Тема 8 тункція організації діяльності

Функціональна організація існує поряд з лінійною, що створює подвійне підпорядкування для виконавців. Подвійне підпорядкування має за мету інтег­рувати функції на кожному рівні управління та спеціалізувати їх по окремих ланках (рис. 8.2 та табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

/. Висока компетентність спеціа­лістів, які відповідають за здій­снення конкретних функцій. 2. Розширення можливостей лінійних керівників у питаннях стратегічного управління виробництвом переданням ряду функцій спеціалізованим ланкам. 3. Створює можливість централізованого контролю стратегічних результатів. 4. Відповідність структури до стратегії. 5. Підвищує ефективність управління там, де завдання є повсякденними та повторюваними. 6. Легко реагує на потреби практики створенням нових функціональних служб.

/. Труднощі у підтримуванні постійних взаємо­зв'язків між різними функціональними службами. 2. Відсутність взаєморозуміння та єдності дій між працівниками функціональних служб різних виробничих відділень фірми. 3. Зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу через подвійне підпорядкування. 4. Порушення принципу єдиноначальності. 5. Виникнення проблеми функціональної координа­ ції, можливість мїжфункціонального суперниц­ тва, конфліктів. 6. Формування вузької точки зору менеджменту та вироблення дрібних, часткових рішень. 7. Перенесення відповідальності за прибуток на вищі рівні управління. 8. Наявність випадків неправильного визначення пріоритетів організації функціональними спе­ ціалістами. 9. "Функціональна короткозорість" часто спрацьовує проти дієвого підприємництва, пристосування до змін.

195

Розділ 111

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 8

ТУНКЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лінійно-функціональний тип організаційної структури управління

Лінійно-функціональний (комбінований) тип організаційної структури повинен усу­вати недоліки лінійного та функціонального типів структур управління: функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців; вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. Перед­бачається, що першому (лінійному) керівнику у виробленні конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, планів допомагає спеціальний апарат, який складається з функціональних підрозділів (відділів, груп, бюро).

Роль функціональних органів (служб) залежить від масштабів господарської діяльності та структури управління фірмою в цілому. При лінійно-функціо­нальній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління дільницею його роль незначна, то в масштабі управління підприємством роль функціональних органів зростає. Функціональні служби здійснюють всю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов'язаних з керівництвом процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо.

Таблиця 8.5

Переваги та недоліки комбінованих організаційних структур управління

Переваги	Недоліки
/. Висока компетентність спеціа­лістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій. 2. Відповідність структури до стратегії. 3. Поєднання принципу спеціа­ лізації управління з принципом єдності керівництва.	/. Не завжди є гнучкими при вирішенні нових завдань. 2. Ускладнена міжфункціональна координація діяльності з впровадження нових програм. 3. Ускладнена реалізація внутрівиробничих кон­ структорських, технологічних новинок без залучення керівників вищої ланки. 4. Надмірний розвиток системи взаємодії по вер­ тикалі.

Комбіновані структури забезпечують такий розподіл праці, при якому ліній­ні ланки управління повинні приймати рішення і контролювати, а функціо­нальні — консультувати, інформувати, організовувати, планувати (рис. 8.3 та табл. 8.5).

Продуктовий

тип організаційної

структури

управління

Продуктовий тип передбачає створення в структурі фірми самостійних господарських під­розділів — виробничих відділень, орієнтованих на виробництво та збут конкретних видів продуктів однієї групи або ж одного продукту. При цьому передбачається спеціалізація виробничих відділень в головній компанії за окремими видами або групами продуктів і надання їм повноважень управління виробничими та збутовими дочірніми компаніями, розташованими в своїй країні та за кордоном.

Виробниче відділення не створює відмінностей в методах управління між вітчизняними та зарубіжними дочірніми компаніями, які несуть відповідаль­ність за прибутки та підлягають фінансовому контролю і звітності з боку виробничого відділення. Координація діяльності вітчизняних та зарубіжних підприємств в межах виробничого відділення здійснюється відповідним функ­ціональним відділом виробничого відділення, або координатором продукту (координатором міжнародних операцій). Функціональні служби виробничих відділень одночасно підтримують тісні контакти з відповідними центральними службами, отримуючи від них вказівки з усіх питань проведення єдиної по­літики та координації діяльності в межах фірми в цілому.

196

137

Розділ І

ТУНКЦ1Ї МЕНЕДЖМЕНТУ