керівництвом; •/ достатня поінформованість про дійсний стан справ у фірмі (про те, що насправді відбувається);

•/ гнучкий темп роботи та робочий час;

•/ значні додаткові пільги;

•/ справедливий розподіл обсягу робіт.

Для ефективного практичного використання теорії Герцберга адміністрації організації необхідно скласти перелік гігієнічних чинників та мотиваторів, а також надати можливість працівникам самим визначати і вказувати на те, що їм до вподоби, а надалі постійно зважати на це.

Недолік теорії полягає в тому, що виконавці інстинктивно, на рівні підсві­домого пов'язують сприятливі ситуації з роллю своєї особистості та об'єкта, який вони контролюють, а несприятливі — з факторами, що об'єктивно не залежать від опитуваних. Тобто люди прагнуть списати негаразди на "об'єк­тивні причини", а позитивні результаті вважають власним здобутком.

223

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ