Характеристика типів епідемічних вогнищ

Критерій, покладений в основу визначення типу епідемічного вогнища	Типи епідемічних вогнищ
Умови зараження людей	Професійні, побутові, рекреаційні, споживчі, внутрішньолікарняні
Шлях передачі збудника (тільки для фекально-орального механізму передачі	Харчовий, водний, контактно-побутовий
Тривалість маніфестних проявів епідемічного процесу	Гострі і хронічні епідемічні спалахи (епідемії)
Розміри території епідемічного неблагополуччя	Локальні і поширені епідемічні спалахи (епідемії)

      

       Професійний тип пов'язаний із здійсненням професійної діяльності в геологічних експедиціях, при мисливському промислі, виконанні сільськогосподарських робіт (поле, ферма та інш.), при промисловій переробці продуктів тваринного походження, проведенні лабораторних досліджень зоопаразитологічного матеріалу.

     Побутовий тип формується в разі зараження в побутових умовах від людей, синантропних гризунів, домашніх (кішки, собаки та ін) і сільськогосподарських тварин на особистому подвір'ї (велика і дрібна рогата худоба тощо) Місцем зараження є квартира (індивідуальний будинок, присадибна ділянка, надвірні споруди та інш.).

     Рекреаційний тип ) формується при зараженні під час туристичних походів, на відпочинку, риболовлі, при зборі грибів і ягід, купанні у відкритих водоймах.

     Споживчий тип пов'язаний з вживанням в їжу недоброякісних продуктів харчування.

     Внутрішньолікарняних тип формується в результаті зараження людей в умовах госпітального середовища, в тому числі при здійсненні професійної медичної діяльності.

Методика обстеження епідемічного вогнища з множинними випадками захворювань.

 Алгоритм обстеження епідемічного вогнища з множинними випадками захворювань

наступний:

1. Аналіз дінаміки захворюваності.

2. Аналіз структури захворюваності за епідеміологічними ознаками (факторами ризику).

На підставі результатів виконання цих двох завдань формулюється гіпотеза про причини і умови формування епідемічного вогнища, можливі фактори зараження людей.

3. Опитування та обстеження хворих.

4. Опитування та обстеження здорових осіб, які перебували в контакті з хворими на інфекційні захворювання.

5. Візуальне та лабораторне обстеження об'єктів зовнішнього середовища.

На підставі виконання цих трьох завдань проводиться перевірка гіпотези про причини і умови формування епідемічного вогнища.

6. Аналіз і узагальнення отриманих даних, постановка епідеміологічного діагнозу.

Особливості епідеміологічного обстеження

вогнищ внутрішньолікарняних інфекцій.

     Епідеміологічне обстеження осередків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) проводиться в повній відповідності з вище викладеними методиками. Однак специфічність факторів госпітального середовища, особливості імунного статусу та інших характеристик організму госпіталізованих, широка участь в етіології умовно-патогенних мікроорганізмів (УПМ) накладають свій відбиток на методику збору інформації про випадки захворювань та епідемічної ситуації в цілому, на сам хід діагностичних дій лікаря при аналізі причин і умов формування епідемічного вогнища.

     При проведенні епідеміологічного обстеження багаторазово зростає значення даних мікробіологічних досліджень, клінічної оцінки стану хворого, локалізації і виду патологічного процесу, характеру і кратності виконання лікувальних та діагностичних втручань, профілю стаціонару (відділення).

     На сучасному етапі провідною проблемою епідеміологічного обстеження є виявлення та реєстрація випадків ВЛІ. Вони часто приховуються медичним персоналом, щоб уникнути залучення винних осіб адміністрацією лікувально-профілактичного закладу до дисциплінарної та інших видів відповідальності. Тому успіх у проведенні епідеміологічного обстеження в цілому ряді випадків визначається організацією раннього активного виявлення випадків ВЛІ госпітальним епідеміологом.

     Про наявність незареєстрованих ВЛІ прямо або побічно свідчать наступні факти:

1.Необгрунтоване збільшення термінів госпіталізації, встановлених для конкретних видів патології.

2. Збільшення термінів або зміна методики профілактичної антимікробної терапії після проведення оперативних втручань.

3.Призначення застосування антисептиків безпосередньо в операційну рану при перев'язках.

4.Розбіжність країв операційних ран і загоєння їх «вторинним натягом».

 5.Збільшення тривалості лихоманки після оперативних втручань більше 3-х діб.

6.Повторні підйоми температури тіла (до субфебрильних або фебрильних) у хворих в інфек-

ційних стаціонарах (відділеннях).

     Отримання цих відомостей можливо наступними способами:

- Участь госпітального епідеміолога у лікарських відвідувань хворих;

- Особистий контроль з його боку дотримання протиепідемічного режиму під час операцій, перев'язок та інших інвазивних медичних втручань;

- Отримання з аптеки лікувально-профілактичного закладу інформації про хворих, яким призначено антимікробну терапію;

- Вивчення історій хвороби, процедурних журналів і т.д.

     Важливе, а часом, і провідне значення у виявленні джерел інфекції та факторів передачі (крім логічного та статистичного зіставлення даних про епідемічну сітуауцію), грають результати мікробіологічного обстеження хворих ВЛІ, медичного персоналу, різних об'єктів госпітального середовища.

     У багатьох випадках захворювання мікробної природи розвиваються не внаслідок яких-або похибок (помилок) у діях медичного персоналу, а з причини транслокації окремих представників аутофлори з місць природного локалізації в інші біотопи або операційну рану в умовах порушення цілісності захисних бар'єрів, розвитку функціональної недостатності імунної системи . Це може бути викликано особливостями перебігу вихідної патології та тяжкістю загального стану хворого після травми (оперативного втручання).

        У подібних ситуаціях для доказу ендогенного інфікування використовують типування виділених з операційних ран мікроорганізмів і зіставлення їх характеристик з тими ж видами, але виділеними з місць природної локалізації за наступними епідеміологічними маркерами:

- серовару, фаговару, біовару;

- антибіотикограми.

     Особливе значення приділяється виявленню госпітальних штамів збудників ВЛІ. Їх характеризує «приуроченість» до певних видів стаціонарів, тривалість циркуляції в госпітальному середовищі (виділяються з різних об'єктів протягом тижнів, місяців), здатність довго підтримувати епідемічний процес.

          До мікробіологічних характеристик госпітальних штамів відносяться:

1. Множинна лікарська стійкість (до трьох і більше антибіотиків різних груп).

2. Стійкість до дії антисептиків і засобів дезінфекції.

3. Висока вірулентність.

4. Підвищена стійкість до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища (обумовлює тривале виживання в умовах госпітального середовища).

     Всі ці ознаки можуть зустрічатися в різних поєднаннях один з одним, або може бути тільки один з них.

     При виявленні термінів зараження хворих ВЛІ (а через них і місця зараження- до госпіталізації, в операційній, перев'язочній і т.д.) виходять з тривалості інкубаційного періоду.

     Після встановлення місця зараження визначають фактори передачі збудника ВЛІ і виявляють осіб (з якими хворий був в контакті), види лікувальних і діагностичних втручань, при проведенні яких могло відбутися зараження.

     Для отримання необхідних доказів на користь тих чи інших шляхів та факторів передачі збудників ВЛІ і виявлення джерела інфекції проводять мікробіологічне обстеження об'єктів госпітального середовища. Порівнюють властивості мікробів, виділених з навколишнього середовища і від хворого.

     У тих випадках, коли мікробіологічний метод не забезпечив отримання необхідних відомостей, орієнтуються на результати логічних і статистичних зіставлень, отриманих в ході епідеміологічного обстеження.

 . 6.Тестові завдання для контролю вхідного рівня знань (додаток 1).

1. Ефективними заходами, які спрямовані на першу ланку епідемічного процесу, є:

А.Дезінфекція.

Б. Дезінсекція.

В Дератизація.

Г. Виявлення носіїв.

Д. Активна імунізація.

2. Рушійні сили епідпроцесу:

А.Джерело збудника інфекції.

Б Механізм передачі.

В.Сприйнятливість населення.

Г.Природне середовище.

Д.Все означене.

3.Визначте форми перебігу інфекційної хвороби:

А.Гостра.

Б.Маніфестна.

В.Легка.

Г.Хронічна.

Д.Всі зазначені.

4.Чому виділення людиною збудника у навколишнє середовище в інкубаційному періоді вважається епідеміологічно небезпечним?

А.Висока вірулентність збудника.

Б.Важкість виявлення джерела інфекції

В.Непостійний характер виділення збудника.

Г.Відсутність лікування .

Д.Велика кількість контактів зі сприйнятливими людьми.

5.Заходи, спрямовані на третю ланку епідемічного процесу:

А.Заключна дезінфекція.

Б.Ізоляція, госпіталізація.

В.Санітарно-просвітницька робота.

Г.Вакцинація.

Д.Дезінсекція.

Еталони відповідей:

1	2	3	4	5
Г	Д	Д	Д	Г

Після усвоєння необхідних базисних знань та вмінь переходьте к вивченню слідуючого матеріалу:

1.Беляков В.Д.,Яфаев Р.Х.Эпидемиология.М.:Медицина,1989.

2. Зуева Л.П.,Яфаев Р.Х.Эпидемиология.Учебник.- СПБ: ООО»Издательство Фолиант»,2006.-752 с..

3. Инфекционные болезни и эпидемиология.:Учебник/ В.И.Покровский,С.Г.Пак,Н.И.Брико, Б.К.Данилкин..- 2 изд..-М.:ГЭОТАР-МЕД,2004.-816 с.

4. Підручник «Епідеміологія» Синяк К.М., Гирін В.М.,1998.

5. Ющук Н.Д., Мартинов Ю.В., Епідеміологія: Навчальний посібник. - М.: Медицина, 2003. - 448с.

6. Н.О.Виноград,З.П.Василишин,Л.П.Козак,Т.А.Романенко. Загальна епідеміологія.:Медицина,2010.- 176 с.

Якість усвоєння матеріалу перевірте виконанням тестових завдань (додаток 2).

1. Задачею епідеміологічного обстеження є:

А.Виявлення джерела інфекції.

Б.Локалізація та ліквідація осередку інфекційної хвороби.

В.Визначення групи, території та часу ризику.

Г.Елімінація збудника як біологічного виду.

Д.Проведення дезінфекції.

2. Епідеміологічне обстеження осередків і спалахів інфекційних захворювань – це:

А.Протиепідемічні заходи щодо ліквідації епідемічних осередків та спалахів.

Б.Лабораторне обстеження осіб та об’єктів навколишнього середовища.

В.Огляд та санітарне обстеження осередків.

Г.Оцінювання ефективності та якості протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередків і спалахів інфекційних захворювань.

Д.Все зазначене.

3. Межі осередків при різних інфекційних хворобах залежать від:

А.Кількості джерел інфекції.

Б.Кількості сприйнятливих осіб.

В.Можливості реалізації механізму передачі.

Г.Можливості формування реконвалісцентного носійства.

Д.Пори року.

4. Первинні протиепідемічні заходи у разі виявлення осередку інфекційного захворювання організує:

А.Лікар – інфекціоніст поліклініки.

Б.Лікар – інфекціоніст стаціонару.

В.Лікар – епідеміолог.

Г.Лікар – імунолог.

Д.Лікар, який виявив осередок інфекційного захворювання.

5. Осередок інфекційної хвороби вважається ліквідованим у разі якщо:

А.Виявлено джерело інфекції, фактори передачі і особи, що спілкувалися з хворим.

Б.З моменту госпіталізації хворого і заключної дезінфекції минув максимальний інкубаційний період без повторних випадків захворювання.

В.Направлене термінове повідомлення в СЕС, організовано та забезпечене проведення первинних протиепідемічних заходів в осередку.

Г.Джерело інфекції ізольовано, виявлені особи, що спілкувались з джерелом, проведені лабораторні дослідження та встановлений медичний нагляд за ними.

Д.Не виникають нові випадки захворювання протягом середнього інкубаційного періоду при

даному захворюванні

Еталони відповідей:

1	2	3	4	5
Б	Д	В	Д	Б

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.

1.Чоловік, 49 років, працює столяром на будівництві, захворів на гостру дизентерію, перебуває на амбулаторному лікуванні. Дружина працює продавцем в молочному магазині, дочка - експедитор магазину, а онук відвідує дитячий садок. Сім’ я мешкає в ізольованій квартирі.

1.Куди і коли надсилають інформацію про виявлений осередок?

2.Визначить територіальні межі осередку.

3.Вкажіть протиепідемічні заходи в осередку щодо осіб, які спілкувалися з хворим.

2.Хворий, 32 роки, прибув із неблагополучного району (виявлено холеру), через 1 день захворів, наступного був госпіталізований в інфекційний стаціонар з діагнозом «холера». Хворий мешкає в 1-кімнатній квартирі з дружиною (повар) і двома дітьми (відвідують ДДЗ).

1) Хто організовує первинні протиепідемічні заходи в осередку?

2)Яка форма подачі інформації про виявлений осередок?

3) Яких заходів потрібно вжити в осередку щодо членів сім’ ї?

3.Дитина, 4 роки, госпіталізована в інфекційне відділення з тяжкою клінічною формою кору. (не відвідує ДДЗ). У родині 5 осіб, з них двоє - своєчасно щеплені проти кору діти, батьки перехворіли на кір у дитинстві.

1) Які методи обстеження осередку потрібно використати?

2)Чи обов’язковою була госпіталізація хворої дитини?

3)Яких заходів потрібно вжити в осередку щодо осіб, які спілкувалися з дитиною?

4. Педіатр поставив діагноз «дифтерія зіва» дівчинці 5 років, яка не відвідує ДДЗ.У сім ї ще 4 особи: мати-лікар-стоматолог дитячої поліклініки; батько – військово- службовець; бабуся - домогосподарка; брат-школяр.

1)Перелічить протиепідемічні заходи, які потрібно провести в осередку.

2)Яку документацію слід оформити за результатами епідеміологічного обстеження осередку?

5.У літньому оздоровчому таборі виник спалах харчової токсикоінфекції. Одночасно захворіло 32 дитини, з них 15 – у підлітковій групі першого загону; 7 – у другому загоні; 9- у третьому загоні. Спільним в епідеміологічному анамнезі було те, що всі діти харчувалися в їдальні у першу зміну.

1) Вкажіть можливе джерело збудника інфекції.

2) Вкажіть засоби його виявлення.

3) Коли осередок вважається ліквідованим.