18. Збаразько-зборівська кампанія

Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Частина загонів зайняла Збаразький замок, решта неподалік почала зводити табір. Та закінчити його не встигли, бо 30 червня підійшла українська й татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами було взято в щільну облогу. 27 липня козаки розпочали генеральний наступ. Бій тривав три години; поляки затято боронилися. Наступного дня Хмельницький отримав повідомлення, що з Варшави під Збараж вирушило головне польське військо на чолі з королем Яном Казимиром військо Яна Казимира наближалося до містечка Зборова. Просуваючись уздовж р. Стрипи, воно розтяглося на бага­то кілометрів. Богдан Хмельницький вирішив скористати­ся з такої ситуації та атакувати польське військо.

У ніч проти 6 серпня Хмельницький перегрупував війська і щільно оточив польський табір та містечко Зборів. Зранку козацькі полки одночасно штурмували Зборів, греб­лю й мости на Стрипі, щоб розірвати зв'язок між Зборовом і королівським табором. Укладення Зборівського договору Після напружених переговорів 8 серпня 1649 р. було ук­ладено Зборівський мирний договір. Він передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, на яких польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а дер­жавні посади мали обіймати лише православні. Встанов­лювався реєстр у 40 тис. козаків. Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта поверталася до своїх во­лодінь, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників. Зборівський мирний договір, укладений під тиском обста­вин, не відповідав фактичним успіхам війни.

19.Берестецька-битва Вирішальні бої між основними силами польської та української армії сталися 28 червня -10 липня 1651 р. поблизу м. Берестечка на Волині. Зранку 18 червня спалахну­ли перші сутички. Вона була найбільшою битвою Національно-виз­вольної війни за чисельністю вояків, які брали в ній участь. Загальна кількість польського війська становила 150 тис, а з урахуванням озброєної та здатної до бою челяді переви­щувала 200 тис. Військо Богдана Хмельницького складало­ся з 60 тис. козаків, 40 тис. селян, міщан та обозних слуг, а після приєднання 100 тис. татар сягало 200 тисяч.

Перший день був невдалим для української та крим­ської кінноти, проте наступного дня козаки й татари мали перевагу Протягом 10 днів козаки героїчно обороняли табір, відбиваючи всі атаки поляків. Одначе становище погіршувалося. Найбільше непокоїла відсутність чіткого плану дій. Між генеральною старши­ною не було єдності. Одні пропонували залишити табір, інші - захищатися. Тим часом облога ставала дедалі щільнішою. За таких складних обста­вин наказним гетьманом було обрано Івана Богуна

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 8 вересня 1651р. Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством; реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік; Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством Батозька битва (22-23 травня 1652) Наприкінці квітня 1652 року у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана із старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. За попередньою домовленістю кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.

22 травня козацькі війська і татарські загони переправилися через Буг і непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батіг між річками Буг та Соб. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Тим часом із заходу підійшли головні сили української армії і розпочався генеральний штурм польського табору вранці 23 травня.

Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці, й до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися, але після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна, доля битви була вирішена.  Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у нуреддин-султана за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав їх замордувати,

Наслідки

Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року