
- •1.3. Поняття про стилістику
- •1.4. Літературна мова, її системи і форми реалізації
- •1.5. Позалітературні елементи мови і культура мовлення
- •Стилі мовлення
- •2.2. Науковий стиль
- •2.3. Офіційно-діловий стиль
- •2.4. Публіцистичний стиль
- •2.5. Художній стиль
- •2.6. Розмовний стиль
- •2.8. Стилі мовлення
- •3.2. Варіантність мовленнєвих одиниць
- •4.2. Правильність як комунікативна якість мовлення
- •4.3. Орфоепічні норми
- •4.4. Акцентологічні норми
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Дієслівні форми
- •Складні випадки узгодження
- •Труднощі в керуванні
- •Вживання дієприслівникового звороту
- •6.2. Багатозначні слова і точність мовлення
- •6.3. Синоніми і точність мовлення
- •Написані пейзажі для органа
- •8.2. Засмічення мовленням позалітературними мовними елементами
- •8.3. Зловживання деякими літературними словами та словосполученнями
- •9.2. Лексико-фразеологічне та семантичне багатство мовлення
- •9.3. Словотвірні ресурси української мови
- •9.4. Синтаксичні засоби української мови
- •9.5. Стилістичний аспект мовлення
- •9.6. Питання про мовленнєві штампи
- •10.2. Зображувальні засоби мовлення
- •Король нічних, врочисто божевільних
- •10.3.2. Звукова організація мовлення
- •10.3.3. Фігури поетичного синтаксису
- •Не поет, хто покидає Не поет, хто забуває
- •10.3.4. Діалогізація та інтимізація мовлення
- •11.2. Багатослів’я, форми його прояву
- •11.3. Афоризми. Афористика
- •12.2. Доречність, обумовлена позамовними чинниками
- •12.3. Доречність, обумовлена внутрішньомовними чинниками
- •13. Публічний виступ і культура мовлення
Труднощі в керуванні
Керування при однокореневих словах. При однокореневих словах, які відносяться до різних частин мови, може вживатися одна й та ж керована конструкція: дружити з батьком, дружба з батьком, дружний з батьком; боротися за свободу, боротьба за свободу, борець за свободу. Однак досить часто однокореневі слова потребують різних відмінків, наприклад: винуватець чого, винуватий у чому; любити кого-що, любов до кого-чого, залюблений у кого-що. Це може призвести до змішування форм керування. Розглянемо речення: „Постанова знайшла гаряче схвалення і підтримку трудівниками села”. Тут правильними є варіанти: схвалені й підтримані трудівниками; схвалення і підтримка трудівників; „Ольга Петрівна користується любов’ю і повагою колег за безсумнівну працю і чуйність до людей”; керована конструкція у формі знахідного відмінка з прийменником за підходить до однокореневих дієслів (а не іменників): любити й поважати за безсумнівну працю й чуйність.
Керування при словах-синонімах. В українській мові, мабуть, переважають синонімічні ряди (в основному, дієслівні), в яких всі слова керують одним і тим же відмінком: будувати, споруджувати, виводити, класти, мурувати (знахідним); правити, управляти, керувати (орудним); посипати, присипати, притрушувати (знахідним і орудним). Проте є чимало синонімічних рядів, в котрих слова потребують різних відмінків, наприклад: радіти ( з кого / чого) – радуватися (кому / чому - тішитися (ким / чим); ігнорувати (кого / що) – нехтувати (ким / чим); оволодівати (ким / чим) – опанувати (кого / що); властивий (кому / чому) – характерний (для кого / чого); відзив (про кого / що) – рецензія (на кого / що). Синонімічна і більш широка смислова близькість інколи призводить до помилкової підміни одних відмінкових конструкцій іншими.
В межах літературного мовлення є, звичайно, і варіанти в керування, наприклад: чекати товариша / на товариша; заслуговувати уваги / на увагу; користуватися нагодою / з нагоди.
Керування при однорідних членах речення. Однорідні члени речення, наприклад, дієслівні присудки, можуть мати при собі один і той же об’єкт, до того ж виражений в одній і тій же відмінковій формі, наприклад: „Діти вирізували і склеювали паперові смужки”; „Студент прочитав і законспектував рекомендовану статтю”. В подібних випадках додаток (смужки, статтю) вживається один раз, при останньому однорідному членові. Коли ж однорідні члени вимагають різних відмінків, додаток слід уживати двічі: при першому керуючому слові – в повній лексичній формі, при другому – у формі відповідного займенника. Ось приклад: „Аспірант зібрав матеріал і дав йому оригінальне тлумачення”. На жаль, в усному, а нерідко і в писемному мовленні це правило порушується, а саме: при однорідних членах, що потребують різних відмінків, додаток уживається лише один раз, при останньому (другому) члені: „За кордоном професор Дем’яненко організував і три роки керував кафедрою органічної хімії”. В цьому реченні присудок організував лишився необхідного додатка (правильно буде: організував кафедру і керував нею).