Методи та засоби дезінсекції.

Методи	Засоби та заходи
Механічні	Хлопавки, липучки
Фізичні	Кіп’ ятіння, обробка гарячим повітрям та водяною парою
Хімічні	Овоциди, ларвіциди, інсектициди, акарициди
Біологічні	Риби, птиці, стерилянти

Основним епідеміологічним критерієм якості дезінсектантів є співвідношення токсичної дози для людини і тварин з летальною дозою для членистоногих, спектр їх розвитку, стійкість у зовнішньому середовищі та ін. Основним критерієм якості репелентів є тривалість захисту від нападу і укусів членистоногих. Основним критерієм оцінки якості проведених дезінсекційних заходів є щільність членистоногих на об'єктах або території до і після обробки. Підрахунок комах проводять шляхом вилову в контрольних точках за допомогою липких стрічок або світлових пасток, а також за кількістю нападників на людину кровососущих комах за одиницю часу.

Дезінфекція - видалення або знищення збудників інфекційних (паразитарних) хвороб в (на) абіотичних об'єктах навколишнього середовища, тобто на шляхи їх передачі від джерела інфекції до сприйнятливих осіб. Дезінфекційні заходи спрямовані на другу ланку епідемічного процесу, тобто на розрив механізму передачі збудників інфекції. Розрізняють два види дезінфекції: осередкову і профілактичну. Осередкову дезінфекцію здійснюють у епідемічних вогнищах. В залежності від наявності або відсутності у вогнищі джерела збудника її підрозділяють на поточну (у присутності джерела інфекції) і заключну (після видалення джерела).

     Поточну дезінфекцію проводять з метою знищення заразного початку відразу після його виведення з організму джерела. Вона спрямована на постійне знезаражування екскрементів, блювотних мас, мокротиння, патологічного відокремлюваного, перев'язувального матеріалу та інших об'єктів, які оточують хворого (носія) і інфіковані, до тих пір, поки хворий або носій є джерелом інфекції. Поточну дезінфекцію в залежності від місця знаходження хворого здійснюють проінструктовані члени родини, які доглядають за ним, або медичні працівники.

     Заключну дезінфекцію в осередку здійснюють після госпіталізації, одужання або смерті хворого. Знезараженню підлягають приміщення, екскременти, блювотні маси, патологічне відокремлюване, натільна і постільна білизна, предмети побуту, а також всі інші об'єкти, які можуть бути інфіковані збудниками. Завданням заключної дезінфекції є знищення патогенних мікроорганізмів, які залишилися в осередку в життєздатному стані на різних предметах після видалення джерела. Заключну дезінфекцію в осередку організовують і проводять, як правило, спеціалізовані установи служби держсанепіднагляду після отримання Екстреного повідомлення про захворювання (підозрі) в терміни від 3 до 12 годин з моменту госпіталізації хворого.

     Профілактичну дезінфекцію на відміну від осередкової проводять при відсутності джерела збудника, але припускаючи можливість його наявності. Її постійно проводять на об'єктах водопостачання, каналізації, громадського харчування, підприємствах з виготовлення, переробки та реалізації харчових продуктів, сировини тваринного походження, в лікувально-профілактичних установах. Профілактичну дезінфекцію проводять також в місцях масового скупчення населення (вокзали, видовищні установи, громадський транспорт, лазні, громадські туалети, плавальні басейни і т.д.), де передбачається можливість наявності джерела збудника інфекції серед здорового населення.

     Оскільки основною метою дезінфекційних заходів є знищення збудників на шляхах їх передачі від джерела інфекції до сприйнятливих осіб, є відмінності в цих заходах при різних інфекціях. Ці відмінності визначаються специфікою механізму передачі, шляхів та факторів передачі їх збудників. Так при кишкових інфекціях профілактичні дезінфекційні заходи спрямовані на очищення і знезараження питних, сточних вод та відходів, а також на знезараження харчових продуктів. В осередку кишкової інфекції проводять поточну і заключну дезінфекцію, які спрямовані на знезараження виділень хворого (блювотні маси, випорожнення), залишків їжі, посуду, білизни, місць загального користування, туалетів, а також харчоблоків організованих колективів і підприємств громадського харчування і торгівлі, продукція яких послужила причиною виникнення захворювання кишковою інфекцією. При зоонозних кишкових інфекціях дезінфекційні заходи проводять в місцях утримання худоби (бруцельоз, сальмонельоз та ін) і відносно сировини та продуктів харчування тваринного походження, які можуть бути відправлені на утилізацію, промислову переробку і т.д.

     Особливої ​​уваги заслуговують дезінфекційні заходи, спрямовані на профілактику та боротьбу зі внутрішньолікарняними інфекціями. Специфіка біологічних властивостей їх збудників (стійкість до впливу фізико-хімічних чинників, особливо виражена у «резидентних» штамів) і участь в їх передачі предметів і виробів медичного призначення (перев'язувальний матеріал, катетери, системи переливання крові і т.д.), а також рук медичного персоналу, обумовлює особливості проведених дезінфекційних заходів. При цьому необхідно враховувати не тільки перераховані фактори, а й функціональні особливості відділення та приміщення, в якому проводиться дезінфекційна обробка.

     Ефективність дезінфекції визначається кратністю зменшення кількості життєздатних мікроорганізмів і швидкістю їх відмирання після застосування того чи іншого дезинфікуючого засобу. Ця ефективність залежить від фізико-хімічних властивостей дезінфектанту, біологічної стійкості мікроорганізмів до дезінфектантів, особливостей об'єктів, які підлягають дезінфекції і, зокрема, масивності їх забруднення органічними речовинами і мікробного обсіменіння, а також способу дезінфекційної обробки і часу впливу препарату.

    Методи дезінфекції. Для дезінфекції використовують механічні, фізичні, хімічні і біологічні методи, а також їх комбінації.

     До механічних методів відносять провітрювання та вентиляцію приміщень, чищення, витрушування, вибивання, обробку пилососом, прання та миття предметів, а також фільтрацію води.

     Фізичні методи полягають у використанні струмів ультрависокої частоти, променистої енергії, ультразвуку, холоду (заморожування) і тепла (кип'ятіння, спалювання, сухе і вологе гаряче повітря, водяна пара). Зокрема, фізичний вплив на патогенні мікроорганізми здійснюється камерної дезінфекцією паровим, пароповітряним і пароформаліновим методами.

                                                Методи і засоби дезінфекції.

Методи	Засоби, средства
Фізичні	Вентиляція, фільтрація, кип'ятіння, обробка гарячим повітрям, гарячою парою, УФ-опромінення, гамма-опромінення, обробка ультразвуком
Хімічні	Хлор; йод, бром та їх сполуки; окислювачі; феноли і крезоли; альдегіди; окису, луги; гуанідини
Біологічні	Біофільтри, біокамери. компостування

     Хімічний метод дезінфекції заснований на впливі на мікроорганізм різних хімічних препаратів. При цьому використовують різні способи застосування цих препаратів: крупнокрапельне або аерозольне зрошування; протирання поверхонь, занурення в розчин дезінфектанту або замочування, засипання сухим препаратом.

     Як засоби для дезінфекції використовують препарати, що містять галоїди, кисень, поверхнево-активні речовини (ПАР), спирти, фенол.

    Галоідні препарати містять в якості активної діючої речовини хлор, йод і бром.

     Хлорвміщуючі препарати можуть бути засновані на органічних і неорганічних з'єднаннях хлору. До препаратів першої групи відносяться гіпохлорити кальцію, натрію і літію.

     Кисневовмісні препарати в якості активно діючої речовини містять кисень в складі перекису водню, перекисних сполук або перекису водню з різними домішками, надкислоти - засоби на основі надмуравьїиної і надоцтової кислоти.

     Поверхнево-активні речовини -це дезінфектанти на основі четвертинно-амонієвих (ЧАС) і амфотерних сполук.

     Гуанідини - препарати, в яких діючою речовиною є ​​складні органічні сполуки.

     Альдегідовміщуючі препарати - активні речовини глутаровий або бурштиновий альдегід.

     Спирти - препарати на основі етанолу, пропанолу, ізопропанолу.

     Фенолвміщуючі препарати - у медичній практиці не застосовуються через високу токсичність і стійкий запах..

     Біологічний метод заснований на використанні антагоністичних взаємовідносин між мікроорганізмами. Він, наприклад, застосовується для знезараження стічних вод на полях фільтрації, при компостуванні та інш.

     Комбінований метод являє собою використання перелічених вище методів в різних поєднаннях.