Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
667.14 Кб
Скачать

9.2. Лексико-фразеологічне та семантичне багатство мовлення

Про багатство будь-якої мови судять, перш за все, по лексиці, по її словниковому складу. Чи багато слів у сучасній українській мові? На жаль, відповісти на це питання можна лише приблизно. Відомо, що „Словарь української мови” за ред. Б.Д.Грінченка вміщує всього понад 70 тис. слів; у 11-томному „Словнику української мови” (1971-1980), укладеному АН УРСР, зібрано 136302 слова. В „Українсько-російському словнику” (1953-1963) зафіксовано біля 121690 слів (6 томів). На жаль, за радянських часів українська лексикографія розвивалась незадовільно. Лише в умовах незалежної держави стало можливим видання нових лексикографічних праць, зокрема, це „Великий тлумачний словник сучасної української мови” за ред. В.Т.Бусела, який містить 170000 слів. Отже, перед сучасною українською лексикографією стоїть завдання продовжити роботу по збиранню й фіксації української лексики з метою укладення справжнього тезаурусу; багата українська мова варта цього.

Проте багатство мови полягає не лише в кількості лексичних одиниць, але й в їх семантичній та стилістичній ємності. Наше уявлення про семантичний аспект мови значно розшириться, коли ми до кількості слів додамо і кількість значень, що містяться в полісемантичних словах (а таких у мові, мабуть, не менше половини). При оволодінні лексикою засвоєння нових значень уже відомих слів є не менш важливим, ніж засвоєння нових слів. Наприклад: контингент, крім звичайного для нас значення (сукупність людей), означає також певну кількість предметів (експортний контингент вугілля); магазин – не лише приміщення для торгівлі, але й склад для збереження чого-небудь (артилерійський магазин), і коробка або трубка в апараті (для патронів); нівелювати – визначити спеціальними приладами висоту точки земної поверхні над яким-небудь рівнем (над рівнем моря); вирівнювати поверхню чого-небудь (нівелювати деревину); усувати, ліквідувати відмінності між будь-чим; новела – невеличкий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом [ВТС:624]; доповнення до закону, статуту. Багато значень, як і багато слів, знаходиться в пасиві; мовець може їх знати: проте він ними не користується, чим значно збіднює своє мовлення.

Значний лексико-семантичний потенціал містять старослов’янізми, які у чималій кількості входять до складу сучасної української мови; між давньоруськими та старослов’янськими словами відбулася смислова і стилістична диференціація, що збагатила українську мову, наприклад: ворожий – вражий; голос – глас; голова – глава; дерево – древо; один – єдиний; битва; молитва; благословляти; благати; істина; наректи; пророк; праведний; премудрий та ін. Старослов’янізми, особливо уживаючись в художніх текстах, надають мові високості, урочистості, підкреслюють важливість обраної теми. Прикладів можна навести досить багато – починаючи від часів І.Котляревського і Т.Шевченка і закінчуючи письменниками сьогодення.

Про багатств української мови (і мовлення) свідчить також фразеологія, у т.ч. прислів’я та приказки, крилаті вирази. Щоправда, всі ці багатства до цього часу ще не зібрано по справжньому. Збирання мудрості народної почалося власне у 20 столітті. Було видано низку збірників: „Українська народна приказка” (1936); „українські народні прислів’я та приказки” (1955, 1960); „Народна мудрість” (1961); „Вік живи – вік учись” (1961); „Українські народні прислів’я та приказки” (1963); „1000 крилатих виразів української літературної мови. Афоризми. Літературні цитати. Образні вислови” (1964, автори 2 А.П.Коваль, В.В.Коптілов); Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник” (1971, 1978, автори - І.С.Олійник, М.М.Сидоренко) та ін. На початку 21 століття побачив світ „Словник фразеологізмів української мови” (2003), що містить 7922 фразеологічні одиниці, вживані в сучасному українському мовленні. Цей словник з достатньою повнотою передає мовне фразеологічне багатство на матеріалі літературної мови 19-20 ст.

Багата українська мова також на фразеологічну синонімію. Ось, наприклад, синонімічний ряд фразеологізмів із значенням померти: спочити вічним (непробудним) сном; зійти з цього світу; віддати душу богові; наказати довго жити; піти з життя; піти у безвість; лягти в могилу (в землю, в яму); накласти головою; віддати дух; пуститися духу; віддати кінці; проспівати пташка; одтоптати ряст; відкинути ноги; дати (врізати) дуба; піти на дно раків ловити; жаба цицьки дала та ін. А ось синонімічний ряд фразеологізмів із значенням дуже далеко: де козам роги правлять; де Макар телят пасе; куди ворон кісток не занесе; хоч до чорта в зуби; до чортів на виступці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.