17.6. Дивідендна та інвестиційна політика

Фінансові ресурси використовуються підприємством для фінансування поточних витрат та інвестицій. В усі часи більшість корпорацій по­кладає серйозні надії на реінвестований прибуток як джерело фінансування їх діяльності. Оскільки фінансовий показник дивідендного доходу, тобто про­цент прибутку, що виплачується готівкою акціонерам, зменшує обсяги реін-вестованого прибутку, рішення про виплату дивідендів неминуче є рішенням про фінансування. Показник дивідендного доходу є головним

416

аспектом, дивідендної політики фірми і може серйозно впливати на оцінку акціонерами діяльності фірми. Дивідендна політика має й інші сто­рони, такі як стабільність дивідендів, певні чинники, що впливають (з точки зору фірми) на показник дивідендного виходу, виплати дивідендів акціями і подрібнення акцій, викуп акцій.

Дивідендна політика здійснюється згідно зі статутом корпорації шляхом врахування таких чинників:

S обмеження (юридичні ти фінансові); S інвестиційні можливості корпорації; ■S можливості вишукування джерел фінансування інвестицій та витрати від

їх залучення; •/ вплив дивідендної політики на ставку прибутку на оплачений капітал.

Компанія повинна прагнути проводити таку дивідендну політику, яка доз­воляла б максимізувати добробут акціонерів. Якщо компанія не має досить ви­гідних можливостей для інвестування, то вона повинна розділити надлишкові засоби між акціонерами, однак фірма не зобов'язана виплачувати в кожному часовому проміжку весь невикористаний залишок засобів. У довготривалому періоді загальна вартість чистого прибутку і цінних паперів, що мають знач­ний пріоритет та забезпечені зростанням власного капіталу, буде відповідати вартості прибуткових інвестиційних можливостей. Дивідендна політика у цьо­му випадку буде, по суті, залишковим рішенням (residual), що визначаєть­ся загальною вартістю прийнятних для фірми інвестиційних рішень. Залишкова політика полягає в тому, що дивіденди виплачуються із "залишку" прибутку, після формування фондів, необхідних для розширення виробництва.

На підтримку протилежної позиції було висунуто багато аргументів, на­приклад, те, що інвесторам неоднаково, отримують вони свій дохід з інвести­цій в формі дивідендів, чи у формі підвищення курсу акцій. Деякі корпорації проводять політику виплат дивідендів у постійних розмірах або постійного їх збільшення ("stable growth rate"). Корпорація встановлює певний темп зростання дивідендів і прагне щороку збільшити дивіденди на цю суму.

Замість виплати дивідендів на акції корпорація може запропонувати ак­ціонерам реінвестувати суми дивідендів у нові акції, викупити свої власні акції.

Інвестиції є використанням фінансових ресурсів у формі довгостро­кових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки, інфраструк­туру, соціальні програми, охорону середовища як у власній державі, так І за кордоном, з метою розвитку виробництва, соціальної сфери, підпри­ємництва, отримання прибутку.

У Законі України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється

417

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА