2. Управлінська підсистема.

2.1. Проблема профілактики ВЛІ є багатоплановою і дуже важка для рішення з цілого ряду причин – організаційних, епідеміологічних, науково-методичних. Ефективність боротьби з ВЛІ визначається спорудженням ЛПЗ відповідно до останніх наукових досягнень, сучасним їхнім оснащенням і строгим виконанням вимог протиепідемічного режиму на всіх етапах лікувального обслуговування хворих. В ЛПЗ незалежно від профілю, повинні виконуватися три найважливіших вимоги:

• зведення до мінімуму можливості заносу інфекції;

• виключення внутрішньогоспітальних зараженнь;

• виключення виносу інфекції за межі лікувального закладу.

У питаннях з профілактики ВЛІ в стаціонарах молодшому і середньому персоналу приділяється основна головна роль – роль організатора, відповідального виконавця, а також контрольна функція. Щоденне, ретельне і неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в ході виконання своїх професійних обов'язків і складає основу переліку заходів щодо профілактики ВЛІ.

Кожне з напрямків профілактики ВЛІ передбачає ряд цілеспрямованих санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, що мають метою запобігання визначеного шляху передачі інфекційного агента всередині стаціонару і гідно окремого розгляду. До таких напрямків відносяться загальні вимоги до санітарного змісту приміщень, устаткування, інвентарю, особиста гігієна хворих і медичного персоналу, організація дезинфекційної справи, протиепідемічні вимоги до передстерилізаційної обробки і стерилізації виробів медичного призначення.

Всі приміщення, устаткування, медичний і інший інвентар повинні міститися в чистоті. Вологе прибирання приміщень (миття підлог, меблів, устаткування, підвіконь, дверей і т.д.) повинно здійснюватися не менше двох разів на добу, а при необхідності і частіше, із застосуванням миючих і дезинфікуючих засобів. Весь прибиральний інвентар (відра, тази, дрантя, швабри й ін.) повинний мати чітке маркірування з указівкою приміщень і видів прибиральних робіт, використовуватися строго по призначенню і зберігатися окремо.

Генеральне прибирання приміщень палатних відділень і інших функціональних приміщень і кабінетів повинні проводитися за графіком не рідше 1 разу на місяць з ретельним миттям і дезінфекцією підлог, стін, всього устаткування, а також протиранням меблів, світильників, захисних жалюзів та інш. від пилу.

Генеральне прибирання (мийка і дезінфекція) операційного блоку, перев'язних, пологових залів проводиться 1 раз на тиждень, зі звільненням приміщень від устаткування, меблів і ін. інвентарю. Приміщення, що вимагають дотримання особливого режиму стерильності, асептики й антисептики ( операційні, перев'язні, пологові зали, палати реанімації, процедурні, інфекційні бокси, бокси бактеріологічних і вірусологічних лабораторій і ін.) слід після прибирання, а також у процесі поточної експлуатації періодично опромінювати ультрафіолетовими стаціонарними чи пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 Вт потужності на 1 кубічний метр приміщення.

Провітрювання палат і інших приміщень, що потребують доступу свіжого повітря, через кватирки, фрамуги, стулки необхідно здійснювати не менш 4-х разів на добу.

Через особливу важливість варто окремо зупинитися на питаннях білизняного режиму. Стаціонари повинні бути забезпечені білизною відповідно до табелю оснащення в достатній кількості. Зміна білизни хворим повинна проводитися в міру забруднення, регулярно, але не рідше 1 разу на 7 днів. Забруднена виділеннями хворих білизна підлягає заміні негайно.

Дуже важливим напрямком профілактики ВЛІ є дезінфекція. Даний аспект діяльності медичного персоналу є багатокомпонентним і має своєю метою знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на об'єктах зовнішнього середовища палат і функціональних приміщень відділень стаціонару, медичному інструментарії й устаткуванні. Організація дезинфекційної справи і його реалізація молодшою і середньою медичною ланкою є складним трудомістким щоденним обов'язком.

Варто підкреслити особливу вагомість цього напрямку діяльності персоналу у відношенні профілактики ВЛІ, оскільки в ряді випадків (ГСІ, внутрішньолікарняні кишкові інфекції, у т.ч. сальмонельоз) дезінфекція є практично єдиним способом зниження захворюваності в стаціонарі. Необхідно також відзначити, що всі «госпітальні» штами збудників ВЛІ поряд із практично повною антибіотикорезистентністю мають значну стійкість до впливу зовнішніх факторів, у т.ч. і дезінфектантам.

Необхідно знати і пам'ятати, що дотримання правил протиепідемічного режиму і дезінфекції – це, насамперед, запобігання захворювань на ВЛІ і збереження здоров'я медичного персоналу.

Передстерилізаційна обробка виробів медичного призначення проводиться в клініко-діагностичних відділеннях і складається з їхньої дезінфекції і передстерилізаційного очищення. Проведення дезінфекції хімічним методом полягає в зануренні інструментарію, рукавичок, лабораторного посуду в 3% розчин хлораміну на 60 хвилин чи в 4% розчин перекису водню на 90 хвилин. Дезинфікуючий розчин використовується однократно.

2. Якість очищення виробів перевіряється шляхом постановки азопірамової, бензидинової, ортотолуїдинової і амідопіринової проб. Контролю підлягає 1% одночасно обробленого інструментарію (але не менше трьох виробів одного найменування). Наявність залишкових кількостей миючих засобів на виробах визначають шляхом постановки фенолфталеїнової проби. Вироби, що дають позитивну пробу на кров чи миючий засіб, обробляють повторно до одержання негативного результату.