Тема 17

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

значна невизначеність при виявленні прибутку від їх використання. Оцінка нематеріальних активів здійснюється за узгодженістю сторін при їх внесенні до статутного капіталу на основі цін світового та внутрішнього ринків. До вар­тості нематеріальних активів входять ціна купівлі і витрати, пов'язані з прид­банням і приведенням у стан готовності цих активів. Вартість нематеріальних активів входить у собівартість продукції шляхом нарахування зношення.

Оборотні засоби (оборотний капітал) поділяються на дві групи: засоби у виробництві та засоби у розрахунках.

У результаті розподілу праці продукти праці одних суб'єктів господарюван­ня є предметами праці для інших. Тому з метою забезпечення неперервнос­ті виробництва та споживання товару необхідна наявність запасів предметів і продуктів праці на кожному підприємстві та на шляху від одного до іншого.

Запаси предметів праці — це речові елементи оборотних фондів. Вони складаються з двох частин: предметів праці, які ще не вступили в процес виробництва, але вже є у розпорядженні підприємства, і предметів праці, які знаходяться в процесі виробництва і в міру їх обробки перетворюються у готову продукцію. Утворення запасів предметів праці вимагає вкладання в них певних грошових засобів. Ці витрати суб'єкт господарювання здійснює авансом. Авансування грошових засобів для утворення кожної з цих частин здійснюється різними шляхами та в різний час. Для утворення першої частини оборотних фондів реалізовані у виробничих запасах грошові засоби авансуються одночасно з отриманням у розпорядження суб'єкта господарювання предметів праці. Друга часина оборотних фондів, реалізована у незавершеному вироб­ництві, утворюється за рахунок повністю перенесеної на нього вартості пред­метів праці (сировини), частково перенесеної вартості основних фондів (аморти­зації) і частини доходу, створеного у виробничому процесі (заробітної плати, нарахувань на неї).

Оборотні виробничі фонди беруть тільки один раз участь у виробни­чому процесі, змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. їх вар­тість повністю переходить на створений продукт. При цьому одні предмети праці (паливо, електроенергія) повністю споживаються в процесі виробництва засобами праці і не входять до продукту праці. При цьому вони втрачають свою споживчу вартість. Інші предмети праці (сировина) речовинно входять у про­дукт праці і набувають у процесі виробництва таку споживчу форму, в якій вони надалі можуть бути використані. До речовинних елементів оборотних фондів належать також запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Фонди обігу пов'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони охоп­люють дві відносно самостійні групи: готову продукцію, що знаходиться у про­цесі реалізації, і грошові засоби (в касі, в дорозі, на рахунках, у розрахунках). Фонди обігу не беруть участі в утворенні вартості, а є носіями вже створеної. Основне призначення фондів обігу — забезпечення ритмічного процесу обігу грошових засобів. Це, перш за все, та продукція і послуги підприємства, які відвантажені та надані, але розрахунок за які ще не здійснений. Це все те, що

408

підприємство відпустило в борг, або, за фінансово-бухгалтерською терміноло­гією, своїм дебіторам. Сюди належать і аванси, видані будь-кому, позики праців­никам, короткотермінові фінансові вкладення, засоби в банку, в касі, видані у вигляді чекових книжок тощо.

До активів підприємства належать і збитки, які ще не покриті за рахунок прибутку, а є прямою втратою власного капіталу, або частини залучених за­собів. Іншими словами, це значить, що частина капіталу вкладена у збитки.

Одночасна фіксація активів і пасивів здійснюється в бухгалтерському балансі підприємства. При цьому сума активів завжди дорівнює сумі пасивів (розміщений в активах капітал за сумою дорівнює своїм джерелам). Структура бухгалтерського балансу подана в табл. 17.1.

Таблиця ПА Структура бухгалтерського балансу

Вкладення капіталу (активи)	Джерела капіталу (пасиви)
В основні засоби В оборотні засоби, в т.ч.: у виробництві у розрахунках Збитки	Власний капітал Залучений капітал

409

Як приклад розглянемо схему та джерела фінансування акціонерного то­вариства (рис. 17.3).

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА