Тема 1 5

ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

проектування операційних систем зазначеної сфери не відповідає сучасним вимогам ринку, не враховує майбутніх структурних змін в економіці та не ви­користовує досягнень сучасної економічної науки. Традиційні методи, схеми, процедури, що реалізуються при проектуванні операційних систем у сферах виробництва, не можуть повною мірою використовуватися при проектуванні операційних систем сфери послуг. Це обумовлюється рядом особливостей сфери послуг, які ускладнюють проектування:

/. Високий рівень взаємодії з клієнтом (більшість персоналу банку, лікарні

контактує з клієнтом на відміну від персоналу промислового підприємства). 2. Необхідність індивідуалізації послуг (виконання індивідуальних замовлень).

В ринковій економіці ці важливі особливості формують специфіку проек­тування операційних систем сфери послуг, яка проявляється у наступному:

■S розташування організації визначається, в основному, розташуванням клі­єнта (а в промисловому виробництві оцінюються альтернативні варіанти стосовно розташування споживачів, сировини, енергії, робочої сили тощо);

S високий рівень диференціації послуг, що приводить до створення великої кількості ринкових ніш та збереження конкуруючими організаціями своєї клієнтури;

■S потреба клієнтів у відносно невеликих обсягах послуг,

•Ґ низькі бар'єри вступу;

•/ визначення потужності (пропускної спроможності) за піковим попитом;

■S залежність календарного планування діяльності від поведінки споживачів (клієнтів);

■S проблематичність (а часто і неможливість) створення запасів продукту в періоди низького попиту для їх використання в періоди максимального попиту;

•/ складність виявлення параметрів якості та розробки методів їх оцінки, •/ необхідність володіння персоналом добрими навичками роботи з клієнту­рою (в зв'язку з цим актуальним є питання набору та відбору кадрів, роз­витку персоналу);

S наявність проблем щодо виміру ефективності роботи персоналу (падіння попиту може спричинити зниження продуктивності організації, а це не завжди є наслідком поганої роботи конкретного працівника);

•/ часте поєднання маркетингової та операційної функцій;

•/ наявність ряду місцевих регуляторів, які роблять кожний регіон по-своєму унікальним.

Проектування операційних систем з врахуванням розглянутих особли­востей дозволить забезпечити ефективне їх функціонування на протязі три­валого періоду за умови постійного коригування цілей та завдань організації виходячи з умов зовнішнього середовища.

366

15.5. Проектування виробничого процесу (процесу надання послуг)

Коли виріб спроектований, необхідно визначити етапи та процедури йо­го виробництва. Як і при проектуванні виробу, розробник повинен роз­глянути відносну значимість наступних критеріїв проектування:

/. Виробнича потужність.

2. Економічна ефективність.

3. Гнучкість виробничої системи.

4. Продуктивність.

5. Надійність.

6. Ремонтопридатність.

7. Стандартизація та стабільність результатів.

8. Безпека та промислова санітарія.

9. Задоволення життєвих потреб персоналу.

Для забезпечення потрібних характеристик процесу розробник повинен здійснити вибір варіантів у таких галузях:

/. Тип переробної системи (дрібносерійне виробництво, масове виробництво, неперервний процес, проектна система, комбінація перерахованих ва­ріантів) .

2. Власне виробництво чи придбання деяких комплектуючих виробів.

3. Виконання деяких завдань власними засобами або передача їх субпідряд­никам.

4. Методи переробки.

5. Рівень механізації та автоматизації.

6. Рівень спеціалізації праці.

Наступний крок у створенні операційної системи передбачає прийняття рішен­ня щодо розміру виробничих підрозділів, їх місцезнаходження та проектуван­ня матеріально-технічних об'єктів. Матеріально-технічні об'єкти (Facilities) — це досить широкий термін, який включає заводи, фабрики, магазини, інші заклади.

Рішення про кількість та продуктивність матеріально-технічних об'єктів визначається факторами маркетингу та ефективності.

Для визначення особливостей організації виробництва встановлені єдині характеристики типів виробництва (операційних систем).

Тип виробництва — це класифікаційна категорія виробництва, яка ви­діляється за ознаками широти номенклатури, регулярності, стабільності та об'єму виробництва.

При індивідуальному шипі виробництва випуск продукції здійснюється окремими замовленнями, в одиничних кількостях.

При серійному виробництві продукція виготовляється партіями, серіями.

367

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА