Тема 17

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

17.4. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ

Одним з найважливіших елементів ринкової економіки є фінансовий ринок, тобто ринок, на якому товаром є гроші, що обслуговують ви­робництво. Діяльність суб'єктів господарювання нерозривно пов'язана з фун­кціонуванням фінансового ринку: з одного боку, ринкова кон'юнктура значною мірою визначається фінансовим станом компаній, а з іншого — формування стратегії діяльності окремих компаній передбачає врахування становища на фінансовому ринку.

Отже, фінансовий ринок — це грошові відносини в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позич­ковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах. Стан економіки значною мірою зумовлюється ефективністю переходу фондів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба у капіталі (рис. 17.4).

Центральне місце на даному ринку займають фінансові посередники.

спеціалізовані інвестиційні компанії, кредитні спілки, страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Фінансові посередники надають багато корисних послуг учасникам фінансового ринку:

S сприяють зниженню вартості операцій при одночасному зростанні їх кіль­кості (ефект масштабу);

•S об'єднують заощадження своїх клієнтів для здійснення великих інвести­цій на первинному ринку (окремо взяті невеликі заощадження недостатні для масштабних інвестицій);

•/ диверсифікують ризик, що важко зробити окремим власникам заощаджень самостійно;

■S трансформують термін первинного цінного паперу у різні строки пога­шення посередніх зобов'язань, оскільки останні можуть бути привабли­вішими для кінцевого кредитора.

410

Мета посередників — одержання прибутку шляхом придбання первин­них цінних паперів, які дають більший дохід, ніж той, котрий посередник має надати за випущеними ним посередніми зобов'язаннями та його накладни­ми витратами.

Підприємство виходить на грошовий ринок, який являє собою систему короткотермінового кредиту, при нестачі власних грошових засобів на опе­ративні нужди, наприклад, на виплату заробітної плати, оплату сировини тощо. В цьому випадку гроші, взяті в банку, виступають як засоби обігу, які залуче­ні на невеликий термін.

Підприємство виходить на ринок капіталів, який є ринком грошових ре­сурсів строком понад один рік (у вигляді банківських кредитів), так і ринком цінних паперів (у вигляді акцій, облігацій у випадку, коли є необхідність за­лучення засобів до свого основного капіталу або вкладення засобів в основний капітал інших фірм). Отже, ринок капіталів пов'язаний, перш за все, зі стра­тегічними цілями підприємства. У цьому випадку гроші вкладаються у вироб­ництво як капітал.

Ринок цінних паперів і ринок банківських позик існують не ізольовано один від одного, а доповнюють і взаємодіють один з одним. Наприклад, підприємство може взяти в банку позику для випуску цінних паперів, а потім продати банку певну кількість цінних паперів для перепродажу.

Підприємство звертається до послуг банку в таких випадках:

У підприємство має тимчасово вільні грошові засоби (пасивна операція — вклади);

■/ підприємство відчуває нестачу грошових засобів для ефективного здійс­нення бізнесу (активна операція — кредити);

•/ підприємству необхідні засоби для проведення грошових розрахунків з іншим підприємством (комісійна операція — розрахунки).

З яких причин підприємство має вільні кошти:

S заробітна плата персоналу підприємства виплачується не щоденно, а кілька разів на місяць, отже, підприємство завжди матиме певний зали­шок засобів на заробітну плиту;

■S на підприємстві нагромаджуються засоби амортизаційного фонду, які необхідно акумулювати для майбутньої заміни основних фондів тощо.

Під стратегією поведінки на ринку грошей і цінних паперів розумі­ють правила та прийоми найкращого розміщення грошей в цінні папери і (або) під проценти, а також отримання кредитів. Для одних це прагнен­ня до стабільності, тобто перевага віддається відносно скромним, але надійним доходам, інші йдуть на значний ризик, якщо передбачуваний успіх є значним, а хтось прагне зайняти місце посередині.

Особливої уваги заслуговує взаємодія фірми з ринком грошей у випадку залучення коштів. Прийняття рішення фірмою про залучення

411

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА