![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
- •2. Специфіка психодіагностики в рамках консульт.Процесу
- •3. Техніка організації консультативної зустрічі з клієнта психологом – консультантом
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •6. Техніки рефлексивного слухання та активізації клієнта в процесі консультування.
- •7. Організація та проведення психологічної консультації (пк)
- •8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні.
- •11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
- •13. Специфіка практичної психологічної допомоги.
- •14. Сутність псих. Консультування
- •15. Індивідуальна консультація (ік) як вид діяльності
- •16. Філософія консультування
- •17. Теоретичні засади консультування
- •18. Механізми психологічного впливу
- •19.Моделі консультативної допомоги
- •20 Професійна позиція консультанта
- •22. Методичні настанови консультування
- •23. Предмет роботи консультанта
- •24. Клієнт психолога-консультанта: різниця консультативного та терапевтичного обслуговування.
- •25. Особистість консультанта як інструмент впливу.
- •26. Психотерапевтичні взаємини :правило трьох
- •27. Принципи надання психологічної допомоги
- •28 Організація консультативної взаємодії
- •29. Структура та хронотоп консультації
- •30. Початок консультативн. Взаємодії
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •36.Результативність консультативної роботи
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання - фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •47.Навички заохочення мовлення
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань
- •51. Техніка відображення почуттів
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психологічний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом, як індикатор психологічних проблем
- •Аналіз характеру та вегетотерапія Вільгельма Райха
- •Біоенергетичний психоаналіз Олександра Лоуена
- •Соматична теорія біосинтезу (Девід Боаделла)
- •1. Заплющити очі і спостерігати за своїм диханням:
- •60 Використання активізації несвідомих процесів в процесі консультування
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •64. Трансформація емоційних реакцій
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80. Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •85. Трансовое навеивание в консультировании
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу (см. Вопрос № 113)
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •105. Психоаналитический подход в консультировании
- •106. Екзистенц підхід до виріш псхл проблем
- •Понимание человеческой природы
- •Роль консультанта
- •Оценка теории: уникальность и ограничения
- •109. Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •113. Принципи та методи клієнт-центрованого підходу.
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •121. Логотерапия (вопрос не чей, просто подвернулся под руку)
11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
Особистість консультанта (психотерапевта) виділяється майже у всіх
теоретичних системах як найважливіший цілющий засіб у процесі консультування.
Підкреслюються то одні, то інші її риси. Ефективність консультанта визначається властивостями особистості, професійними знаннями і спеціальними навичками.
Комітет з підготовки в галузі клінічної психології при Американській психологічній
асоціації склав перелік якостей ефективного консультанта:
1.Непересічні інтелектуальні здібності і розсудливість.
2.Оригінальність, винахідливість і різнобічність.
3.„Вічно юна і невичерпна" цікавість; здатність до самостійного навчання.
4.Інтерес до людей як особистостей, а не як до матеріалу, яким можна маніпулювати.
Повага до чужої особистості.
5.Розуміння власних особистісних особливостей; почуття гумору.
6.Чутливість.
7.Терплячість, відсутність зарозумілості.
8.Здатність засвоювати терапевтичні позиції, вміння підтримувати добрі й ефективні
стосунки з людьми.
9.Продуктивність; навички методичної праці; здатність витримувати тиск.
10.Усвідомленість і відповідальність.
11.Готовність до співробітництва.
12.Чесність, самоконтроль, стійкість.
13.Прогресивні уявлення про етичні цінності.
14.Широкий культурний світогляд.
15.Глибокий інтерес до психології, особливо до її клінічних аспектів
У К. Роджерса основними якостями є:
Конгруентність
Автентичність
Емпатія
Безумовне прийняття
Позитивний настрой до клієнта
Дж. Бюдженталь наголошує на такі якості, які мають розвиватися при підготовці консультантів:
Глибоке почуття смирення і відповідальності при зустрічі з людьми в рамках терапії
Спеціальним чином організоване співчуття
Адекватне позитивне відношення до знань, які можуть допомогти справі, але без залежності від них
Толерантність і широта поглядів
Прагнення до саморозвитку
Г.В. Старшенбаум - для розвитку вказаних якостей бажані:
Тривала інтенсивна особистісна терапія, краще у представників обох статей, включно із груповою терапією
Щонайменше 3 роки роботи поза сферою психічного здоров’я
Робота в спеціальній службі або установі для психічно хворих, у соматичній клініці або середній школі
Читання літератури екзистенціального, філософського змісту; обмежене читання літератури з психотерапії протягом перших 3 років
Постійний контакт з одним або кількома наставниками, знайомство з підходами, щоб стимулювали усвідомлення власних переживань і пропонували способи оволодіння ними
Практика котерапевта (— психотерапевт, що безпосередньо і цілеспрямовано|ціленаправлений| співробітничає з|із| колегою (колегами) в організації і здійсненні конкретного психотерапевтичного процесу)
Не виконання цих вимог є маркерами хороший/поганий консультант і можуть бути обмежувальними для роботи консультанта, але дійсним обмеженням до цієї діяльності є одна з найважливіших вимог професійної етики – це компетентність консультанта.
У багатьох країнах статус консультанта визначається ліцензією. Щоб одержати її, треба пройти офіційну академічну програму професійної підготовки, проробити визначену кількість годин під спостереженням кваліфікованого фахівця і мати встановлений мінімум професійного досвіду.
Психолог-консультант, має загальну|спільну| і спеціальну вищу психологічну освіту|утворення| і, крім того, достатній досвід|дослід| практичної роботи в ролі психолога-консультанта, високо оцінений фахівцями|спеціалістами| і підтверджений відповідним сертифікатом.
Загальні|спільні| вищі психологічну освіту|утворення| здобувають після|потім| успішного закінчення психологічного факультету або відділення|відокремлення| вищого учбового закладу – університету або інституту. Спеціальним психологічним називається така освіта|утворення|, яка припускає|передбачає| спеціалізацію в одній з галузей психологічної науки і практики. Спеціальна практична психологічна освіта|утворення| пов'язана з практичною діяльністю психолога-консультанта, з|із| освоєнням ним методів психологічної роботи. Система загальних|спільних|, професійних і морально-етичних вимог, краще всього відбита в існуючих кодексах професійної етики практичних психологів.
1. Професійна діяльність психолога-консультанта характеризується його особливою відповідальністю перед клієнтом за ті рекомендації, які він пропонує клієнтові.
2. Практична діяльність психолога-консультанта повинна спиратися|обпиратися| на відповідні морально-етичні і юридичні основи.
3. Діяльність психолога-консультанта направлена|спрямована| на досягнення виключно|винятково| гуманних цілей, що припускають|передбачають| зняття яких би то не було обмежень на шляху|колії| інтелектуального і персонального розвитку клієнта.
4. Свою роботу психолог-консультант будує на основі безумовної поваги|поваги| гідності|чесноти| і недоторканності|недоторканості| особистості| клієнта.
5. У роботі з|із| клієнтами психолог-консультант керується принципами чесності і відвертості (щирості). Разом з тим|в той же час| він має бути обачний в порадах|порадах| і рекомендаціях клієнтові.
6. Психолог-консультант зобов'язаний повідомляти колег, членів своїх професійних об'єднань про порушення прав клієнта, що помічаються ним, про випадки негуманного відношення|ставлення| до клієнтів.
7. Психолог-консультант має право надавати|робити| лише такі послуги клієнтам, для яких він має необхідну освіту|утворення|, кваліфікацію, знання і уміння.
8. У своїй роботі психолог-консультант повинен застосовувати тільки|лише| апробовані методики, що відповідають сучасним загальнонауковим стандартам.
9. Обов'язковою складовою частиною роботи психолога-консультанта є|з'являється| постійна підтримка на високому рівні своїх професійних знань і умінь.
10. У разі|в разі| вимушеного|змушеного| застосування|вживання| психологічних методик і рекомендацій, що не пройшли|минали| достатньої апробації|випробування|, не повністю|цілком| відповідають науковим вимогам, психолог-консультант повинен про це попереджати|попереджувати| своїх клієнтів і бути вельми|дуже| обережним в своїх виводах|висновках|.
11. Психолог-консультант не має права розголошувати або передавати третім особам дані про своїх клієнтів або про результати консультування.
12. Психолог-консультант зобов'язаний перешкоджати використанню методів психологічного консультування і психологічної дії на людей некомпетентними особами|обличчями|, професійно|професіонально| не підготовленими людьми, а також попереджати|попереджувати| про це тих, хто|КТО| користується послугами таких «фахівців|спеціалістів|».
13. Психолог-консультант не має права передавати некомпетентним особам|обличчям| методи психологічної роботи з|із| клієнтами.
14. Психологові-консультантові слід дотримуватися обережності, щоб|аби| не викликати|спричиняти| необґрунтованих надій і очікувань|чекань| з боку клієнта, не давати йому обіцянок, рад|порад| і рекомендацій, які не можна буде виконати.
15. Психолог-консультант несе особисту відповідальність за зберігання в таємниці інформації, що стосується клієнтів.
Дотримання всіх цих правил або етичних норм є|з'являється| обов'язковим в практичній роботі психолога-консультанта.