- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •5. Зміст теми:
- •Внутрішньолікарняні інфекції (влі) як сучасна проблема функціонування лікарняних закладів
- •Особливості епідемічного процесу при влі Характеристика збудників влі
- •Епідеміологічні особливості влі.
- •Класифікація влі
- •Групи влі
- •Вивчення епідемічного процесу в госпітальних умовах
- •Інформаційно-аналітична підсистема.
- •3.Управлінська підсистема.
- •Інформаційна підсистема.
- •Епідеміологічний аналіз.
- •Управлінська підсистема.
- •7. Питання для самоконтролю:
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:
- •5. Зміст теми
- •Методи та засоби дезінсекції.
- •Стерилізація
- •1. Режими обробки виробів медичного призначення.
- •1. Обробка індивідуальних стоматологічних наборів та іншого інструментарію й обладнання загальиого призначення
- •2 Етап - передстерияіиіцінне очищення
- •6.Тестові завдання для контролю вхідного рівня знань (додаток 1)
- •7. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Методика обстеження епідемічного вогнища з одиничним випадком захворювання.
- •Iy етап. Візуальне та лабораторне обстеження об'єктів зовнішнього середовища
- •Характеристика типів епідемічних вогнищ
- •Методика обстеження епідемічного вогнища з множинними випадками захворювань.
- •Особливості епідеміологічного обстеження
- •7. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:
- •Зміст теми.(див. Нижперелічені джерела інформації):
- •6.Тестові завдання для контролю вхідного рівня знань (додаток 1).
- •7. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:
- •Министерство здравоохранения украины гу «днепропетровская медицинская академия мзо украины»
- •Методические указания для самостоятельной работы студентов при подготовке к практическому (семинарскому) занятию
- •Содержание темы:
- •7. Краткие методические указания к работе на практическом занятии:
- •Технологическая карта занятия
5. Зміст теми
Дератизація - комплекс заходів по боротьбі з гризунами – джерелами збудників інфекційних (паразитарних) хвороб, які завдають істотний економічний збиток. Заходи по боротьбі з гризунами діляться на попереджувальні (профілактичні) і винищувальні. Запобіжні заходи створюють умови, які перешкоджають проникненню, заселенню і розмноженню гризунів в житлових будинках і господарських будівлях, а також сприяють зниженню чисельності гризунів у відкритих стациях. Це будівельно-технічні, санітарно- гігієнічні і агротехнічні заходи.
Винищувальні–це заходи щодо скорочення чисельності популяцій гризунів.. Профілактичні методи боротьби з гризунами.
-
Методи
Засоби
Захист
Раціональне планування житла, господарських та інших будівель, розміщення стоянок. Попередження проникнення гризунів в житлові, господарські споруди. Дотримання правил зберігання продуктів харчування, харчових залишків,сміття. Очищення населених місць. .
Відлякування
Використання репелентів
Залучення для знищення
Харчові приманки
Розрізняють міську (селищну) і польову дератизацію. Основні заходи міської дератизації спрямовані на боротьбу з синантропними і полусинантропними гризунами. Найбільш ефективна форма боротьби з гризунами - це суцільна систематична дератизація, яка включає проведення комплексу запобіжних і винищувальних заходів протягом всього року у всіх об'єктах населеного пункту (жилі, виробничі, дитячі, рекреаційні (для відпочинку) та інші установи, тваринницькі приміщення та інші) і на навколишній території. Дератизація в обов’язковому порядку здійснюється у вогнищах захворювань чумою (одночасно з заключною дезінфекцією), туляремією, лептоспірозом, ієрсиніозом, за епідеміологічними показаннями - при сальмонельозах та інших зоонозних інфекціях. Основні заходи польової дератизації спрямовані на боротьбу з дикими гризунами, головним чином, джерелами збудників природно-вогнищевих інфекцій. Польову дератизацію проводять у відкритих стациях. Як правило, дератизаційні заходи проводять в комплексі з дезінсекційними з метою знищення членистоногих-переносників збудників природно-вогнищевих інфекцій. Вибір засобу і заходів дератизації залежить від особливостей об’ єкта, його специфіки, видового складу та чисельності гризунів і регламентується відповідними нормативними документами
Методи та засоби дератизації.
Методи |
Засоби |
Механічні |
Пастки, капкани, давилки |
Хімічні |
Обпилювання ратицидами нір, ходів, стежок, води. Газація нор. Газація водних та повітряних суден,. вагонів, складів та інш. |
Біологічні |
«Заступництво» природним ворогам (собаки, кішки, дикі хижі ссавці та птиці) Стерилизація |
Методи дератизації. Механічний метод полягає в вилові гризунів спеціальними знаряддями лову. Метод може бути використаний як в приміщеннях, так і у відкритих стациях. Він безпечний для людей і сільськогосподарських тварин Хімічний метод полягає у використанні отруйних речовин-ратицидів, які застосовуються у вигляді отруєних приманок, запилення отрутами нір, ходів, стежок; газації. При використанні ратицидів слід дотримуватися правил особистої і громадської безпеки. В епідеміологічный практиці якість ратицидів оцінюють за розміром мінімальної летальної дози для окремих видів гризунів, співвідношення її з токсичною дозою для людини або теплокровних тварин, швидкості настання токсичного ефекту, тривалості збереження токсичності в приманці у зовнішньому середовищі та інш. При газовому методі дератизації забезпечується знищення як гризунів, так і ектопаразитів. Метод застосовують в основному на морських судах, у залізничних вагонах, що окремо стоять елеваторах, зернових складах, холодильниках, млинах та ін. Спочатку проводять підготовку приміщення до газації, а потім газацію протягом певного терміну і дегазацію. Біологічний метод полягає у застосуванні патогенних для гризунів мікро-організмів (бактерії, віруси, грибки, найпростіші, гельмінти), якими обробляють харчові приманки.До біологічного відноситься і генетичний метод, заснований на випуску попередньо стерилізованих самців в природну популяцію гризунів. Біологічним є і «заступництво» природним ворогам мишоподібних гризунів - хижих ссавців і птахів. Якість біологічних засобів боротьби з гризунами визначають за кількістю життєздатних клітин, які використовуються в препараті мікроорганізмів або на одиницю маси приманки. Критеріями якості дератизації як протиепідемічного заходу є частина об'єктів, які підлягали дератизації від числа об'єктів, для яких вона була показана, і кількість живих гризунів до і після дератизації. Як необхідність у дератизації, так і її ефективність оцінюється за кількістю приманки, які з їдають гризуни і за їх числом у пастках за одиницю часу. Дезінсекція - знищення комах і кліщів - переносників збудників інфекційних (паразитарних) хвороб, а також інших членистоногих, які мають санітарно-гігієнічне значення і викликають дискомфорт у населення під час трудової діяльності і відпочинку. Існує два різновиди дезінсекції: осередкова (вогнищева) і профілактична. Осередкову дезінсекцію проводять в обов'язковому порядку у вогнищах трансмісивних інфекційних (паразитарних) хвороб і корости, а також при кишкових інфекціях при наявності у вогнищі мух. Профілактичну дезинсекцію проводять з метою попередження виплоду комах і кліщів, а також заселення ними житлових і господарських споруд. Режими і кратність обробок, вибір засобів і заходів дезінсекції залежать від видового складу комахи, їх чисельності, санітарного стану об'єкта або вогнища і регламентуються відповідними нормативними документами. Характер дезінсекційних заходів при різних інфекціях значною мірою визначається специфікою механізму передачі їх збудників і, зокрема, біологічними особливостями їх носіїв. Так, при кишкових інфекціях дезінсекційні заходи спрямовані на зниження чисельності мух - механічних переносників збудників. При інфекціях дихальних шляхів дезінсекційні заходи не проводять, тоді як захисні і винищувальні дезінсекційні заходи відіграють основну роль у боротьбі з кров'яними інфекціями та їх профілактики. При цьому враховують не тільки вигляд і екологічну специфіку переносників та їх ареал, але і можливість вироблення стійкості до застосовуваних дезінсекційних засобів. Наприклад, дезінсекційні заходи обов'язкові при корості з метою знищення коростяного кліща на одязі, білизні, постільних речах та інших об’єктах в оточенні хворого.. Профілактичні заходи боротьби з членистоногими.
Заходи |
Засоби |
Захист |
Раціональне планування житла, господарських та інших будівель, розміщення стоянок. Попередження проникнення гризунів в житлові, господарські споруди. Дотримання правил зберігання продуктів харчування, харчових залишків, сміття Агротехнічні заходи Захисний одяг Особиста гігієна
|
Відлякування |
Обробка одягу репелентом Обробка репелентом відкритих частин тіла |
Залучення для знищення |
Використання аттрактантів Використання харчових приманок |
Методи дезінсекції. Для знищення комах і кліщів використовують механічні, фізичні, хімічні, біологічні та комбіновані методи. Механічні методи засновані на попередженні попадання членистоногих в приміщення шляхом засітчування вікон, дверей, знищення їх різними способами (мухоловки, липкі стрічки та ін.) З фізичних факторів широко застосовують водяний пар і сухе гаряче повітря в камерах. При хімічному методі використовують речовини для знищення комах (інсектициди), кліщів (акарициди), личинок (ларвіциди), яєць комах і кліщів (овоциди) .У залежності від цілей і завдань дезінсекції хімічні речовини можуть бути у вигляді порошків, дустов, емульсій, суспензій, мил, мазей, розчинів, отруєних приманок, аерозолів, спеціальних олівців, добавок у побелочные матеріали, лаки, фарби. Використовують хлорорганічні, фосфорорганічні препарати, карбонати, піретроїди і інші групи хімічних сполук, а також репеленти.