Тема 13

КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО

Спілкування нетрадиційне, стосунки дружні, панує атмосфера довіри, пре­валює орієнтація на людину.

13.2.5. "Решітка менеджменту" блейка і мутон

Американський дослідник Роберт Блейк і його помічниця-асистент Джейн Мутон, спостерігаючи за діяльністю менеджерів різних рангів, пере­конались, що їх діяльність відбувається у "силовому полі" між вектором "вироб­ництво" (націленість на виробництво товарів) та вектором "людський фактор" (націленість на гуманне відношення до персоналу). Між цими векторами існує певне протиріччя:

а) якщо прагнути максимально збільшити продуктивність праці, не зважаючи на людські потреби і бажання, результат виявиться незадовільним;

б) якщо всю увагу зосередити на людині, це не піде на користь виробництву.

Блейк і Мутон розподілили "силове поле" на дев'ять градацій по кож­ному вектору і отримали відповідну "решітку", яка подана на рис. 13.6:

Ця "решітка" дає можливість визначити п'ять основних характерних типів управлінської поведінки (всього 81 — 9x9):

318

а) диктатора;

б) демократа;

в) песиміста;

г) маніпулятора;

д) організатора.

Блейк і Мутон дали відповідні характеристики різним типам менеджерів.

Код 9-5-1 визначає стиль управління, який без залишку орієнтований на виробництво. Це жорсткий тип адміністратора, що приділяє мінімум уваги персоналу і сприймає його лише як виконавців власних розпоряджень. Його девіз: "Результат — це все!" Підлеглі намагаються вийти з-під тиску диктатора, а він відповідає тотальним контролем діяльності. Менеджер 9:1 — незадовільний керівник.

Код 1-5-9 прямо протилежний попередньому типові менеджера. Продуктив­ність праці його не надто хвилює. Його девіз: "Постійно залишатися самим собою". Перевагу надає демократичному стилю керівництва.

Код 5+5 — орієнтований на створення команди. Проте його прагнення "вполювати двох зайців" часто призводить до посередніх результатів.

Код 1 + 1 — яскравий приклад незадовільного керівництва. Лібералізм, мінімум зусиль, безхарактерність чи некомпетентність адміністрації призво­дять до анархії в колективі.

Код 9+9 — це ідеальний і, як правило, недосяжний на практиці стиль керівництва, який дозволяє досягти блискучих результатів. Виконання роботи забезпечується спільними зусиллями всього колективу, розвинута система заохочення, висока продуктивність праці.

13.3. Ситуаційні підходи до керівництва та лідерства

Неспроможність перших дослідників з питань керівництва та лідерства знайти постійну залежність між стилем керівництва, задоволенням потреб та продуктивністю праці засвідчила, що у всіх випадках діють один чи кілька додаткових чи неврахованих факторів впливу. Для пошуку цих фак­торів науковці почали звертати увагу не лише на керівника та підлеглого, а також і на ситуацію у цілому. Далі подано чотири моделі, які здобули най­більше визнання: ситуаційна модель керівництва Фідлера, "теорія ситуацій­ного лідерства" Герсі та Бланшара, теорія Гауза і Мітчела "шлях-ціль" і модель ухвалення рішень керівником Врума-Єттона.

Модель Фідлера

Ранні дослідження зосереджувалися, в основному, на одному параметрі поведінки керівника — орієнтації на завдання. "Управлінська решітка" Блейка та Мутон, оперувала вже двома критеріями. Модель Фідлера стала

319