3.2. Правове регулювання та діяльності фірм

Україна проголосила незалежність держави і курс на ринкову економіку. Проте процес переходу до ринку йде повільно, непослідовно, що погір­шує економічну ситуацію. Незважаючи на досить тривалий час (з січня 1992 р. це було офіційно задекларовано) впровадження ринкових відносин (комерціалі­зація, культура підприємництва, дотримання договірних зобов'язань, розвиток інституту приватної власності) гальмується тим, що в економіці й досі пере­важає державний сектор, а вектор політичного спрямування постійно зміню­ється (у різні періоди — США, ЄС та різні блоки в межах колишнього СРСР з домінацією Росії).

При аналізі тенденцій розвитку економіки більшість економістів вказують на те, що в Україні не створені необхідні економічні та правові передумови для розвитку різних форм власності та конкуренції між ними. Наскільки це відповідає істині можна встановити на підставі аналізу законодавства, прийня­того Верховною радою України.

Закон України "Про власність", прийнятий 7 лютого 1991 p., регулює вільне економічне самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів держави для підвищення рівня життя її народу.

Для нас цікавою є стаття 2 "Про право власності", в якій вказано, що власність в Україні виступає в таких формах:

¹ Нікбахт Е., Гроппеллі А Фінанси / Пер. з англ. В.Ф.Овсієнка та В.Я.Мусієнка — К.: Основи, 1993. — С 19.

² Там само. — С. 20-21.

64

Тема З СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

■S індивідуальна (особиста і приватна трудова); ■S колективна; •/ державна.

Всі форми власності є рівноправними.

Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в т. ч. влас­ності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав. Власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності, а результати господарського використання майна (виготовлена про­дукція, одержані доходи) належать власникові. Склад, кількість і вартість майна, що знаходиться у власності громадян, не обмежується.

У розвиток наведеного Закону "Про власність" був прийнятий Закон України "Про підприємства" від 27 березня 1991 р. Цим законом, зокрема, конкретизовані види підприємств, які діють на території України:

•/ індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

•ґ сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України — членів однієї сім'ї, що проживають разом;

S приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили;

S колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громад­ської чи релігійної організації;

•/ державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністра­тивно-територіальних одиниць;

■S державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;

•/ спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власни­ків (змішана форма власності);

S підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян України та інших держав.

Залежно від кількості працівників підприємства поділяються на малі, середні і крупні.

Підприємства можуть бути орендними, з участю іноземного капіталу. Вони мають право об'єднуватися в різні форми:

•/ асоціації — договірні об'єднання, створені з метою постійної коорди­нації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників;

■S корпорації — договірні об'єднання, створені на основі поєднання вироб­ничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повно­важень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників,

65

Розділ І

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема З

СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА УМОВИ ЇХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

■S консорціуми ■— тимчасові статутні об'єднання промислового і банків­ського капіталу для досягнення спільної мети;

S концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, науко­вих організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців;

</ інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.

Класифікація підприємств за формами власності та їх об'єднання в певні групи дає можливість підприємцям обирати найкращий шлях для реалізації своїх потенційних можливостей. Але формування ринкових відносин гальмує монополізм нашої економіки.