- •1.3. Поняття про стилістику
- •1.4. Літературна мова, її системи і форми реалізації
- •1.5. Позалітературні елементи мови і культура мовлення
- •Стилі мовлення
- •2.2. Науковий стиль
- •2.3. Офіційно-діловий стиль
- •2.4. Публіцистичний стиль
- •2.5. Художній стиль
- •2.6. Розмовний стиль
- •2.8. Стилі мовлення
- •3.2. Варіантність мовленнєвих одиниць
- •4.2. Правильність як комунікативна якість мовлення
- •4.3. Орфоепічні норми
- •4.4. Акцентологічні норми
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Дієслівні форми
- •Складні випадки узгодження
- •Труднощі в керуванні
- •Вживання дієприслівникового звороту
- •6.2. Багатозначні слова і точність мовлення
- •6.3. Синоніми і точність мовлення
- •Написані пейзажі для органа
- •8.2. Засмічення мовленням позалітературними мовними елементами
- •8.3. Зловживання деякими літературними словами та словосполученнями
- •9.2. Лексико-фразеологічне та семантичне багатство мовлення
- •9.3. Словотвірні ресурси української мови
- •9.4. Синтаксичні засоби української мови
- •9.5. Стилістичний аспект мовлення
- •9.6. Питання про мовленнєві штампи
- •10.2. Зображувальні засоби мовлення
- •Король нічних, врочисто божевільних
- •10.3.2. Звукова організація мовлення
- •10.3.3. Фігури поетичного синтаксису
- •Не поет, хто покидає Не поет, хто забуває
- •10.3.4. Діалогізація та інтимізація мовлення
- •11.2. Багатослів’я, форми його прояву
- •11.3. Афоризми. Афористика
- •12.2. Доречність, обумовлена позамовними чинниками
- •12.3. Доречність, обумовлена внутрішньомовними чинниками
- •13. Публічний виступ і культура мовлення
8.2. Засмічення мовленням позалітературними мовними елементами
З точки зору засмічування мовлення слід, в першу чергу, згадати лексико-фразеологічне просторіччя – найбільш об’ємну і найбільш розповсюджену частину позалітературної мовленнєвої стихії. З розмовного мовлення просторіччя проникає в тексти книжних стилів, головним чином, через гумористичні й сатиричні твори, оскільки їх автори вважають вживання просторічних елементів виразним і дотепним стилістичним засобом, що наближується до народного мовлення. Проте, якщо вживання просторічних елементів для характеристики персонажів є цілком природним і стилістично виправданим (хоча й тут слід дотримувати почуття міри), то в авторському мовленні вони небажані.
Дослідники зазначають активний процес жаргонізації літературного мовлення, особливо мовлення молоді. Одні вбачають у цьому значну шкоду для літературної мови, інші схильні вважати молодіжний жаргон „дитячою хворобою”, яка з віком минає. Безперечно, жаргони не шкодять мові як системі, вони засмічують мовлення, і слід боротися не з самими жаргонними словами (це неможливо), а проти смакування ними, проти протягування їх у сферу художньої літератури.
Значний прошарок у просторічній та жаргонній лексиці складають лайливі та вульгарні слова, що дають особам, предметам, та явищам різку негативну оцінку. В кожній мові такі слова є мотлохом, сміттям, яке псує мовлення культурної людини. Так, слова наволоч, пика, паскуда, балухи (очі), рило, бельбас, йолоп та ін. вживаються в мовленні занадто рясно, причому здебільшого недоречно, невиправдано, внаслідок удаваного молодецтва, як способів самоствердження. Такі слова свідчать про безкультурність, неповагу до інших, нахабство. Особливо це стосується лихослів’я – непристойної лійки, нецензурних слів та виразів, котрими бравує не лише молодь, а й, на жаль люди старшого віку.
Чистоту літературного мовлення доводиться захищати й від „нашестя” діалектизмів. Неабиякі труднощі виникають у школах, розташованих на території розповсюдження того чи іншого діалекту. Завдання вчителів – навчати нормам та правилам літературної мови і тим самим запобігати вживанню в мовленні діалектних елементів.
Проте сьогодні найбільша загроза чистоті українського мовлення – це інтерференція норм російського мовлення. Русизми заполонили усне (та й писемне) мовлення буквально на всіх рівнях. Наведемо найбільш розповсюджені в українському мовленні русизми – окремі слова та словосполучення.
Русизми |
Як слід казати |
безчисленні |
незчисленні |
бувший |
колишній |
в двох словах |
двома словами |
вмішуватися в... |
втручатися в... |
не дивлячись на... |
незважаючи на... |
додержуватися |
дотримуватися |
доказувати |
доводити |
з достоїнством |
з гідністю |
єдинодушно |
одностайно |
заключення |
висновок |
зложити повноваження |
скласти повноваження |
в кінці кінців |
кінець кінцем, зрештою, врешті-решт |
по крайній мірі |
принаймні, щонайменше |
лишати слова |
позбавляти слова |
приймати міри |
вживати заходів |
надоїдати |
набридати |
накінець |
нарешті |
система налогів |
система оподаткування |
обжалувати |
оскаржити |
обнищання народу |
зубожіння народу |
одобрити пропозицію |
схвалити пропозицію |
опровергати |
спростовувати |
підняти питання |
порушити питання |
повод |
привід |
Ви правий (неправий) |
Ви маєте рацію (не маєте рації) |
склонятися до... |
схилятися до... |
слідуючий |
наступний |
слух |
чутка |
согласитися |
погодитися |
з однієї (з другої) сторони |
з одного (з іншого) боку |
тормозити |
гальмувати |
нанести урон |
завдати збитків |
як Ви відноситесь до... |
як Ви ставитесь до... |
він являється депутатом |
він є депутат |